Стан антитиреоїдного імунітету залежно від фенотипу автоімунного діабету

Анотація

Автоімунний діабет (АД) є гетерогенним захворюванням, що охоплює кілька фенотипів, зокрема класичний цукровий діабет (ЦД) 1 типу, латентний АД дорослих (ЛАДД) і латентний АД молоді (ЛАДМ). Наявність супутніх автоімунних захворювань, зокрема патології щитоподібної залози, є одним із ключових критеріїв їхньої диференціації та діагностики.

Мета — вивчити особливості антитиреоїдного імунітету в пацієнтів із різними фенотипами АД та його взаємозв’язок із клініко-метаболічними параметрами.

Матеріали та методи. Обстежено 106 пацієнтів з АД: 40 із класичним ЦД 1 типу, 36 із ЛАДД та 30 із ЛАДМ. У всіх пацієнтів визначали рівні антитиреоїдних антитіл (anti-TPO, anti-Tg), тиреотропного гормона, діабет-асоційованих антитіл (anti-GAD, anti-IA-2), С-пептиду, HbA1c, вітаміну D, антропометричні показники (індекс маси тіла, співвідношення обводу талії та зросту).

Результати. Частота виявлення anti-TPO була найвищою в групі ЛАДМ (36,7%), проміжною при ЦД 1 типу (32,5%) та найнижчою при ЛАДД (27,8%). Комбінацію anti-TPO й anti-Tg зареєстрували в 20,0, 17,5 та 13,9% випадків відповідно. Найвища частота субклінічного гіпотиреозу виявлена при ЛАДД (13,9%). Установлено численні фенотипово-специфічні кореляційні зв’язки, зокрема сильну негативну кореляцію між вітаміном D та HbA1c при ЛАДМ (r=–0,487; p < 0,05).

Висновки. Стан антитиреоїдного імунітету суттєво відрізняється залежно від фенотипу АД. ЛАДМ асоціюється з найвищою частотою носійства anti-TPO, що вказує на інтенсивніший загальний автоімунний процес. При ЛАДД частіший субклінічний гіпотиреоз, можливо, пов’язаний із метаболічними чинниками. Скринінг патології щитоподібної залози показаний усім пацієнтам з АД.