Віддалені результати застосування інфрачервоного лазера в пацієнтів з органоорганозберігаючими операціями з приводу вузлового токсичного зоба

Анотація

Мета роботи — оцінити віддалені результати використання терапії інфрачервоним лазером у хворих на вузловий токсичний зоб після органозберігаючих оперативних втручань.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 69 пацієнтів із вузловим токсичним зобом (ВТЗ). В основній групі 35 (50,7%) хворих на ВТЗ у післяопераційний період отримали лікування інфрачервоним лазером, у групі порівняння 34 (49,3%) пацієнти проліковано відповідно до стандартів Американської тиреоїдної асоціації. В основній групі проведено 15 (42,9%) органозберігаючих оперативних втручань та 20 (57,1%) радикальних операцій, у групі порівняння — 16 (47,1%) та 18 (52,9%) відповідно.

Результати. За результатами контролю вмісту тиреоїдних гормонів в основній групі вже через 6 міс повністю відмінили гормональну терапію у 6 (40,0%) пацієнтів, а через 12 міс — у 8 (53,3%) хворих. Середня доза левотироксину для підтримувальної гормональної терапії через 6 та 12 міс становила 25,0 (25,0; 50,0) і 12,5 (12,5; 25,0) мкг відповідно. У групі порівняння лише у 2 (12,5%) пацієнтів повністю відмінено прийом препаратів левотироксину через 12 міс після оперативного втручання (U=40,5; p=0,0487). Середня доза підтримувальної гормональної терапії становила 50,0 (25,0; 75,0) мкг (U=18,0; p=0,0062). Через 12 міс після органозберігаючого оперативного втручання в основній групі виявлено статистично значуще збільшення об’єму залишкової тиреоїдної паренхіми, у групі порівняння таких змін не спостерігали.

Висновки. Лікування інфрачервоним лазером сприяло збільшенню об’єму залишкової тиреоїдної паренхіми протягом 12 міс із 7,4 (4,8; 8,9) до 9,6 (7,2; 11,8) см³ (р=0,0327). Застосування інфрачервоного лазера в пацієнтів з органозберігаючими оперативними втручаннями з приводу ВТЗ дало змогу у 8 (53,3%) пацієнтів повністю відмінити підтримувальну гормональну терапію (p=0,0487), у 7 (46,7%) — мінімізувати прийом препаратів левотироксину: середня доза зменшилася з 50,0 (25,0; 50,0) до 12,5 (12,5; 25,0) мкг (р=0,0081).