Поєднання цукрового діабету 2 типу та серцево-судинної патології: структура, особливості клінічного профілю і зміни метаболізму

І. В. Чернявська

Анотація


Мета роботи – встановити структуру поєднання цукрового діабету (ЦД) і серцево-судинної патології, вивчити особливості клінічного профілю, стан гемодинаміки і зміни метаболізму, а також розробити раціональний алгоритм організації терапевтичної допомоги таким пацієнтам в умовах центру первинної медико-санітарної допомоги.

Матеріали та методи. Проаналізовано амбулаторні карти 338 пацієнтів із ЦД 2 типу і серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) за період 2010–2014 рр. Проведено обстеження 89 пацієнтів: 64 – з патологією серцево-судинної системи в поєднанні з ЦД 2 типу (основна група) і 25 – із ССЗ без ЦД (контрольна група).

Результати та обговорення. У структурі пацієнтів із ЦД 2 типу основними нозологічними формами асоційованої серцево-судинної патології є ГХ, ІБС, наслідки інсультів, ХСН, поєднання ГХ та ІХС. Клінічний профіль пацієнтів з ГХ, ІХС і ХСН, асоційованих із ЦД 2 типу, вирізняється більшою, порівняно з пацієнтами без діабету, частотою суб’єктивно не маніфестованих форм кардіальної патології та автономної кардіальної нейропатії. У хворих на ЦД і асоційовану серцево-судинну патологію спостерігається більш виражена, ніж у пацієнтів без діабету, гіпертрофія міокарда ЛШ та діастолічна дисфункція ЛШ.

Висновки. Характерними особливостями мета­ болізму у пацієнтів із ССЗ, асоційованими з ЦД 2 типу, є більш виражені порушення ліпідного профілю, частота мікроальбумінурії і підвищений рівень С-реактивного білка. Прогноз хворих на ЦД 2 типу з асоційованою серцево-судинною патологією визначається якістю диспансерного спостереження в амбулаторних умовах, що вклю­чає контроль глікемії, оцінки АТ і ліпідного профілю, а також кратність оглядів фахівців і проведення інструментальних досліджень. 


Ключові слова


цукровий діабет 2 типу; серцево-судинні захворювання

Повний текст:

PDF

Посилання


Bulugahapitiya U., Siyambalapitiya S., Sithole J., Idris I. Is diabetes a coronary risk equivalent? Systematic review and meta-analysis. // Diabet. Med. – 2009. – Vol. 26. – P. 142–148. https://doi.org/10.1111/j.1464-5491.2008.02640.x

Van Dieren S., Beulens J.W., Kengne A.P. et al. Prediction models for the risk of cardiovascular disease in patients with type 2 diabetes: a systematic review // Heart. – 2012. – Vol. 98. – P. 360–369. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2011-300734

Juutilainen A., Lehto S., Rönnemaa T. et al. Type 2 diabetes as a «coronary heart disease equivalent»: an 18-year prospective population-based study in Finnish subjects. // Diabetes Care. – 2005. – Vol. 28. – P. 2901–2907. https://doi.org/10.2337/diacare.28.12.2901

Rodriguez-Poncelas A., Coll-de-Tuero G., Saez M. et al. Comparison of different vascular risk engines in the identification of type 2 diabetes patients with high cardiovascular risk // BMC Cardiovasc. Disord. – 2015. – Vol. 15 (1). – P. 121. https://doi.org/10.1186/s12872-015-0120-3

Rydén L., Grant P.J., Anker S.D. et al. ESC guidelines on diabetes, prediabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: the Task Force on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD) // Eur. Heart J. – 2013. – Vol. 34. – P. 3035–3087. https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht108

Seshasai S.R., Kaptoge S., Thompson A. et al. Diabetes mellitus, fasting glucose, and risk of cause-specific death. The Emerging risk factors collaboration // N. Engl J. Med. – 2011. – Vol. 364. – P. 829–884. https://doi.org/10.1056/nejmoa1008862

Shah A.D., Langenberg C., Rapsomaniki E. et al. Type 2 diabetes and incidence of a wide range of cardiovascular diseases: a cohort study in 1,9 million people // Lancet. – 2015. – Vol. 26 (385). – Suppl 1. – S. 86. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(15)60401-9

Timbie J.W., Hayward R.A., Vijan S. Variation in the net benefit of aggressive cardiovascular risk factor control across the US population of patients with diabetes mellitus. // Arch. Intern. Med. – 2010. – Vol.170. – P. 1037–1044. https://doi.org/10.1001/archinternmed.2010.150

Vaccaro O., Eberly L.E., Neaton J.D. et al. Multiple Risk Factor Intervention Trial Research Group. Impact of diabetes and previous myocardial infarction on long-term survival: 25-year mortality follow-up of primary screeners of the Multiple Risk Factor Intervention Trial. // Arch. Intern. Med. – 2004. – Vol. 164. – P. 1438–1443. https://doi.org/10.1001/archinte.164.13.1438

Wannamethee S.G., Shaper A.G., Whincup P.H. et al. Impact of diabetes on cardiovascular disease risk and all-cause mortality in older men: influence of age at onset, diabetes duration, and established and novel risk factors. // Arch. Intern. Med. – 2011. – Vol. 171. – P. 404–410. https://doi.org/10.1001/archinternmed.2011.2


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(52).2015.76072



Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

© Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.

ISSN: 1818-1384 (Print), e-ISSN: 2519-2582, DOI: 10.24026/1818-1384.

При копіюванні активне посилання на матеріал обов'язкове.

Flag Counter