Селективний підхід до дренування у тиреоїдній хірургії

Анотація

Питання, чи слід використовувати дренаж після операції на щитоподібній залозі (ЩЗ), є суперечливим. Основна проблема після операції на ЩЗ — розвиток гематоми чи сером. Хоча частота гематом становить <5%, післяопераційна гематома може призвести до небезпечної для життя компресії дихальних шляхів. Більшість хірургів вважають, що дренування після операції на ЩЗ нівелює залишкову порожнину і сприяє евакуації крові та ексудату, а тому є обов’язковою процедурою. При цьому активний варіант ефективніший, ніж пасивний. Однак немає об’єктивних доказів, що дренування після операцій на ЩЗ безумовно необхідне. Проведені дослідження не виявили будь‑яких переваг дренування при операціях на ЩЗ і показали, що дренування (як активне, так і пасивне) є доцільним лише в окремих випадках.

Мета роботи — оцінити необхідність рутинного дренування після операцій на щитоподібній залозі та його вплив на розвиток місцевих післяопераційних ускладнень залежно від об’єму видаленої тканини.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 408 пацієнтів, прооперованих на ЩЗ, яких розподілили на три групи за критерієм дренування: група 1 — 95 пацієнтів, яким не було встановлено дренажу, група 2 — 262 пацієнти, яким було встановлено пасивний дренаж, група 3 — 123 пацієнти, яким було встановлено активний дренаж. Дренажі видаляли через 24 години. Групи були порівнянні за співвідношенням статі, віком, гормональним статусом і патогістологічними результатами. Проаналізовано такі показники: місцеві ускладнення, виразність болю та дискомфорту за візуальною аналоговою шкалою, тривалістю прийому аналгетиків, необхідна кількість перев’язок, кількість ліжко‑днів, об’єм видаленої тканини.

Результати. У групі 1 пацієнти відзначали нижчий рівень болю та дискомфорту, потребували меншу кількість аналгетиків і перев’язок, відповідно, менше перебували на стаціонарному лікуванні, ніж пацієнти груп 2 та 3 при порівнянному об’ємі видаленої тканини. Не виявлено зв’язку між наявністю дренажу та частотою місцевих ускладнень.

Висновки. Відмова від дренування післяопераційної рани зменшує дискомфорт та біль у післяопераційний період, зменшує кількість днів прийому аналгетиків та необхідну кількість перев’язок, не впливає на частоту місцевих післяопераційних ускладнень (кровотеча, запалення) і може застосовуватися при загальному об’ємі видалених тканин <40 см³.