Особливості патоморфологічних змін у тканині папілярного раку щитоподібної залози після лазерної інтерстиційної термотерапії. Клінічний випадок

Автор(и)

  • О. А. Товкай Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-1329-279X
  • В. О. Паламарчук Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0001-9554-4817
  • Л. В. Стоцька Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-8506-469X
  • Н. І. Белемець Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-1050-1277
  • Є. С. Козачук Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-2453-2496

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2022-4-73

Ключові слова:

папілярний рак, щитоподібна залоза, малоінвазивне втручання, лазерна інтерстиційна термотерапія, морфологія

Анотація

За останніх 30 років у світі спостерігається тенденція до прогресуючого зростання захворюваності на папілярний рак щитоподібної залози (ПРЩЗ). Згідно із сучасними рекомендаціями хірургічне втручання є стандартним методом першої лінії лікування ПРЩЗ. При плануванні лікувального менеджменту пацієнтів з ПРЩЗ слід ураховувати не лише клініко‑біологічні характеристики пухлини, а й анестезіологічні ризики та згоду пацієнта на проведення втручання. Альтернативою оперативному лікуванню та стратегії «активного спостереження» в менеджменті пацієнтів з ПРЩЗ є застосування малоінвазивних методів локальної абляції, зокрема лазерної інтерстиційної термотерапії (ЛІТТ). Незважаючи на майже 20‑річний світовий досвід успішного використання ЛІТТ у лікуванні ПРЩЗ, кількість досліджень особливостей морфологічних змін у пухлинній тканині після ЛІТТ незначна.

Представлено перший в Україні клінічний випадок лікування пацієнта з ПРЩЗ (T1bNxMx) і тяжкою супутньою патологією із застосуванням ЛІТТ під ультразвуковим контролем. Проведено два сеанси ЛІТТ вузлового утворення нижнього полюса лівої частки за допомогою лазера VELAS II — 30F з безперервним режимом випромінювання із довжиною хвилі 1064 нм, потужністю 3,4 Вт. Сумарна енергія за два сеанси становила 992,8 Дж, сумарна питома енергія — 6484,23 Дж/см3. Патологоморфологічні зміни пухлини щитоподібної залози досліджували за допомогою патогістологічного дослідження післяопераційного матеріалу.

Установлено, що після застосування двох сеансів ЛІТТ ділянка епітелію з виразними ознаками проліферації і атипії, характерними для ПРЩЗ, займає менше ніж 1 % від об’єму пухлинного утворення, тоді як більша частина припадає на ділянки карбонізації та некрозу (близько 40 %), зрілої фіброзної тканини та перифокального запалення.

Висновки. Використання ЛІТТ у разі ПРЩЗ призводить до виникнення ділянок карбонізації із перифокальним запаленням та поступовим заміщенням пухлини фіброзною тканиною, що створює передумови для тривалої ремісії захворювання. Цей процес потребує подальшого вивчення, оскільки тривалість формування фіброзної тканини набагато перевищує термін у наведеному випадку (понад 4 міс). У зв’язку з цим ефективність проведеної ЛІТТ бажано оцінювати в пізніші терміни.

 

Біографії авторів

О. А. Товкай, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ

д. мед. н., проф., директор

В. О. Паламарчук, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ

д. мед. н., керівник відділу ендокринної хірургії

Л. В. Стоцька, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ

лікар функціональної діагностики, зав. відділення ультразвукової та функціональної діагностики

Н. І. Белемець, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ

зав. відділення цитології

Є. С. Козачук, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ

к. мед. н., вчений секретар

Посилання

Choi Y, Jung SL. Efficacy and safety of thermal ablation techniques for the treatment of primary papillary thyroid microcarcinoma: a systematic review and meta-analysis. Thyroid. 2020;30(5):720-31. https://doi.org/10.1089/thy.2019.0707.

European Network of Cancer Registries Factsheets. https://www.encr.eu/sites/default/files/factsheets/ENCR_Factsheet_Thyroid_2017.pdf (12 June 2019, date last accessed).

Filetti S, Durante C, Hartl D, et al. Thyroid cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Annals of Oncology. 2019;30(12):1856-83. https://doi.org/10.1093/annonc/mdz400.

Haddad RI, Bischoff L, Ball D, et al. Thyroid Carcinoma, Version 2.2022, NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology. Journal of the National Comprehensive Cancer Network: JNCCN. 2022;20(8):925-51. DOI: https://doi.org/10.6004/jnccn.2022.0040.

Haugen BR, Alexander EK, Bible KC, et al. 2015 American Thyroid Association Management Guidelines for Adult Patients with Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer: The American Thyroid Association Guidelines Task Force on Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer. Thyroid. 2016;26(1):1-133. https://doi.org/10.1089/thy.2015.0020.

Mauri G, Cova L, Ierace T, et al. treatment of metastatic lymph nodes in the neck from papillary thyroid carcinoma with percutaneous laser ablation. Cardiovascular and Interventional Radiology. 2016;39(7):1023-30. https://doi.org/10.1007/s00270-016-1313-6.

Mauri G, Hegedüs L, Bandula S, et al. European Thyroid Association and Cardiovascular and Interventional Radiological Society of Europe 2021 Clinical Practice Guideline for the Use of Minimally Invasive Treatments in Malignant Thyroid Lesions. European Thyroid Journal. 2021;10(3):185-97. https://doi.org/10.1159/000516469.

Miyauchi A, Ito Y, Oda H. Insights into the management of papillary microcarcinoma of the thyroid. Thyroid. 2018;28(1):23-31. DOI: 10.1089/thy.2017.0227.

Pacella CM, Bizzarri G, Guglielmi R, et al. Thyroid tissue: US-guided percutaneous interstitial laser ablation-a feasibility study. Radiology. 2000;217(3):673-7. https://doi.org/10.1148/radiology.217.3.r00dc09673.

Papini E, Guglielmi R, Gharib H, et al. Ultrasound-guided laser ablation of incidental papillary thyroid microcarcinoma: a potential therapeutic approach in patients at surgical risk. Thyroid. 2011;21(8):917-20. https://doi.org/10.1089/thy.2010.0447.

Persichetti A, Bizzarri G, Guglielmi R, et al. Ultrasound-guided laser ablation for local control of neck recurrences of medullary thyroid cancer. A feasibility study. International Journal of Hyperthermia. 2018;35(1):480-92. https://doi.org/10.1080/02656736.2018.1508759.

Stewart LA, Kuo JH. Advancements in the treatment of differentiated thyroid cancer. Therapeutic Advances in Endocrinology and Metabolism. 2021;12:1-13. https://doi.org/10.1177/20420188211000251.

Tong M, Li S, Li Y, Li Y, Feng Y, Che Y. Efficacy and safety of radiofrequency, microwave and laser ablation for treating papillary thyroid microcarcinoma: a systematic review and meta-analysis. International journal of hyperthermia. 2019;36(1):1278-86. https://doi.org/10.1080/02656736.2019.1700559.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-26

Номер

Розділ

Клінічний випадок