Ліза дель Джокондо. Чи була вона здорова? Історична мініатюра

Анотація

Огляд присвячено картині великого художника епохи Відродження Леонардо да Вінчі (1452—1519), на якій зображена засмучена молода жінка Ліза дель Джокондо, також відома як Ліза Герардіні. Картина протягом п’яти століть була піддана різним експертизам, обговорювалася художниками, мистецтвознавцями, представниками інших спеціальностей, викликала і викликає суперечливі думки та висновки. Леонардо да Вінчі створив геніальну картину з використанням розробленої ним техніки сфумато, суть якої полягає у відсутності чітких ліній та різких переходів від кольору до кольору. Один колір плавно переходить в інший. При цьому створюється ілюзія ледь помітного серпанку між глядачем та зображенням. Зображення Мони Лізи практично повністю виконано у техніці сфумато. М’які тіні, накладені у куточках рота та навколо очей. Якщо дивитися на портрет з різних кутів зору, то вважається, що вираз обличчя змінюється. Обриси обличчя також пом’якшені. Здається, що видно повітря, яке обволікає фігуру.
Фахівці оцінювали картину візуально за допомогою різних прийомів та пристроїв, але їхні висновки були суб’єктивними. Аналізували тонкі деталі зображення Мони Лізи, вираз її обличчя, фігуру, одяг, пейзаж на тлі якого написаний портрет, відтінки фарб тощо. Крім обговорення художніх достоїнств картини, у другій половині ХХ ст. виникли питання про фізичне здоров’я Лізи дель Джокондо: чи була вона здорова чи страждала на якісь хвороби? Зрозуміло, що судити про стан здоров’я за зображенням людини, намальованої або сфотографованої, яка до того ж проживала 500 років тому, дуже складно і навряд чи оцінка буде об’єктивною, за винятком випадків, коли захворювання виявляється характерними змінами зовнішності, що дає змогу встановити остаточний діагноз, наприклад, синдром Кушинга, акромегалія тощо.
Останніми роками до переліку можливих патологічних розладів, які спостерігаються у Лізи дель Джокондо, додалося ще одне захворювання, щодо наявності якого точаться суперечки не лише у медичному середовищі. Йдеться про гіпотиреоз — недостатність гормональної функції щитоподібної залози, яка супроводжується наявністю низки зазначених симптомів. Такої думки дотримуються багато дослідників, але не менша кількість фахівців заперечують наявність гіпотиреозу у Лізи дель Джокондо.
Можна погодитися, що спроби робити висновок про стан здоров’я осіб, зображених на картинах чи фотографіях, за рідкісним винятком, є малообґрунтованими. У такій ситуації можна погодитися з постулатом: кожен бачить те, що хоче бачити. У будь‑якому випадку, безсмертне полотно Леонардо да Вінчі залишається символом вічної, чарівної та загадкової краси і жіночності.