Стан забезпечення вітаміном D в осіб з інсулінорезистентністю

Автор(и)

  • М. І. Бобрик Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-7477-213X

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2023-2-23

Ключові слова:

інсулінорезистентність, вітамін D, дефіцит вітаміну D, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром, переддіабет

Анотація

Роль вітаміну D у розвитку інсулінорезистентності та метаболічного синдрому ґрунтується на тому, що вітамін D є прогормоном, що бере участь у більшості ключових біологічних процесів, адже його рецептори представлені майже в усіх тканинах людського організму. Низка авторів продемонстрували зв’язок між рівнем вітаміну D і цукровим діабетом 2 типу, метаболічним синдромом та інсуліно‑
резистентністю.

Мета роботи — оцінити рівень забезпечення вітаміном D в осіб з інсулінорезистентністю порівняно з особами без інсулінорезистентності та провести градацію тяжкості дефіциту вітаміну D в обох категоріях обстежених.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 243 особи віком від 18 до 74 років. Серед пацієнтів було 176 (72,43%) жінок та 67 (27,57%) чоловіків. Групи чоловіків та жінок були порівнянні за віковим складом. Оскільки середній вік у досліджуваній групі становив (39,5±14,8) року, пацієнтів розподілили на дві групи: <40 років і ³ 40 років. Визначали рівень 25‑гідроксивітаміну D (25(ОН)D), глікованого гемоглобіну (HbA1c), глюкози та інсуліну. Розраховували індекс НОМА.

Результати. Серед обстежених виявлено 71 особу з інсулінорезистентністю: 29 — у віковій групі до 40 років і 42 — у віковій групі понад 40 років. В останній групі була вищою частота виявлення підвищеного рівня HbA1c (5,7—6,4%), який відповідає діагнозу переддіабет, — 46,3% проти 3,64% у групі осіб віком до 40 років. У групі пацієнтів з індексом НОМА >2,5 частота виявлення нормального рівня HbA1c знижувалася до 56,1% і зростала частота виявлення підвищеного вмісту HbA1c до 36,59%. Середній рівень 25(ОН)D статистично значущо був вище у пацієнтів з нормальним індексом НОМА (< 2,5) — 82,4 нмоль/ л, тоді як в осіб з індексом НОМА >2,5 цей показник становив 63,7 нмоль/ л, що відповідає стану недостатності вітаміну D (р=0,003).

Висновки. Рекомендовано оцінювати дефіцит вітаміну D в осіб з інсулінорезистентністю за допомогою лабораторного визначення рівня 25(ОН)D. За наявності недостатності або дефіциту вітаміну D слід розглянути можливість його медикаментозного заміщення для профілактики прогресування інсуліно‑
резистентності.

 

Біографія автора

М. І. Бобрик, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

к. мед. н., доцент кафедри ендокринології

Посилання

Fahed M, Abou Jaoudeh MG, Merhi S, et al. Evaluation of risk factors for insulin resistance: a cross sectional study among employees at a private university in Lebanon. BMC Endocr Disord. 2020 Jun 10;20(1):85. http://doi.org/10.1186/s12902-020-00558-9. PMID: 32522257; PMCID: PMC7288486.

McCullough AJ. Epidemiology of the metabolic syndrome in the USA. J Dig Dis. 2011 Oct;12(5):333-40. http://doi.org/10.1111/j.1751-2980.2010.00469.x. PMID: 21091931.

Alexander CM, Landsman PB, Teutsch SM, Haffner SM; Third National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES III); National Cholesterol Education Program (NCEP). NCEP-defined metabolic syndrome, diabetes, and prevalence of coronary heart disease among NHANES III participants age 50 years and older. Diabetes. 2003 May;52(5):1210-4. http://doi.org/10.2337/diabetes.52.5.1210. PMID: 12716754.

Ford ES, Li C, Zhao G. Prevalence and correlates of metabolic syndrome based on a harmonious definition among adults in the US. J Diabetes. 2010 Sep;2(3):180-93. http://doi.org/10.1111/j.1753-0407.2010.00078.x. PMID: 20923483.

Roomi MA, Mohammadnezhad M. Prevalence of metabolic syndrome among apparently healthy workforce. J Ayub Med Coll Abbottabad. 2019 Apr-Jun;31(2):252-4. PMID: 31094127.

Park SE, Park CY, Sweeney G. Biomarkers of insulin sensitivity and insulin resistance: Past, present and future. Crit Rev Clin Lab Sci. 2015;52(4):180-90. http://doi.org/10.3109/10408363.2015.1023429. Epub 2015 Jun 4. PMID: 26042993.

Fonseca VA. Defining and characterizing the progression of type 2 diabetes. Diabetes Care. 2009 Nov;32(Suppl 2):S151-6. http://doi.org/10.2337/dc09-S301. PMID: 19875543; PMCID: PMC2811457.

ElSayed NA, Aleppo G, Aroda VR, Bannuru RR, Brown FM, Bruemmer D, Collins BS, et al., on behalf of the American Diabetes Association. 2. Classification and Diagnosis of Diabetes: Standards of Care in Diabetes-2023. Diabetes Care. 2023 Jan 1;46(Suppl 1):S19-S40. http://doi.org/10.2337/dc23-S002. Erratum in: Diabetes Care. 2023 Feb 01;: PMID: 36507649; PMCID: PMC9810477.

Pludowski P, Takacs I, Boyanov M, et al. Clinical practice in the prevention, diagnosis and treatment of vitamin D deficiency: a Central and Eastern European Expert Consensus Statement. Nutrients. 2022 Apr 2;14(7):1483. http://doi.org/10.3390/nu14071483. PMID: 35406098; PMCID: PMC9002638.

Sassi F, Tamone C, D’Amelio P. Vitamin D: nutrient, hormone, and immunomodulator. Nutrients. 2018 Nov 3;10(11):1656. http://doi.org/10.3390/nu10111656. PMID: 30400332; PMCID: PMC6266123.

Hajhashemy Z, Shahdadian F, Moslemi E, Mirenayat FS, Saneei P. Serum vitamin D levels in relation to metabolic syndrome: A systematic review and dose-response meta-analysis of epidemiologic studies. Obes Rev. 2021 Jul;22(7):e13223. http://doi.org/10.1111/obr.13223. Epub 2021 Apr 7. PMID: 33829636.

Boucher BJ. Why do so many trials of vitamin D supplementation fail? Endocr Connect. 2020 Oct;9(9):R195-R206. http://doi.org/10.1530/EC-20-0274. PMID: 33052876; PMCID: PMC7487184.

Bobryk M, Tutchenko T, Sidorova I, Burka O, Krotyk O, Serbeniuk A. Insulin resistance in the ХХІ century: multimodal approach to assessing causes and effective correction. Reproductive Endocrinology. 2021;62:97-103. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.62.97-103.

Pankiv VI, Yuzvenko TYu, Pankiv IV. Type 2 diabetes mellitus and subclinical hypothyroidism: focusing on the role of cholecalciferol. Problems of Endocrine Pathology. 2019;2:46-51. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.07.

Pankiv V, Yuzvenko T, Pankiv I. Vitamin D status among adolescent females with polycystic ovary syndrome. Child’s Health. 2022;17(5):217-20. https://doi.org/10.22141/2224-0551.17.5.2022.1520.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-29

Як цитувати

1.
Бобрик М. Стан забезпечення вітаміном D в осіб з інсулінорезистентністю. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine) [інтернет]. 29, Червень 2023 [цит. за 23, Листопад 2024];(2):23-7. доступний у: http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/283383

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження