Ідентифікація та моніторинг нервів гортані: технології та проблеми. Огляд літератури

Анотація

Оглядова стаття присвячена важливій проблемі хірургічного лікування захворювань щитоподібної залози — запобіганню травмам нервів гортані та наслідкам, пов’язаним із ними. Одним зі шляхів її вирішення є проведення ідентифікації та моніторингу нервів під час операції. Проаналізовано методи й технології, які застосовують для ідентифікації та моніторингу нервів гортані. Розглянуто питання ефективності й доцільності їх використання. Наведено визначення термінів «ідентифікація нервів» і «нейромоніторинг нервів гортані». Першим терміном позначають процедуру розпізнавання нерва серед тканин хірургічної рани. Нейромоніторинг — це постійний контроль за нервом під час виконання операції. Для запобігання травмам нервів гортані важливе значення має поєднання цих двох дій і дотримання їхньої послідовності — спочатку ідентифікація нерва, а потім його моніторинг упродовж операції. Автори виділили два етапи в процесах ідентифікації та нейромоніторингу нервів гортані — електростимуляція і реєстрація її результатів. Наведено детальну характеристику кожного з етапів, методи і засоби їх реалізації, технології виконання, переваги та недоліки. Описано авторський метод ідентифікації та нейромоніторингу нервів гортані з використанням ларингеальної маски, який ґрунтується на нейрохронаксичній теорії звукоутворення. Зроблено висновок про доцільність застосування ідентифікації та нейромоніторингу нервів гортані при виконанні операцій на щитоподібній залозі, оскільки вони дають змогу зменшити кількість парезів гортані. Сучасні технології ІОНМ не забезпечують абсолютної точності. Деякі з них технічно складні, а отримані результати залежать від багатьох чинників які суттєво впливають на достовірність. Наголошено на потребі в створенні надійної, фізіологічно обґрунтованої, простої у використанні технології для ідентифікації та нейромоніторингу нервів гортані.