Синдром обструктивного апное сну в осіб з інсулінорезистентністю та його зв’язок із рівнем вітаміну D

Анотація

Обструктивне апное сну (ОАС) — це поширене порушення дихання під час сну, яке характеризується обструкцією верхніх дихальних шляхів, що призводить до гіпоксемії, гіперкапнії, депривації сну та підвищує серцево-судинний ризик. Попри високу поширеність і значний негативний вплив ОАС на здоров’я, його основні патофізіологічні аспекти вивчено недостатньо. Нещодавні дослідження виявили високу частоту дефіциту вітаміну D серед пацієнтів із ОАС, який часто виникає незалежно від географічного розташування.

Мета роботи — установити рівень забезпечення вітаміном D у пацієнтів зі різним ступенем тяжкості синдрому обструктивного апное сну.

Матеріали та методи. У період із 2023 до 2025 р. у ДНП «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» проведено дослідження кардіореспіраторного моніторингу в 69 пацієнтів, які мали характерні скарги та чинники ризику синдрому ОАС. Визначали рівень 25(OH)D у сироватці крові, параметри сну (кардіореспіраторний моніторинг), антропометричні дані, проводили анкетування. Рівень вітаміну D у сироватці крові оцінювали шляхом вимірювання концентрації 25(OH)D. Статистичну обробку виконували з використанням ANOVA (аналіз варіації) для перевірки рівності дисперсій і t-критерію Стьюдента для порівняння середніх значень.

Результати. Статистичний аналіз (критерії χ² Пірсона) не виявив значущих відмінностей між групами пацієнтів із різним ступенем тяжкості синдрому ОАС та частотою змін рівня вітаміну D (p=0,695). Не встановлено статистично значущої різниці між середніми значеннями рівня вітаміну D у пацієнтів із різним ступенем тяжкості синдрому ОАС (критерій Краскела-Воліса, р=356). При проведенні кореляційного аналізу (критерій Пірсона) не виявлено статистично значущого зв’язку між значеннями вітаміну D та індексом маси тіла в пацієнтів із легким ступенем синдрому ОАС (r=–0,32; p=0,5). Не встановлено кореляції між зазначеними показниками в пацієнтів із середнім і тяжким ступенем синдрому ОАС.

Висновки. Порівняння частоти змін рівня вітаміну D залежно від ступеня тяжкості ожиріння в пацієнтів із різним ступенем синдрому ОАС не виявило статистично значущих відмінностей. Необхідно провести дослідження для визначення оптимального дозування та тривалості прийому вітаміну D, вивчення потенційних побічних ефектів і ризиків, а також потенційної взаємодії з іншими методами лікування.