Можливості імуноцитохімічного визначення експресії HBME-1 у діагностичному пошуку диференційованої карциноми щитоподібної залози. Власне дослідження

Анотація

Мета роботи — дослідити варіанти експресії HBME‑1 на цитологічному матеріалі, класифікованому за категоріями Bethesda як сумнівні (ІІІ, ІV, V), оцінити значення тесту експресії HBME‑1 на відповідному гістологічному матеріалі вузлового зоба, фолікулярної пухлини з невизначеним потенціалом злоякісності для диференційної діагностики карциноми щитоподібної залози (ЩЗ).

Матеріали та методи. Проаналізовано дані 14 пацієнтів із вузловими ураженнями щитоподібної залози та цитологічними категоріями Bethesda III, IV і V («Gray zone»). Експресію HBME‑1 визначали за результатами імуноцитохімічного (IЦХ) та імуногістохімічного (IГХ) фарбування з використанням мишачих моноклональних антитіл до HBME‑1 людини (1 : 500; кат. № BSB 3459; «Bio SB» «Bioscince for the World», США). Ступінь експресії HBME‑1 розраховували як суму балів за інтенсивністю фарбування та квадратом кількості наявних в цитоплазмі клітин  в ІГХ‑зразку. Зразок із оцінкою >6 балів вважали позитивним.

Результати. Серед 14 досліджуваних пацієнтів HBME‑1‑позитивних було 5. Згідно з післяопераційним гістологічним висновком у групі таких хворих у 4 випадках діагностовано рак ЩЗ (у 3 — папілярний, у 1‑ фолікулярний), в 1 — фолікулярну пухлину невизначеної злоякісності. Важливо, що IЦХ та IГХ HBME‑1‑реакції у зразках цих пацієнтів були однакової інтенсивності. У 9 доопераційно негативних хворих за HBME‑1 згідно з підсумковим гістологічним висновком не виявлено злоякісних новоутворень. У 6 хворих діагностовано вузловий зоб, у 3 — фолікулярну пухлину невизначеної злоякісності. Гістологічні зразки всіх 9 пацієнтів також були негативними щодо HBME‑1. Отримані результати продемонстрували збільшення частоти виявлення раку з підвищенням категорії Bethesda. Застосування статистичного програмного забезпечення для біомедичних досліджень «MedCalc» виявило, що позитивна прогностична цінність тесту експресії HBME‑1 становила 80% (95% довірчий інтервал 38,4—96,3%), діагностична ефективність — 92,9% (95% довірчий інтервал 66,1—99,8%). Ці дані свідчать про великий потенціал тесту, однак через невелику кількість спостережень довірчі інтервали дуже широкі.

Висновки. HBME‑1 може бути ІЦХ‑маркером для диференціації доброякісних і злоякісних вузлових утворень ЩЗ, а його застосування допоможе зменшити кількість зайвих хірургічних видалень доброякісних утворень, що поліпшить якість життя пацієнтів і зменшить навантаження на медичні служби.