МікроРНК як прогностичний маркер тиреоїдної карциноми

Анотація

Рак щитоподібної залози є найпоширенішим ендокринним злоякісним новоутворенням із тенденцією до зростання захворюваності в усьому світі. Попри сприятливий прогноз, у частини пацієнтів рак щитоподібної залози має агресивний перебіг і схильність до рецидиву, що вказує на необхідність пошуку прог­ностичних маркерів.

Мета роботи — ідентифікація панелі мікроРНК для прогнозування агресивності перебігу раку щитоподібної залози.

Матеріали та методи. Дослідження проведено з використанням публічно доступної бази даних UALCAN, яка містить дані експресії мікроРНК у пухлинній та нормальній тканині щитоподібної залози. Для кожної мікроРНК порівнювали рівень експресії в нормальних тканинах і пухлинах, а також у групах пацієнтів із різними клініко-патологічними характеристиками (вік, стадія пухлини, статус ураження лімфатичних вузлів та гістологічний тип).

Результати. Установлено, що підвищені показники експресії мікроРНК-15a-5p, мікроРНК-146b-5p, мікроРНК-221-5p і мікроРНК-222-3р, а також знижені рівні мікроРНК-199b-5p та мікроРНК-484 асоціюються із ризиком розвитку злоякісних новоутворень щитоподібної залози, а також пов’язані зі ступенем злоякісності пухлини. Доведено, що зниження рівня експресії мікроРНК-199b-5p у пухлинній тканині негативно корелює з показниками виживаності хворих на тиреоїдну карциному та асоціюється зі сприятливим перебігом пухлинного процесу.

Висновки. Ідентифіковано панель мікроРНК (15a-5p, 146b-5p, 199b-5p, 221-5p, 222-3p та 484), що мають діагностичний та прогностичний потенціал і можуть бути використані в клінічній практиці для диференційної діагностики злоякісного росту в щитоподібній залозі.