Ефективність лікування хворих на артеріальну гіпертензію залежно від ступеня зниження рівня вітаміну D

Анотація

Численні експериментальні та клінічні дослідження виявили сильний зв’язок дефіциту вітаміну D із багатьма хронічними захворюваннями. Дефіцит вітаміну D розглядають як можливу причину підвищення артеріального тиску (АТ). Тривають дослідження потенційних позитивних наслідків застосування вітаміну D у хворих із його дефіцитом й артеріальною гіпертензією (АГ).

Мета роботи — оцінити ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії з додаванням вітаміну D у хворих на неускладнену АГ залежно від наявності та ступеня дефіциту або недостатності вітаміну D.

Матеріали та методи. Обстежено 205 хворих на неускладнену нерезистентну АГ ІІ стадії 1‑го і 2‑го ступеня, з них відібрано 70 хворих із недостатністю або дефіцитом вітаміну D, яких методом конвертів розподілили на дві групи по 35 пацієнтів у кожній: основну групу (ОГ) та групу порівняння (ГП). Пацієнти ОГ розділені на дві досліджувані підгрупи: перша — з недостатністю вітаміну D (n=16) та друга підгрупа — з його дефіцитом (n=19). Пацієнти ОГ отримували комбіновану антигіпертензивну терапію: валсартан в добовій дозі 160 мг, амлодипін у добовій дозі 5 або 10 мг або валсартан у добовій дозі 160 мг, амлодипін у добовій дозі 5 або 10 мг та гідрохлортіазид у добовій дозі 12,5 мг. Додатково призначали препарат вітаміну D₃ у добовій дозі 4000—6000 МО у капсулах залежно від концентрації 25(ОН)D у сироватці крові. Хворі у ГП отримували аналогічну антигіпертензивну терапію без додавання вітаміну D₃. Оцінку ефективності запропонованого способу лікування проводили через 6 міс після первинного обстеження. Визначали показники добового моніторингу АТ (ДМАТ), структурно‑функціонального стану міокарда, діастолічної функції лівого шлуночка, ліпідного та цитокінового профілю.

Результати. Аналіз рівня офісного АТ виявив позитивний вплив додавання вітаміну D до комбінованої антигіпертензивної терапії — у хворих ОГ цільові рівні офісного АТ досягнуті в 94,3% хворих, тоді як у ГП — у 77,1% (p<0,05). В ОГ зареєстровано зниження середньодобових систолічного (САТ_СД) і діастолічного (ДАТ_СД) на 11,7 та 10,7% відповідно (обидва p<0,01), у ГП — на 5,6 і 7,2% відповідно (обидва p<0,05). У хворих із дефіцитом вітаміну D САТ_СД знизився на 13,3%, у пацієнтів із недостатністю вітаміну D — на 10,7% (обидва p<0,05), ДАТ_СД — на 13,4 та 8,6% (обидва p<0,05). Аналогічні закономірності виявлено при аналізі денного та нічного періодів доби окремо. Відновлення рівня вітаміну D на тлі прийому препарату «Відеїн D₃» у хворих з найбільшим його дефіцитом на тлі комбінованої антигіпертензивної терапії супроводжувалося найбільш позитивною зміною профілю АТ. Кількість осіб із найсприятливішим профілем АТ («Dippers») зросла в 2,4 разу, а кількість «Night‑pеakers» знизилася в 5,1 разу (обидва p<0,05), у пацієнтів із недостатністю вітаміну D кількість «Dippers» зросла в 1,7 разу, кількість «Night‑pеakers» зменшилась у 2 рази (обид­ва p<0,05). Після лікування кореляційний аналіз виявив наявність зв’язку між показниками динаміки концентрації вітаміну D та показників ДМАТ — Δ вмісту вітаміну D та ΔСАТ_СД (r=–0,36; p<0,05), ΔДАТ_СД (r=–0,39; p<0,05), частотою виявлення тяжкої гіпертрофії лівого шлуночка (r=–0,36; p<0,05), рівнем інтерлейкіну‑6 (ІЛ‑6) (r=–0,39; p<0,05), ІЛ‑8 (r=–0,34; p<0,05), ІЛ‑4 (r=+0,41; p<0,05), рівнем загального холестерину (r=–0,41; p<0,05) та ліпопротеїнів низької густини(r=–0,38; p<0,05).

Висновки. Комбінована антигіпертензивна терапія препаратом «Комбісарт» або «Комбісарт Н» із додаванням препарату «Відеїн D₃» у хворих із низьким рівнем вітаміну D порівняно з особами з нормальним його вмістом є безпечною та ефективнішою — цільовий рівень АТ досягнуто в 94,3 і 77,1%. Комбінована антигіпертензивна терапія з додаванням вітаміну D порівняно з лікуванням без нього оптимізує добовий профіль АТ, сприяє зворотному розвитку гіпертрофії лівого шлуночка, а саме зменшенню кількості хворих із тяжкою гіпертрофією лівого шлуночка (на 52,0 і 31,8% відповідно) та ексцентричною гіпертрофією з дилатацією лівого шлуночка (на 35,7 і 23,1%). Ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії з додаванням вітаміну D визначається ступенем зниження його рівня — корекція дефіциту вітаміну D порівняно з його недостатністю асоціюється з виразнішими змінами в цитокіновому профілі крові та ліпідограмі.