Загальні та специфічні патологічні ендокринні процеси, що супроводжують розвиток остеопоротичних змін скелета

Анотація

Мета роботи – визначення характеру та впливу порушень гормональної регуляції кальцій- фосфорного обміну на розвиток остеопоротичних змін скелета в пременопаузному (для проведення порівнянь як контролю) та постменопаузному періодах.

Матеріали та методи. Дослідження проведено в 130 пацієнток, яких було розподілено на дві групи. Перша – пацієнтки в пременопаузному періоді (охоплював пізні стадії репродуктивного періоду – за класифікацією STROW, стадії –ІІІа та –ІІІb) та друга –пацієнтки в постменопаузному періоді із стійкою відсутністю менструацій протягом більше одного року з дня останньої менструації (за класифікацією STROW, стадії +Іа та +Іb). За показником Т-критерію денситограм констатували відсутність остеопоротичних змін скелета (величина Т-критерію від –1 SD до +1 SD), остеопенію (величина Т-критерію від –2,5 SD до –1 SD) та остеопороз (наявність клінічно значущих патологічних переломів тіл хребців на денситограмах та величина Т-критерію менше –2,5 SD). У крові біохімічними та імуноферментними методами визначали вміст кальцію, фосфору та біологічно активних речовин.

Результати та обговорення. Загальними патогенетичними процесами, що обумовлювали розвиток остеопоротичних змін скелета в жінок в пре- та постменопаузному періодах, були гіпокальціємія, глибока гіпоестрогенізація, гіперпаратиреоз та підвищення рівня остеокальцину на тлі зниження вмісту кальцитоніну. За умов наростання ступеня остеопорозу додавалась гіпофосфоремія, дистереоз, прогресуюча активація лужної фосфатази, гіпогонадизм з гіпоандроген- та гіпопрогестеронемією, підвищення рівня кортизолу, активація прозапального цитокіну IL-1β. Діагностичними критеріями наявності остеопоротичних змін скелета були рівні паратиреоїдного гормону (вище 42 пг/мл) та естрадіолу (менше 59 пмоль/л) у крові; в постменопаузному періоді – рівень остеокальцину (вище 14 нг/л), а діагностичними критеріями наявності постменопаузного остеопорозу були рівні кальцитоніну та прогестерону (відповідно, нижче 7 пг/мл та 15 нмоль/л).

Висновки. Таким чином, для оцінки загальних та специфічних патологічних процесів порушення гормональної регуляції кальцій-фосфорного обміну необхідно визначати вміст у крові паратиреоїдного гормону та естрадіолу, у постменопаузному періоді – остеокальцину, тоді як про наявність постменопаузного остеопорозу свідчать зниження вмісту кальцитоніну та прогестерону.