Діагностика та лікування метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу. Огляд

Анотація

Метаболічно‑асоційована жирова хвороба печінки (MAЖХП) — це нове клінічне визначення жирової хвороби печінки, яке змінює дефініцію неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) із хвороби вилучення на хворобу включення, за якої основні патогенні процеси спричинені метаболічною дисфункцією, насамперед при цукровому діабеті (ЦД) 2 типу та ожирінні. Останнім часом МАЖХП набула характеру епідемії і тісно пов’язана з ЦД 2 типу та значним синергічним підвищенням ризику серцево‑судинної патології. Наявність МАЖХП суттєво підвищує ризик захворюваності на ЦД 2 типу, а ризик нового виникнення ЦД 2 типу в пацієнтів із МАЖХП подвоюється. При веденні хворих із МАЖХП та ЦД 2 типу слід активно виявляти наявність фіброзного неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ). Для цього застосовують насамперед неінвазивні показники, такі як FIB‑4 та FNI, доступні на етапі первинної медичної допомоги. Попри докази корисності для поліпшення діагностики, ефективність багатьох із неінвазивних тестів щодо виявлення фіброзу, особливо у невідібраних груп населення з поширеним фіброзом на пізній стадії, є низькою, а на рівні первинної допомоги — невизначеною. Модифікація способу життя та дієти рекомендовані як найкращий терапевтичний варіант для МАЖХП при ЦД 2 типу. Втрата вмаси тіла ≥ 7% значно поліпшує стеатоз, що спричиняє зниження ступеня активності НАСГ та глікемії. Водночас лише 40% пацієнтів досягають цієї мети та зменшується активність стеатогепатиту, що свідчить про труднощі в лікуванні МАЖХП лише зміною способу життя. Однак пацієнтам із МАЖХП все одно слід рекомендувати модифікацію дієти та способу життя, а також протидіабетичні препарати, які можуть знизити активність печінкових ферментів, запалення і фіброз (інгібітори PPARγ, SGLT‑2i, GLP‑1 RA, а також подвійні агоністи GIP і GLP‑1 RA).