Оцінка зміни якості життя пацієнтів з папілярним раком щитоподібної залози категорії «low risk» після хірургічного лікування

Анотація

Хірургічна тактика лікування папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) переважно представлена двома варіантами операції — тиреоїдектомією та гемітиреоїдектомією. Перманентні післяопераційні ускладнення знижують якість життя пацієнтів, пов’язану зі здоров’ям (Health‑related quality of life (HR‑QoL)). Порівняння показників HR‑QoL після різних варіантів операцій дає змогу оцінити віддалений вплив лікування на стан пацієнта, окрім стандартних показників (ускладнення, рецидивування).

Мета роботи — виявити відмінність у самооцінці психічного та фізичного аспектів HR‑QoL до хірургічного лікування з приводу ПРЩЗ низького ризику і через 6 міс; порівняти показники HR‑QoL після операцій різного обсягу; визначити, в яких аспектах здоров’я відбулися найбільші зміни.

Матеріали та методи. Дизайн дослідження — проспективне когортне моноцентрове. У дослідження було залучено 163 хворих на ПРЩЗ низького ризику, яких розподілили на дві групи: групі І (n = 120) виконали тиреоїдектомію, групі ІІ (n = 43) — гемітиреоїдектомію. Проведено оцінку HR‑QoL за допомогою опитувальника SF‑36 перед втручанням і через 6 міс після операції.

Результати. У групі І через 6 міс після операції зафіксовано статистично значуще зниження практично всіх показників фізичного та психологічного компонентів HR‑QoL (p < 0,05), окрім показників життєздатності (VT) і тілесного болю (BP). Суттєві позитивні зміни спостерігали за показниками «рольові обмеження через фізичні проблеми» (RР) — 12,5 % хворих і BP — 16,7 %, виразно негативні зміни — за показниками RP, «соціальне функціонування» (SF), «рольові обмеження через емоційні проблеми» (RE) — 51,7, 39,2 і 60,8 % відповідно. У групі ІІ за більшістю шкал зафіксовано статистично значуще поліпшення фізичних та психологічних показників HR‑QoL, окрім шкал RE і «загальне психічне здоров’я» (MH), за якими зміни були статистично незначущими. Найчастіше відзначали «виразні позитивні» зміни за всіма показниками HR‑QoL, а за показником RP — у 100 % пацієнтів. «Виразно негативну» динаміку змін виявили у 32,6 % пацієнтів групи ІІ за показником RE.

Висновки. Виявлено відмінності між вихідними загальними показниками якості життя та показниками через 6 міс після операції. Установлено поліпшення загального сприйняття здоров’я після гемітиреоїдектомії та погіршення практично всіх показників якості життя після тиреоїдектомії. Найбільші негативні зміни зафіксовано за шкалою рольових обмежень у психологічному компоненті у хворих, що перенес­ли тотальну тиреоїдектомію, найбільш позитивні зміни — за шкалами рольового сприйняття фізичної проблеми та загального сприйняття здоров’я у хворих після операції, що зберігає орган.