Вплив синдрому обструктивного апное уві сні на клініко-інструментальні показники у хворих на ожиріння

Анотація

Діагностика та лікування синдрому обструктивного апное уві сні (СОАС) залишаються однією з актуальних проблем сучасної медицини, що зумовлено високою поширеністю синдрому. У клінічній практиці спостерігається гіподіагностика СОАС. Рання діагностика та лікування СОАС, зокрема застосування неінвазивної допоміжної вентиляції легень постійним позитивним тиском під час сну, могли б запобігти розвитку та прогресуванню захворювань серцево‑судинної системи, значно поліпшити якість життя людини.

Мета роботи — оцінити вплив СОАС на клініко‑інструментальні показники у хворих на ожиріння, встановити кореляційні зв’язки між характеристиками кардіореспіраторного моніторингу сну та морфофункціональними параметрами, показниками вуглеводного та ліпідного обміну.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 78 хворих на ожиріння I—II ступеня. За результатами кардіореспіраторного моніторингу сну було сформовано три групи пацієнтів: перша — 26 пацієнтів з індексом апное‑гіпопное (ІАГ) <30 епізодів на годину (нетяжкий ступінь СОАС), друга — 26 хворих з ІАГ ≥ 30 епізодів на годину (тяжкий ступінь СОАС), третя — 26 хворих на ожиріння без СОАС. Групи були порівнянні за відсотковим співвідношенням чоловіків і жінок, середнім віком та індексом маси тіла.

Результати. Збільшення маси тіла та величини індексу маси тіла у хворих на ожиріння пов’язано зі збільшенням кількості й загальної тривалості епізодів апное/гіпопное, ІАГ, а також зі зниженням рівня насиченості крові киснем (SpO₂). Обвід талії та стегон і величина їхнього співвідношення прямо пропорційно корелювали з кількістю та тривалістю епізодів апное/гіпопное, ІАГ, обернено пропорційно — з SpO₂. Додатні значення коефіцієнта Спірмена становили від 0,23 до 0,57, від’ємні — від –0,26 до –0,48 (р <0,05).

Висновки. У хворих на ожиріння із СОАС параметри кардіореспіраторного моніторингу сну (ІАГ, загальна тривалість епізодів апное) прямо пропорційно корелювали з індексом маси тіла, обводом талії, рівнем артеріального тиску, загального холестерину, тригліцеридів у крові. Обернено пропорційну кореляцію виявлено між сатурацією кисню та глікемією натще і рівнем глікованого гемоглобіну.