Характеристика добового профілю артеріального тиску у хворих на цукровий діабет 2-го типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокарда
DOI:
https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(50).2015.74910Ключові слова:
цукровий діабет 2-го типу, не-Q-інфаркт міокарда, добовий моніторинг артеріального тискуАнотація
Мета роботи – вивчити особливості показників ДМАТ у хворих на ЦД 2-го типу, які перенесли не-Q-ІМ.
Матеріали та методи. Обстежено 156 хворих (середній вік – 62,09±0,87 р.), серед яких 57 – пацієнти з перенесеним ІМ та ЦД 2-го типу (основна група), 48 хворих з ІМ в анамнезі без супутнього ЦД (І група порівняння) і 51 пацієнт із ЦД 2-го типу без перенесеного ІМ (ІІ група порівняння). Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб. Для вивчення добового профілю АТ проводили ДМАТ за допомогою портативного автоматичного приладу ВАТ41-2 (Україна, 2010).
Результати та обговорення. Аналіз показників ДМАТ в основній групі показав вищу варіативність САТ (p<0,05) в усі часові проміжки та зростання середньодобової й середньонічної варіативності ДАТ (p<0,05) порівняно з пацієнтами І групи порівняння. За показниками ДМАТ у пацієнтів основної групи і ІІ групи порівняння виявлено різницю у добових ритмах АТ. Вірогідно нижчим виявився ступінь нічного зниження – ДІ САТ (p<0,05) і ДІ ДАТ (p<0,01) у хворих на ЦД із перенесеним ІМ, що зумовлено більшим відсотком пацієнтів із патологічними варіантами добового профілю АТ у цій групі.
Висновки. Наявність ЦД 2-го типу у пост інфарктних хворих зумовлює зростання варіатив ності АТ. Для хворих на ЦД із перенесеним не-Q-ІМ характерним є збільшення частки пацієнтів із патологічними циркадіанними ритмами.
Посилання
Александров А.А. Инфаркт миокарда и сахарный диабет: «Мюнхенский сговор» // Болезни сердца и сосудов. – 2007. – Том 2; No 2. – С. 4-11.
Дедов И.И. Сахарный диабет – опаснейший вызов мировому сообществу // Вестник РАМН. – 2012. – No 1. – С. 7-13. https://doi.org/10.15690/vramn.v67i1.103
Обрезан А.Г, Бицадзе Р.М. Структура сердечно-сосудистых заболеваний у больных сахарным диабетом 2-го типа, диабетическая кардиомиопатия как особое состояние миокарда // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2010. – No 4. – С. 18-22.
Cardoso C.R., Leite N.C., Muxfeldt E.S., Salles G.F. Thresholds of ambulatory blood pressure associated with chronic complications in type 2 diabetes // Am. J. Hypertens. – 2012. – Vol. 25 (1). – P. 82-88. https://doi.org/10.1038/ajh.2011.168
Lewington S., Clarke R., Qizilbash N. et al. Age-specific relevance of usual blood pressure to vascular mortality: a meta-analysis of individual data for one million adults in 61 prospective studies // Lancet. – 2002. – Vol. 360 (9349). – P. 1903-1913. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(02)11911-8
Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. –2013. – Vol. 31; Issue 7. – Р. 1281-1357. https://doi.org/10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc
Ryden L., Grant P.J., Anker S.D. et al. ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: the Task Force on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD) // European Heart J. – 2013. – Vol. 34. – P. 3035-3087. https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht108
Salles G.F., Leite N.C., Pereira B.B., Nascimento E.M., Cardoso C.R. Prognostic impact of clinic and ambulatory blood pressure components in high-risk type 2 diabetic patients: the Rio de Janeiro Type 2 Diabetes Cohort Study // J. Hypertens. – 2013. – Vol. 31 (11). – P. 2176-2186. https://doi.org/10.1097/hjh.0b013e328364103f
Vishram J.K., Borglykke A., Andreasen A.H. et al. Impact of age on the importance of systolic and diastolic blood pressures for stroke risk: the MOnica, Risk, Genetics, Archiving, and Monograph (MORGAM) Project // Hypertension. – 2012. – Vol. 60 (5). – P. 1117-1123. https://doi.org/10.1161/hypertensionaha.112.201400
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
