Оптимізація комплексного лікування хворих із місцево поширеними злоякісними пухлинами щитоподібної залози з інвазією або компресією верхніх дихальних шляхів

Анотація

Останнім часом швидко зростає кількість поширених злоякісних пухлин щитоподібної залози з інвазією або компресією верхніх дихальних шляхів, найчастіше — із середньою та низькою гістологічною диференціацією, що погіршує прогноз щодо одужання пацієнтів. Найважливіші прогностичні чинники у разі поширених злоякісних пухлин щитоподібної залози — гістологічна диференціація та поширеність пухлинної інвазії. Актуальність питання комплексного лікування хворих із місцево поширеними злоякісними пухлинами щитоподібної залози (МПЗПЩЗ) зумовлена відсутністю єдиної тактики, невизначеністю з вибором обсягу хірургічних утручань та резекцій верхніх дихальних шляхів (ВДШ).

Мета роботи — визначити лікувальну та хірургічну тактику для поліпшення комплексного лікування хворих із місцево поширеними злоякісними пухлинами щитоподібної залози з інвазією та компресією верхніх дихальних шляхів залежно від ступеня поширеності й гістологічної будови пухлини.

Матеріали та методи. Проліковано 2300 хворих зі злоякісними пухлинами щитоподібної залози. У дослідну групу відібрано 165 (7,2%) пацієнтів з МПЗПЩЗ категорії T_4a‑b. Проаналізовано та порівняно клініко‑морфологічні характеристики хворих у загальній і дослідній групах. У дослідній групі виявлено нижчу морфологічну диференціацію пухлин, статистично значущу більшу кількість регіонарних та віддалених метастазів, більший вік пацієнтів, що погіршувало прогноз щодо одужання, переважання чоловіків.

Результати. Найчастіше пухлина поширювалася у ВДШ, у 55 хворих були ознаки стенозу ВДШ I—III ступеня. У 9 хворих з виразним стенозом III ступеня проведена ургентна трахеотомія, яка виявилася дуже складною, 3 хворих померли під час операції або в ранній післяопераційний період. У разі первинно неоперабельних пухлин категорії Т_4b проводили неоад’ювантну протипухлинну хіміотерапію. Отриманий регрес пухлини дав змогу радикально прооперувати більшість пацієнтів. У хворих з інвазією у ВДШ проведено різні резекції ВДШ з накладанням трахеостом або первинним анастомозом. Проаналізовано ефективність різних методів залежно від поширеності інвазії та морфологічної диференціації пухлини. У дослідній групі показник летальності становив 31,0%, рецидивування — 39,3%.

Висновки. Прогноз щодо одужання в групі МПЗПЩЗ погіршувався через нижчу морфологічну диференціацію пухлин, більший вік пацієнтів, більшу кількіть регіонарних та віддалених метастазів. У разі стенозу ВДШ слід підготувати хворого до радикальної операції з інтраопераційним накладанням трахеостоми. При первинно неоперабельній пухлині доцільне проведення неоад’ювантної поліхіміотерапії. Хірургічне лікування МПЗПЩЗ має бути максимально радикальним («агресивним»). Вибір методу резекції ВДШ залежить від поширеності інвазії та ступеня диференціації пухлини і має відповідати онкологічним принципам.