Прегравідарна підготовка жінок із гіпоандрогенізмом і жіночою сексуальною дисфункцією

Анотація

Настання вагітності у природному циклі — завдання, яке потребує злагодженої роботи як центральних рівнів регуляції роботи гіпоталамо‑гіпофізарних гормонів, так і периферичних. Аналіз репродуктивного здоров’я жінок із порушенням менструального циклу на тлі гіпоандрогенізму свідчить про незадовільний перебіг ранніх етапів гравідарного процесу із подальшим формуванням безпліддя на тлі зниженого оваріального резерву. Клінічним маркером гіпоандрогенізму в жінок репродуктивного віку вважають гіполубрикацію.

Мета роботи — оптимізувати прегравідарну підготовку в жінок із гіпоандрогенізмом, порушенням менструального циклу та ранніми втратами вагітності в анамнезі.

Матеріали та методи. Проведно комплексне клініко‑лабораторне та інструментальне обстеження 90 жінок із порушенням менструального циклу та гіпоандрогенізмом, які отримували запропоновану терапію (45 жінок) або традиційну (45 пацієнток). Контрольну групу утворено із 30 здорових жінок на етапі прегравідарного обстеження. Вік жінок — 18—35 років. Проведено визначення гормонального репродуктивного тла на 5—7‑й день менструального циклу в усіх жінок, показника тиреотропного гормону, антитіл до тиреоїдної пероксидази, вітаміну D, гомоцистеїну. Запропонований алгоритм прегравідарних заходів передбачав: 1) оптимізацію роботи щитоподібної залози (після консультування із ендокринологом), 2) відновлення гіпофізарно‑яєчникових взаємозв’язків при функціональному центральному гіпогонадизмі, 3) терапію, спрямовану на оптимізацію рівня пролактину (цільове значення — 12,5 нг/ мл), 4) зниження рівня гомоцистеїну (цільовий рівень — 5,6 мкмоль/ л), 5) нормалізацію рівня вітаміну D (норма — 75—125 нмоль/ л, недостатність — 50—75 нмоль/ л, дефіцит <50 нмоль/ л). Цільові параметри контролю — відновлення лубрикації, овуляторність менструального циклу, настання та прогресування вагітності. Для статистичної обробки отриманих даних використовували програмне забезпечення IBM SPSS Statistics version 25.0. Контрольні терміни терапії — 3, 6 і 9 міс.

Результати. У жінок запропонована терапія сприяла відновленню рівня вітаміну D, починаючи з 6‑го місяця терапії, нормалізацію зареєстрували на 9‑му місяці. Це свідчить про необхідність тривалої дотації вітаміну D у жінок із гіпоандрогенізмом. Зниження рівня гомоцистеїну відзначено на 6‑му місяці лікування, його нормалізацію — через 9 міс. У групі із традиційною терапією реєстрували підвищений вміст гомоцистеїну та недостатність/дефіцит вітаміну D протягом усього терміну спостереження. У жінок, яким призначали запропоновану терапію, рівні фолікулостимулювального, лютеїнізувального і тиреотропного гормонів та пролактину мали тенденцію до нормалізації, починаючи з третього місяця терапії, найбільше зростання відзначено у лютеїнізувального гормону на 3—6‑й місяць лікування. Яєчниковий стероїдогенез наближався до показників контрольної групи через 6—9 міс терапії. Проандрогенний стероїдогенез у жінок починав збільшуватися на третій місяць терапії, набуваючи максимуму на дев’ятий місяць. У жінок із групи традиційної прегравідарної підготовки навіть через 9 міс зареєстрували незадовільний темп змін рівня вільного тестостерону та дегідроепіандростендіону сульфату. Ознаки жіночої сексуальної дисфункції у групі із запропонованою терапією повністю зникали через 3 міс лікування, тоді як на тлі традиційної терапії продовжували турбувати 91,1% жінок через 9 міс терапії. Після закінчення терміну спостереження менструальний цикл був регулярним у 40,0% жінок, які отримували запропоновану терапію, і у 6,7%, яким призначали традиційне лікування. Прогресуючих вагітностей у першій групі було 37,5% (успішно подолали лютеоплацентарний бар’єр), у другій групі — 8,8% (закінчилися перериванням вагітності в ранні терміни).

Висновки. Особливістю відновлення повноцінності менструального циклу жінок із гіпоандрогенізмом є період формування недостатності лютеїнової фази, що потребує додаткової терапії для забезпечення умов для повноцінності секреторної трансформації ендометрію. Гравідарний процес відбувається в несприятливих умовах, що може призвести до ранніх втрат вагітності. Термін прегравідарних заходів у цієї групи хворих має становити не менше 6—9 міс. Традиційна прегравідарна підготовка не сприяє відновленню центральних механізмів регуляції менструального циклу в жінок із гіпоандрогенізмом та повноцінному яєчниковому стероїдогенезу, що супроводжується ановуляцією, недостатністю лютеїнової фази, втратою вагітності в ранні терміни. Ознаки жіночої сексуальної дисфункції не зникають під впливом традиційного лікування.