Діабетичний гастропарез: сучасні дані щодо епідеміології, патофізіології, діагностики та лікування. Огляд літератури
DOI:
https://doi.org/10.30978/CEES-2022-3-78Ключові слова:
цукровий діабет, діабетичний гастропарез, чинники ризику, діагностика, лікуванняАнотація
Проаналізовано сучасні дані щодо епідеміології, патофізіології, діагностики та лікування діабетичного гастропарезу. Пошук проводили у базах PubMed та Medline. Використано такі ключові слова, як «diabetic gastroparesis», «сomplications of diabetes» «risk factors». Залучено статті, опубліковані в рецензованих виданнях.
Діабетичний гастропарез є тяжким ускладненням цукрового діабету, що призводить до його поганого контролю, погіршує якість життя, збільшує частоту супутніх захворювань та смертність. Це ускладнення характеризується здуттям живота, нудотою, блювотою, втратою маси тіла і раннім насиченням, але має бути підтверджено/діагностовано за допомогою сцинтиграфії або 13С‑октаноєвого дихального тесту. Хоча доказів того, що діабетичний гастропарез істотно підвищує смертність немає, це ускладнення погіршує всі аспекти життя. Гастропарез асоціюється зі значним навантаженням на пацієнта. Установлено обернено пропорційну кореляцію між тяжкістю симптомів та якістю життя. Хвороба також має значний негативний вплив на систему охорони здоров’я, зокрема через збільшення кількості госпіталізацій та пов’язані з цим прямі та непрямі економічні наслідки. Лікування діабетичного гастропарезу першої лінії передбачає модифікацію дієти, контроль глікемії і відновлення вмісту рідини та електролітів. Пацієнтам зі стійкими симптомами може знадобитися фармакологічне або навіть хірургічне лікування. Із фармакопрепаратів найчастіше застосовують прокінетики, зокрема метоклопрамід, домперідон або еритроміцин. Для зменшення симптоматики також призначають протиблювотні засоби, зокрема фенотіазини і антигістамінні препарати. До новітніх досліджуваних препаратів належать агоністи греліну (реламорелін), а також агоністи серотонінових рецепторів, зокрема прукалоприд і велусетраг. У рефрактерних випадках рекомендують варіанти хірургічного лікування або електричну стимуляцію шлунка.
Посилання
Bharucha A, Kudva Y, Prichard D. Diabetic gastroparesis. Endocrine Reviews. 2019; 40:1318-52 https://doi.org/10.1210/er.2018-00161.
Young CF, Moussa M, Shubrook JH. Diabetic gastroparesis: a review. Diabetes Spectr. 2020;33(3):290-7. doi: 10.2337/ds19-0062.
Tack J, Carbone F, Rotondo A. Gastroparesis. Curr Opin Gastroenterol. 2015;31(6):499-505. doi: 10.1097/MOG.0000000000000220.
Camilleri M, Bharucha AE, Farrugia G. Epidemiology, mechanisms, and management of diabetic gastroparesis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2011 Jan;9(1):5-12; quiz e7. doi: 10.1016/j.cgh.2010.09.022.
Chang J, Rayner CK, Jones KL, Horowitz M. Prognosis of diabetic gastroparesis — a 25-year evaluation. Diabet Med. 2013;30(5):e185-8. doi: 10.1111/dme.12147.
Jung HK, Choung RS, Locke GR 3rd, et al. The incidence, prevalence, and outcomes of patients with gastroparesis in Olmsted County, Minnesota, from 1996 to 2006. Gastroenterology. 2009;136(4):1225-33. doi: 10.1053/j.gastro.2008.12.047.
Choung RS, Locke GR 3rd, Schleck CD, et al. Risk of gastroparesis in subjects with type 1 and 2 diabetes in the general population. Am J Gastroenterol. 2012;107(1):82-8. doi: 10.1038/ajg.2011.310.
Moshiree B, Potter M, Talley NJ. Epidemiology and pathophysiology of gastroparesis. Gastrointest Endosc Clin N Am. 2019;29(1):1-14. doi: 10.1016/j.giec.2018.08.010. PMID: 30396519.
Syed AR, Wolfe MM, Calles-Escandon J. J. Epidemiology and diagnosis of gastroparesis in the United States: A population-based study. Clin Gastroenterol. 2020 Jan;54(1):50-4. doi: 10.1097/MCG.0000000000001231.
Maleki D, Locke GR 3rd, Camilleri M, et al. Gastrointestinal tract symptoms among persons with diabetes mellitus in the community. Arch Intern Med. 2000;160(18):2808-16. doi: 10.1001/archinte.160.18.2808. PMID: 11025791.
Ye Y, Yin Yu, Huh S, et al. Epidemiology, etiology, and treatment of gastroparesis: real-world evidence from a large US National Claims Database. Gastroenterology. 2022;162(1):109-21. doi: 10.1053/j.gastro.2021.09.064.
Vittal H, Farrugia G, Gomez G, Pasricha PJ. Mechanisms of disease: the pathological basis of gastroparesis — a review of experimental and clinical studies. Nat Clin Pract Gastroenterol Hepatol. 2007;4(6):336-46. doi: 10.1038/ncpgasthep0838. PMID: 17541447.
Rayner CK, Horowitz M. Gastrointestinal motility and glycemic control in diabetes: the chicken and the egg revisited? J Clin Invest. 2006;116(2):299-302. doi: 10.1172/JCI27758.
Camilleri M. Clinical practice. Diabetic gastroparesis. N Engl J Med. 2007;356(8):820-9. doi: 10.1056/NEJMcp062614.
Wang YR, Fisher RS, Parkman HP. Gastroparesis-related hospitalizations in the United States: trends, characteristics, and outcomes, 1995-2004. Am J Gastroenterol. 2008;103(2):313-22. doi: 10.1111/j.1572-0241.2007.01658.x.
Drucker DJ, Nauck MA. The incretin system: glucagon-like peptide-1 receptor agonists and dipeptidyl peptidase-4 inhibitors in type 2 diabetes. Lancet. 2006;368(9548):1696-705. doi: 10.1016/S0140-6736(06)69705-5. PMID: 17098089.
Shin AS, Camilleri M. Diagnostic assessment of diabetic gastroparesis. Diabetes. 2013;62(8):2667-73. doi: 10.2337/db12-1706.
Parkman HP, Hasler WL, Fisher RS; American Gastroenterological Association. American Gastroenterological Association technical review on the diagnosis and treatment of gastroparesis. Gastroenterology. 2004;127(5):1592-622. doi: 10.1053/j.gastro.2004.09.055.
Abell TL, Camilleri M, Donohoe K, et al.; American Neurogastroenterology and Motility Society and the Society of Nuclear Medicine. Consensus recommendations for gastric emptying scintigraphy: a joint report of the American Neurogastroenterology and Motility Society and the Society of Nuclear Medicine. J Nucl Med Technol. 2008;36(1):44-54. doi: 10.2967/jnmt.107.048116.
Camilleri M, Parkman HP, Shafi MA, Abell TL, Gerson L; American College of Gastroenterology. Clinical guideline: management of gastroparesis. Am J Gastroenterol. 2013;108(1):18-37; quiz 38. doi: 10.1038/ajg.2012.373.
Krishnasamy S, Abell TL. Diabetic gastroparesis: principles and current trends in management. Diabetes Ther. 2018;9(Suppl 1):1-42. doi: 10.1007/s13300-018-0454-9.
Schol J, Wauters L, Dickman R, Drug V, Mulak A, Serra J, Enck P, Tack J; ESNM Gastroparesis Consensus Group. United European Gastroenterology (UEG) and European Society for Neurogastroenterology and Motility (ESNM) consensus on gastroparesis. United European Gastroenterol J. 2021;9(3):287-306. doi: 10.1002/ueg2.12060.
Calles-Escandón J, Koch KL, Hasler WL, Van Natta ML, Pasricha PJ, Tonascia J, Parkman HP, et al.; NIDDK Gastroparesis Clinical Research Consortium (GpCRC). Glucose sensor-augmented continuous subcutaneous insulin infusion in patients with diabetic gastroparesis: An open-label pilot prospective study. PLoS One. 2018;13(4):e0194759. doi: 10.1371/journal.pone.0194759.
Vijayvargiya P, Camilleri M, Chedid V, Mandawat A, Erwin PJ, Murad MH. Effects of promotility agents on gastric emptying and symptoms: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2019;156(6):1650-60. doi: 10.1053/j.gastro.2019.01.249.
Tack J, Goelen N, Carbone F, et al. Prokinetic effects and symptom relief in the pharmacotherapy of gastroparesis. Gastroenterology. 2020;158(6):1841-2. doi: 10.1053/j.gastro.2019.06.049.
Lacy BE, Tack J, Gyawali CP. AGA Clinical practice update on management of medically refractory gastroparesis: expert review. Clin Gastroenterol Hepatol. 2022;20(3):491-500. doi: 10.1016/j.cgh.2021.10.038.
Tack J, Camilleri M. New developments in the treatment of gastroparesis and functional dyspepsia. Curr Opin Pharmacol. 2018;43:111-7. doi: 10.1016/j.coph.2018.08.015.
Camilleri M, McCallum RW, Tack J, Spence SC, Gottesdiener K, Fiedorek FT. Efficacy and safety of relamorelin in diabetics with symptoms of gastroparesis: a randomized, placebo-controlled study. Gastroenterology. 2017;153(5):1240-50.e2. doi: 10.1053/j.gastro.2017.07.035.
Andrews CN, Woo M, Buresi M, et al. Prucalopride in diabetic and connective tissue disease-related gastroparesis: Randomized placebo-controlled crossover pilot trial. Neurogastroenterol Motil. 2021;33(1):e13958. doi: 10.1111/nmo.13958.
Arts J, Holvoet L, Caenepeel P, et al. Clinical trial: a randomized-controlled crossover study of intrapyloric injection of botulinum toxin in gastroparesis. Aliment Pharmacol Ther. 2007;26(9):1251-8. doi: 10.1111/j.1365-2036.2007.03467.x. PMID: 17944739.
O’Grady G, Egbuji JU, Du P, Cheng LK, Pullan AJ, Windsor JA. High-frequency gastric electrical stimulation for the treatment of gastroparesis: a meta-analysis. World J Surg. 2009;33(8):1693-701. doi: 10.1007/s00268-009-0096-1.
Reddymasu SC, Sarosiek I, McCallum RW. Severe gastroparesis: medical therapy or gastric electrical stimulation. Clin Gastroenterol Hepatol. 2010;8(2):117-24. doi: 10.1016/j.cgh.2009.09.010.
Eng K, Kay M. Gastrointestinal bezoars: history and current treatment paradigms. Gastroenterol Hepatol (N Y). 2012;8(11):776-8. PMID: 24672418; PMCID: PMC3966178.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
