Оцінка ефективності VAC-терапії на підготовчому етапі пластичного закриття ран у хворих на синдром діабетичної стопи
DOI:
https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(54).2016.75862Ключові слова:
цукровий діабет, післяопераційні рани, терапія негативним тиском, репарація, імуногістохімічні маркери, гістологія, автодермопластикаАнотація
Мета роботи – оцінити клінічні результати впливу місцевої терапії негативним тиском на інтенсивність трофічних змін у післяопераційних ранах хворих на синдром діабетичної стопи (СДС) порівняно зі стандартною терапією.
Матеріали та методи. Проаналізовано клінічні (розміри, оксигенація тканин), гістологічні (світлова мікроскопія), морфометричні та імуногістохімічні (eNO-синтаза) особливості репаративних процесів м’яких тканин нижніх кінцівок у пацієнтів з цукровим діабетом на тлі терапії негативним тиском порівняно зі стандартним лікуванням. Обстежено 60 пацієнтів із СДС після хірургічної обробки і до пластичного закриття ранового дефекту. У периопераційному періоді 28 пацієнтів отримали терапію негативним тиском (-50–120 мм рт.ст.), 32 – стандартне лікування.
Результати та обговорення. На тлі терапії негативним тиском у пацієнтів вдалося досягти скорочення площі ранових дефектів на (24,6±12,2)% (порівняно з вихідними даними), на відміну від групи порівняння, де цей показник становив (12,5±11,4)%. За результатами транскутанної оксиметрії, в І групі зафіксовано більш виражене посилення локальної мікрогемодинаміки порівняно з групою контролю (p <0,05). Важливим критерієм підготовки рани до пластичного закриття є її заповнення грануляційною тканиною більш ніж на 75%. У 94% пацієнтів І групи соковиті грануляції заповнювали (82,1±16)% ранового дефекту. За даними гістологічного дослідження тканин ранових дефектів після лікування, в І групі спостерігалося істотне зменшення набряку – на 80% (p <0,05), організація екстрацелюлярного матриксу (p <0,05), зникнення запального інфільтрату на 90% (p <0,05) і формування здорової грануляційної тканини (p <0,05). У ході імуногістохімічного дослідження відзначалося більш виражене підвищення кількості фібробластів у дермі (p <0,05), підвищення експресії eNO-синтази.
Висновки. Отримані дані свідчать про більш високу ефективність терапії негативним тиском (-50–120 мм рт.ст.) порівняно зі стандартним лікуванням, що виражається в прискореному скороченні як площі, так і глибини ран, підвищенні локальної мікроциркуляції, зменшенні запалення. Це підтверджується результатами гістологічного і імуногістохімічного досліджень. Висока ефективність зазначеного методу місцевого лікування дозволяє істотно скоротити терміни підготовки ранового дефекту до автодермопластичного закриття рани.
Посилання
Зайцева Е.Л., Токмакова А.Ю. Вакуум-терапия в лечении хронических ран // Сахарный диабет. – 2012. – No 3. – С. 45–49.
Basseto F., Lancerotto L., Salmaso R. et al. Histologicalevolution of chronic wounds under negative pressure therapy/ // J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. – 2012. – Vol. 65, No 1. – P. 91–99. https://doi.org/10.1016/j.bjps.2011.08.016
Morykwas M.J., Simpson J., Punger К. et al. Vacuum-assisted closure: state of basic research and physiologic foundation // J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. – 2006. – Vol. 117 (7 Suppl). – P. 121–126. https://doi.org/10.1097/01.prs.0000225450.12593.12
World Union of Wound Healing Societies’ Initiative. Vacuum assisted closure: recommendations for use // A consensus document. – 2008. – 10 р. https://doi.org/10.1111/j.1742-481x.2008.00537.x
The 2015 IWGDF Guidance documents on prevention and management of foot problems in diabetes: development of an evidence-based global consensus // Prepared by the IWGDF Editorial Board, 2015. https://doi.org/10.1002/dmrr.2694
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
