Лейкоцитарний склад крові хворих на рак щитоподібної залози у процесі радіойодтерапії

Автор(и)

  • Г. А. Замотаєва Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, Київ, Ukraine
  • Н. М. Степура Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24026/1818-1384.1(49).2015.74462

Ключові слова:

рак щитоподібної залози, радіойодтерапія, лейкоцитарний склад крові

Анотація

Вступ. До протоколу лікування диференційованого раку щитоподібної залози входить тотальна тиреоїдектомія та ад’ювантна терапія радіоактивним йодом. Інформації про наслідки дії йоду-131 на організм хворого, у тому числі на гематологічну систему, бракує.

Метою роботи було вивчення впливу терапевтичної активності радіоактивного йоду (4130-4730 МБк) на лейкоцитарний склад периферичної крові у хворих на рак щитоподібної залози.

Матеріали та методи. Дослідження проведено у 26 хворих із діагнозом «папілярна карцинома щитоподібної залози без віддалених метастазів», віком від 20 до 40 років і 17 практично здорових людей того ж віку. Лейкоцитарний склад периферичної крові хворих визначали напередодні приймання радіойоду, через 6 днів, 1, 3 і 6 місяців після радіойодтерапії.

Результати та обговорення. Встановлено, що вже у ранній термін після приймання радіойоду (на 6-у добу) у хворих на рак щитоподібної залози вірогідно підвищується відносний вміст сегментоядерних нейтрофілів і знижується кількість лімфоцитів. Найбільш суттєві порушення лейкоцитарного складу крові виявлено через місяць після приймання йоду-131. Загальна кількість лейкоцитів знижувалася майже на третину, збільшувалася відносна кількість сегментоядерних нейтрофілів і моноцитів, знижувалися абсолютний вміст еозинофілів, відносна та абсолютна кількість базофілів. Середні показники відносної кількості лімфоцитів зменшувалися на 25%, а їх абсолютний вміст – майже вдвічі. Через 6 місяців після радіойодтерапії показники в основному відновлювалися, за винятком базофілів. Найімовірніше, виявлені зміни в лейкограмі хворих на рак щитоподібної залози є наслідком опромінення клітин периферичної крові йодом-131, що циркулює у крові.

Висновок. Терапевтична активність радіойоду істотно впливає на склад лейкоцитів периферичної крові хворих на рак щитоподібної залози. Вважаємо за доцільне проведення подальших досліджень для визначення особливостей змін кровотворної системи в умовах радіойодтерапії залежно від віку хворих, наявності віддалених метастазів і кумулятивної активності радіойоду.

Біографії авторів

Г. А. Замотаєва, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, Київ

G. Zamotaeva

Н. М. Степура, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, Київ

N. Stepura

Посилання

Spontaneous and experimentally induced uptake of radioactive iodine in metastases from thyroid carcinoma / S. Seidlin, E. Oshry, A.Yellow // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 1948. – Vol. 8. – P.423–425. https://doi.org/10.1210/jcem-8-6-423

Woodrum D.T., Gauger P.G. Role of 131I in the treatment of well differentiated thyroid cancer // J. Surg. Oncol. – 2005. – Vol. 89, No 3. – P. 114-121. https://doi.org/10.1002/jso.20185

Quality of life with well-differentiated thyroid cancer: treatment toxicities and their reduction / A. Mendoza, B. Shaffer, D. Karakla [et al.] / Thyroid. – 2004. – Vol. 14, No 2. – P. 133-140. https://doi.org/10.1089/105072504322880373

Biological dosimetry in patients treated with iodine 131 for differentiated thyroid carcinoma / R. M`Kacher, J.D. Legal, M. Schlumberger [et al.] // J. Nucl. Med. – 1996. – No 37. – P. 1860-1864.

The radiotoxicity of 131I therapy of thyroid cancer: assessment by micronucleus assay of B lymphocytes/ N. Watanabe, H. Kanegane, S. Kinuya [et al.] // J. Nucl. Med. – 2004. – Vol. 45, No 4. – P. 608-611.

Biologic dosimetry in thyroid cancer patients after repeated treatments with iodine-131 / R. M`Kacher, M. Schlumberger, J. D. Legal [et al.] // J. Nucl. Med. – 1998. – Vol. 39, No 5. – P. 825-929.

Cytogenetic damage after 131-iodine treatment for hyperthyroidism and thyroid cancer. A study using the micronucleus test / S. Gutierrez, E. Carbonell, P. Galofre [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. – 1999. – Vol. 26, No 12. – P. 1589-1596. https://doi.org/10.1007/s002590050499

The radiotoxicity of 131I therapy of thyroid cancer: assessment by micronucleus assay of B lymphocytes / N. Watanabe, H. Kanegane, S. Kinuya [et al.] // J. Nucl. Med. – 2004. – Vol. 45, No 4. – P. 608-611.

Iodine-131 treatment and chromosomal damage: in vivo dose-effect relationship / T. Erselcan, S. Sungu, S. Ozdemir [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. Mol. Imaging. – 2004. – Vol. 31, No 5. – P. 676-684. https://doi.org/10.1007/s00259-003-1427-3

Cytokinesis-block mickonucleus test in patients undergoing radioiodine therapy for differentiated thyroid carcinoma / L. Popova, V. Hadjidekova, T. Hadjieva, [et al.] // Hell. J. Nucl. Med. – 2005. – Vol. 8, No 1. – P. 54-57.

Low dosage of 131-iodine effects on chromosomes / C. L. Rodrigues, R. Corbo, F.P. Martins [et al.] // Yale. J. Biol. Med. – 2003. – Vol. 76, No 3. – P. 109-114.

Стан системи імунітету хворих на рак щитоподібної залози після лікування радіойодом / Г.А. Замотаєва, Н.М. Степура, Д.С. Сидоренко [та ін.] // Ендокринологія. – 2007. – Т. 12, No 2. – C. 218-225.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-02-24

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження