Лейкоцитарний склад крові хворих на рак щитоподібної залози у процесі радіойодтерапії

Г. А. Замотаєва, Н. М. Степура

Анотація


Вступ. До протоколу лікування диференційованого раку щитоподібної залози входить тотальна тиреоїдектомія та ад’ювантна терапія радіоактивним йодом. Інформації про наслідки дії йоду-131 на організм хворого, у тому числі на гематологічну систему, бракує.

Метою роботи було вивчення впливу терапевтичної активності радіоактивного йоду (4130-4730 МБк) на лейкоцитарний склад периферичної крові у хворих на рак щитоподібної залози.

Матеріали та методи. Дослідження проведено у 26 хворих із діагнозом «папілярна карцинома щитоподібної залози без віддалених метастазів», віком від 20 до 40 років і 17 практично здорових людей того ж віку. Лейкоцитарний склад периферичної крові хворих визначали напередодні приймання радіойоду, через 6 днів, 1, 3 і 6 місяців після радіойодтерапії.

Результати та обговорення. Встановлено, що вже у ранній термін після приймання радіойоду (на 6-у добу) у хворих на рак щитоподібної залози вірогідно підвищується відносний вміст сегментоядерних нейтрофілів і знижується кількість лімфоцитів. Найбільш суттєві порушення лейкоцитарного складу крові виявлено через місяць після приймання йоду-131. Загальна кількість лейкоцитів знижувалася майже на третину, збільшувалася відносна кількість сегментоядерних нейтрофілів і моноцитів, знижувалися абсолютний вміст еозинофілів, відносна та абсолютна кількість базофілів. Середні показники відносної кількості лімфоцитів зменшувалися на 25%, а їх абсолютний вміст – майже вдвічі. Через 6 місяців після радіойодтерапії показники в основному відновлювалися, за винятком базофілів. Найімовірніше, виявлені зміни в лейкограмі хворих на рак щитоподібної залози є наслідком опромінення клітин периферичної крові йодом-131, що циркулює у крові.

Висновок. Терапевтична активність радіойоду істотно впливає на склад лейкоцитів периферичної крові хворих на рак щитоподібної залози. Вважаємо за доцільне проведення подальших досліджень для визначення особливостей змін кровотворної системи в умовах радіойодтерапії залежно від віку хворих, наявності віддалених метастазів і кумулятивної активності радіойоду.


Ключові слова


рак щитоподібної залози; радіойодтерапія; лейкоцитарний склад крові

Повний текст:

PDF

Посилання


Spontaneous and experimentally induced uptake of radioactive iodine in metastases from thyroid carcinoma / S. Seidlin, E. Oshry, A.Yellow // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 1948. – Vol. 8. – P.423–425. https://doi.org/10.1210/jcem-8-6-423

Woodrum D.T., Gauger P.G. Role of 131I in the treatment of well differentiated thyroid cancer // J. Surg. Oncol. – 2005. – Vol. 89, No 3. – P. 114-121. https://doi.org/10.1002/jso.20185

Quality of life with well-differentiated thyroid cancer: treatment toxicities and their reduction / A. Mendoza, B. Shaffer, D. Karakla [et al.] / Thyroid. – 2004. – Vol. 14, No 2. – P. 133-140. https://doi.org/10.1089/105072504322880373

Biological dosimetry in patients treated with iodine 131 for differentiated thyroid carcinoma / R. M`Kacher, J.D. Legal, M. Schlumberger [et al.] // J. Nucl. Med. – 1996. – No 37. – P. 1860-1864.

The radiotoxicity of 131I therapy of thyroid cancer: assessment by micronucleus assay of B lymphocytes/ N. Watanabe, H. Kanegane, S. Kinuya [et al.] // J. Nucl. Med. – 2004. – Vol. 45, No 4. – P. 608-611.

Biologic dosimetry in thyroid cancer patients after repeated treatments with iodine-131 / R. M`Kacher, M. Schlumberger, J. D. Legal [et al.] // J. Nucl. Med. – 1998. – Vol. 39, No 5. – P. 825-929.

Cytogenetic damage after 131-iodine treatment for hyperthyroidism and thyroid cancer. A study using the micronucleus test / S. Gutierrez, E. Carbonell, P. Galofre [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. – 1999. – Vol. 26, No 12. – P. 1589-1596. https://doi.org/10.1007/s002590050499

The radiotoxicity of 131I therapy of thyroid cancer: assessment by micronucleus assay of B lymphocytes / N. Watanabe, H. Kanegane, S. Kinuya [et al.] // J. Nucl. Med. – 2004. – Vol. 45, No 4. – P. 608-611.

Iodine-131 treatment and chromosomal damage: in vivo dose-effect relationship / T. Erselcan, S. Sungu, S. Ozdemir [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. Mol. Imaging. – 2004. – Vol. 31, No 5. – P. 676-684. https://doi.org/10.1007/s00259-003-1427-3

Cytokinesis-block mickonucleus test in patients undergoing radioiodine therapy for differentiated thyroid carcinoma / L. Popova, V. Hadjidekova, T. Hadjieva, [et al.] // Hell. J. Nucl. Med. – 2005. – Vol. 8, No 1. – P. 54-57.

Low dosage of 131-iodine effects on chromosomes / C. L. Rodrigues, R. Corbo, F.P. Martins [et al.] // Yale. J. Biol. Med. – 2003. – Vol. 76, No 3. – P. 109-114.

Стан системи імунітету хворих на рак щитоподібної залози після лікування радіойодом / Г.А. Замотаєва, Н.М. Степура, Д.С. Сидоренко [та ін.] // Ендокринологія. – 2007. – Т. 12, No 2. – C. 218-225.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.1(49).2015.74462



Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

© Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.

ISSN: 1818-1384 (Print), e-ISSN: 2519-2582, DOI: 10.24026/1818-1384.

При копіюванні активне посилання на матеріал обов'язкове.

Flag Counter