Антипроліферативний ефект високих доз каберголіну у хворих із органічною гіперпролактинемією

Автор(и)

  • О. О. Хижняк Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України, Харків
  • Т. Г. Гогітідзе Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України, Харків
  • М. Р. Микитюк Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України, Харків

DOI:

https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(52).2015.76122

Ключові слова:

пролактинома, каберголін, лікування

Анотація

Мета роботи – вивчити антипроліферативний ефект каберголіну, застосовуваного в різних режимах супресивної терапії протягом 12 місяців, у хворих з пролактиномами.

Матеріали та методи. Був обстежений і пройшов 12-місячний курс лікування селективним агоністом дофаміну (АгДоф) каберголіном (САВ) 61 пацієнт з пролактиномою (ПРОЛ) (52 жінки і 9 чоловіків) віком 16–66 років. Загальна тривалість захворювання становила від 1 до 60 місяців, середня (12,3±10,1) місяця. Серед жінок, які отримували терапію САВ, у 40 була мікроПРОЛ, у 12 – макро- і гігантська ПРОЛ. У 2 чоловіків була мікроаденома, у 7 – макроаденома. ПРОЛ верифікували за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ). Об’єм гіпофіза розраховували за формулою Di-Chiro-Nelson з використанням поправочного коефіцієнта. Оцінювали сумарну і парціальну секреторну активність (ПСА) ПРОЛ за В.С. Проніним. Рівень ПРЛ у крові (нг/мл) визначали імуноферментним методом на автоматичному аналізаторі Stat Fax 2100 (Awareness Technology, США) за допомогою комерційного набору реактивів ELISA (DRG Diagnostics, США). Застосовували два режими терапії: перший – режим поступового нарощування дози САВ, починаючи з 0,5 мг на тиждень з подальшим контролем рівня ПРЛ у крові кожні 4 тижні і титрацією дози препарату за необхідності (збільшенням тижневої дози на 0,25–0,5 мг); другий – режим високих стартових доз із розрахунку: кількість таблеток САВ (0,5 мг) відповідала кратності підвищення рівня ПРЛ у крові по відношенню до верхньої межі вікової норми, але не більше 4 мг (8 табл.) на тиждень. Статистичний аналіз отриманих даних проводили з використанням програмного комплексу Statgraphics Plus for Windows 3.0 (Manugistic Inc. USA).

Результати та обговорення. При призначенні високих стартових доз САВ вже через 1 місяць рівень ПРЛ у 58,1% хворих знижувався до референтних значень, з них у 26,3% хворих з макроПРОЛ через 1 місяць були досягнуті цільові рівні, через 3 місяці – у 84,2%, а до 6 місяців – у 100% пацієнтів. У всіх хворих встановлено статистично значуще зменшення об’єму гіпофіза через 12 місяців лікування (p<0,001), але тільки в тих, кому були призначені великі стартові дози препарату, зареєстровано зменшення розмірів аденоми на 50% і більше від початкового об’єму: у 9 з мікроПРОЛ і у 4 з макроПРОЛ. Наявність позитивного кореляційного зв’язку між сумарною кумулятивною і середньою терапевтичною дозою САВ протягом усього періоду лікування з об’ємом гіпофіза і ПСА вказує на доцільність призначення високих стартових доз препарату у хворих як з мікро-, так і макро- й гігантськими ПРОЛ.

Висновки. Найвираженіший антипроліферативний ефект спостерігається при застосуванні високих стартових доз САВ. Оптимальними середньою терапевтичною і кумулятивною дозами САВ для досягнення максимального терапевтичного ефекту в пацієнтів з мікроПРОЛ є дози 0,8 мг/тиж і 33,8 мг/рік, відповідно; для пацієнтів з макро- і гігантськими ПРОЛ – 1,3 мг/тиж і 67,6 мг/рік, відповідно. У пацієнтів з мікроПРОЛ позитивний терапевтичний ефект досягається при меншій кумулятивній дозі препарату, що пов’язано з меншим ризиком розвитку ускладнень у віддаленому періоді. 

Біографії авторів

О. О. Хижняк, Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України, Харків

Хижняк Оксана Олегівна, д. мед. н., проф., зав. відділу клінічної ендокринології 

Т. Г. Гогітідзе, Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України, Харків

Т.Г. Гогитидзе 

М. Р. Микитюк, Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України, Харків

М.Р. Микитюк  

Посилання

Diagnosis & treatment of hyperprolactinemia: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline / S. Melmed, F. Casanueva, R. Andrew [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metabol. – 2011. – Vol. 96, No 2. – Р. 273–288. https://doi.org/10.1210/jc.2010-1692

Mancini T., Casanueva F.F., Giustina A. Hyperprolactinemia and prolactinomas // Endocrinol. Metab. Clin. North. Am. – 2008. – Vol. 37 (1). – P. 67–99. https://doi.org/10.1016/j.ecl.2007.10.013

Beckers A. Approaching the true prevalence of pituitary tumors A. Beckers, C. Adam, A. Ciccarelli [et al.] // ENEA abstr. Congress, Sorrento (Naples), 24-27 apr. 2004. – Sorrento, 2004. – P. 23.

Lee DY, Oh YK, Yoon BK, Choi D. Prevalence of hyperprolactinemia in adolescents and young women with menstruation-related problems // Am. J. Obstet. Gynecol. – 2011. – P. 16. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2011.12.010

Hoffman A.R., Melmed S., Schlechte J. Patient guide to hyperprolactinemia diagnosis and treatment // J Clin Endocrinol Metab. – 2011. – Feb; 96 (2). – Р. 35A–6A. https://doi.org/10.1210/jcem.96.2.zeg35a

Verhelst J., Abs R. Hyperprolactinemia: pathophysiology and management // Treat Endocrinol. – 2003. – Vol. 2 (1). – P. 23–32.https://doi.org/10.2165/00024677-200302010-00003

The incidence rate of pituitary adenomas in western Sweden for the period 2001–2011 / Tjörnstrand A., Gunnarsson K., Evert M. [et al.] // Eur J Endocrinol. – 2014. – Vol. 171 (4). – P. 519–526. https://doi.org/10.1530/eje-14-0144

Loyo-Varela M, Herrada-Pineda T, Revilla-Pacheco F, Manrique-Guzman S. Pituitary tumor surgery: review of 3004 cases // World Neurosurg – 2013. – Vol. 79 (2). – P. 331–336. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2012.06.024

Raappana A, Koivukangas J, Ebeling T, Pirilä T. Incidence of pituitary adenomas in Northern Finland in 1992–2007 // J Clin Endocrinol Metab. – 2010. – Vol. 95 (9). – P. – 4268–75. https://doi.org/10.1210/jc.2010-0537

Fernandez A., Karavitaki N., Wass J.A. Prevalence of pituitary adenomas: a community-based, cross-sectional study in Banbury (Oxfordshire, UK) // Clin Endocrinol (Oxf). – 2010. – Vol. 72 (3). – P. 377–82.https://doi.org/10.1111/j.1365-2265.2009.03667.x

Vilar L., Fleseriu M., Bronstein M.D. Challenges and pitfalls in the diagnosis of hyperprolactinemia // Arq Bras Endocrinol Metabol . – 2014. – Vol. 58. – P. 9–22.https://doi.org/10.1590/0004-2730000003002

High prevalence of pituitary adenomas: a crosssectional study in the province of Liege, Belgium / Daly A.F., Rixhon M., Adam C. [et al.] // J Clin Endocrinol Metab. – 2006. – Vol. 91. – P. 4769–75. https://doi.org/10.1210/jc.2006-1668

Update in prolactinomas / M. Kars [et al.] // Netheland J. Med. – 2010. – Vol. 68. – No 3. – P. 104–112.

Drug insight: cabergoline and bromocriptine in the treatment of hyperprolactinemia in men and women / A. Colao, A. Di Sarno, E. Guerra [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metabol. – 2006. – Vol. 2. – No 4. – P. 200–210.https://doi.org/10.1038/ncpendmet0160

Molitch M.E. Medical management of prolactin – secreting pituitary adenomas / M.E. Molitch // Pituitary. – 2002. – No 5. – P. 55–65.https://doi.org/10.1023/a:1022375429083

St-Jean E. High prolactin levels may missed by immunoradiometric assay in patients with macroprolactinomas / E. St-Jean, F. Blain, R. Comtois // Clin. Endocrinol. – 1996. – Vol. 44. – No 3. – P. 305.https://doi.org/10.1046/j.1365-2265.1996.663486.x

Guidelines of the piuitary Society for the diagnosis and management of prolactinomas / F. Casanueva, M. Molitch, J. Schlechte [et al.] // Clin. Endocrinol. – 2006. – Vol. 65. – P. 265–273. https://doi.org/10.1111/j.1365-2265.2006.02562.x

Марова E.И. Нейроэндокринология / Е.И. Марова. – Ярославль: [б. и.], 1999. – 506 с.

Melmed S. Mechanisms for pituitary tumorigenesis: the plastic pituitary / S. Melmed // J. Clin. Invest. – 2003. – Vol. 112. – Р. 1603–1618.https://doi.org/10.1172/jci20401

Cabergoline and the risk of valvular lesions in endocrine disease / Lancellotti P., Livadariu E., Markov M. [et al.] // Eur J Endocrinol. – 2008. – Vol. 159. – P. 1–5.https://doi.org/10.1530/eje-08-0213

Aortic valve calcification and mild tricuspid regurgitation but no clinical heart disease after 8 years of dopamine agonist therapy for prolactinoma / Kars M., Delgado V., Holman E.R. [et al.] // J Clin Endocrinol Metab. – 2008. – Vol. 93. – P. 3348–3356.https://doi.org/10.1210/jc.2007-2658

Increased prevalence of tricuspid regurgitation in patients with prolactinomas chronically treated with cabergoline / Colao A., Galderisi M., Di Sarno A. [et al.] // J Clin Endocrinol Metab. – 2008. – Vol. 93. – P. 3777–3784.https://doi.org/10.1210/jc.2007-1403

Sex-related difference in the growth of prolactinomas: a clinical and proliferation marker study / Delgrange E., Trouillas J., Maiter D. [et al.] // J Clin Endocrinol Metab. – 1997. – Vol. 82. – P. 2102–2107.https://doi.org/10.1210/jcem.82.7.4088

Individualized High-Dose Cabergoline Therapy for Hyperprolactinemic Infertility in Women with Micro- and Macroprolactinomas / O. Masami, M. Nobuhiro, A. Kosaku [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2010. – Vol. 95 (6). – Р. 2672–2679.https://doi.org/10.1210/jc.2009-2605

Macroprolactinoma shrinkage during cabergoline treatment is greater in naive patients than in patients pretreated with other dopamine agonists: a prospective study in 110 patients / Colao A., Di Sarno A., Landi M.L. [et al.] // J Clin Endocrinol Metab. – 2000. – Vol. 85. – P. 2247–2252.https://doi.org/10.1210/jcem.85.6.6657

Бондаренко Л.И. Достинекс: консервативное лечение пролактином гипофиза / Л.И. Бондаренко, Е.В. Иващенко // Здоровье женщины. – 2005. – No 1. – С. 121–126.

Sandret I. Treatment of Acromegaly with Cabergoline / I. Sandretet [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2011. – Vol. 96. – No 5. – Р. 1327–1335.https://doi.org/10.1210/jc.2010-2443

Shimon I. Effectiveness of long-term cabergoline treatment for giant prolactinoma: study of 12 men / I. Shimon, C. Benbassat, M. Hadani // Europ. J. Endocrinol. – 2007. – No 156. – С. 225–231. https://doi.org/10.1530/eje-06-0646

Cabergoline therapy of growth hormone, growth hormone/prolactin secreting pituitary tumors / P. Freda, C. Reyes, A. Nuruzzaman [et al.] // Pituitary. – 2004. – No 7. – С. 21–30. https://doi.org/10.1023/b:pitu.0000044630.83354.f0

Predictors of remission of hyperprolactinaemia after long-term withdrawal of cabergoline therapy / Colao A., Di Sarno A., Guerra E. [et al.] // Clin Endocrinol (Oxf). – 2007. – Vol. 67. – P. 426–433.https://doi.org/10.1111/j.1365-2265.2007.02905.x

Antonini A. Fibrotic heart-valve reactions to dopamine-agonist treatment in Parkinson’s disease / A. Antonini, W. Poewe // Lancet Neurol. – 2007. – Vol. 6 (9). – P. 826–829. https://doi.org/10.1016/s1474-4422(07)70218-1

Vallette S. Cabergoline therapy for prolactinomas: is valvular heart disease а real safety concern? / S. Vallette, K. Serri, O. Serri // Expert. Rev. Cardiovasc. Ther. – 2010. – Vol. 8. – No 1. – P. 49–54. https://doi.org/10.1586/erc.09.167

Di Chiro G. The volume of the cella turcica / G. Di Chiro, K. B. Nelson // Am. J. Radiol. – 1962. – Vol. 87. – P. 989–1008.

Определение объема гипофиза по данным сагиттальных сечений при низкопольной магнитно-резонансной томографии / П.И. Лукьяненок, А.В. Дубровин, Т.К. Гудкова, О.Ю. Бородин // Мед. визуализация. – 2007. – No 3. – С. 29–36.

Особенности клинического течения акромегалии и лечебной тактики в зависимости от возраста пациентов при начале заболевания / В.С. Пронин, С.Э. Агаджанян, Е.П. Гитель [и др.] // Пробл. эндокринологии. – 2006. – Т. 52. – No 3. – С. 33–40.

Дзеранова Л.К. Синдром гиперпролактинемии у женщин и мужчин: клиника, диагностика, лечение // Дисс. докт. мед. наук. (14.00.03 – эндокринология). – М., 2007. – 258 с.

Individualized High-Dose Cabergoline Therapy for Hyperprolactinemic Infertility in Women with Micro- and Macroprolactinomas / O. Masami, M. Nobuhiro, A. Kosaku [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2010. – Vol. 95. – No 6. – Р. 2672–2679.https://doi.org/10.1210/jc.2009-2605

Хижняк О.О., Микитюк М.Р., Гогитидзе Т.Г. Возрастные нормы содержания пролактина в сыворотке крови здоровых добровольцев // Проблеми ендокринної патології. – No 2. – 2015. – С. 76–84.https://doi.org/10.21856/j-pep.2015.2.11

Armitage P. Statistical Methods in Medical Research / P. Armitage, G. Berry. – Cambridge: University Pres.https://doi.org/10.1002/9780470773666

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-15

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження