Стрес-індуковані зміни життєдіяльності організму. Огляд літератури

Л. В. В’юницька; Т. Ю. Юзвенко; Т. І. Дашук; В. І. Паньків

doi:10.30978/CEES-2022-2-49

Автор(и)

Л. В. В’юницька Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
Т. Ю. Юзвенко Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4229-2075
Т. І. Дашук Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна
В. І. Паньків Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9205-9530

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2022-2-49

Ключові слова:

стрес; дистрес; адаптація; нейроендокринна система; бойова психічна травма

Анотація

У сучасній науковій літературі наведено результати численних досліджень, на підставі яких установлено, що будь-яка стрeсогeнна ситуaцiя спричиняє комплeкс змін процeсiв життєдіяльності. Тривала взaємодiя людини зі стрeсорaми є етіологічним та патогенетичним чинником багатьох захворювань.
Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, в яких обговорюються питання відповіді організму на несприятливу дію, з використанням баз даних PubMed, Web of Science, Наукова періодика України, каталогів і фондів Національної наукової медичної бібліотеки України. Досліджено вплив стресу на розвиток багаторівневої реакції адаптації та її наслідки для людини.
Стресова реакція організму — це процеси, що відбуваються на клітинному, тканинному і системному рівнях, пов’язані з активацією медіаторів стрес-системи (адренокортикотропний гормон, глюкокортикоїди і катехоламіни). При помірному збільшенні секреції цих медіаторів мобілізується реакція-відповідь організму та відповідно адаптація. У разі хронічного стресу відбуваються зміни фізіологічних функцій усіх органів і систем з порушенням компенсаторних механізмів адаптації організму до стресу. За умов тривалого впливу стресора реакція організму із загального адаптаційного синдрому перетворюється на патогенетичний чинник. Доведено роль стресу як етіологічного та патогенетичного чинника виразкових уражень слизових оболонок шлунка і дванадцятипалої кишки. Не викликає сумніву, що тривалий стрес є чинником, що обтяжує перебіг багатьох захворювань (інфекційних, запальних, нервово-психічних). Тому вплив стресу на організм і його роль у виникненні різних форм патології є предметом дослідження неврологами, кардіологами, гастроентерологами, пульмонологами, ендокринологами, психіатрами, психологами тощо.
Фізіологічний сенс стрес-реакції полягає в екстреній мобілізації енергетичних і структурних ресурсів організму та умов для здійснення реакцій, спрямованих на підтримку гомеостазу в екстремальних ситуаціях.

Біографії авторів

Л. В. В’юницька , Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

В’юницька Людмила Василівна
к. біол. н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики

Т. Ю. Юзвенко , Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Юзвенко Тетяна Юріївна
д. мед. н., проф., заст. директора з наукової роботи

Т. І. Дашук , Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Дашук Тетяна Іванівна
зав. клініко-діагностичної лабораторії

В. І. Паньків , Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Паньків Володимир Іванович
д. мед. н., проф., зав. відділу профілактики і лікування цукрового діабету та його ускладнень

Посилання

Gradus JL. Prevalence and prognosis of stress disorders: a review of the epidemiologic literature. Clin Epidemiol. 2017;9:251-60. doi: 10.2147/CLEP.S106250.

Szabo S, Tache Y, Somogyi A. The legacy of Hans Selye and the origins of stress research: a retrospective 75 years after his landmark brief «letter» to the editor# of nature. Stress. 2012 Sep;15(5):472-8. doi: 10.3109/10253890.2012.710919.

Braun C, Foreyt JP, Johnston CA. Stress: a core lifestyle issue. Am J Lifestyle Med. 2016;10(4):235-8. doi: 10.1177/1559827616642400.

Thomson EM, Christidis T, Pinault L, et al. Self-rated stress, distress, mental health, and health as modifiers of the association between long-term exposure to ambient pollutants and mortality. Environ Res. 2020;191:109973. doi: 10.1016/j.envres.2020.109973.

Shah SMA, Mohammad D, Qureshi MFH, Abbas MZ, Aleem S. Prevalence, psychological responses and associated correlates of depression, anxiety and stress in a global population, during the Coronavirus Disease (COVID‑19) pandemic. Community Ment Health J. 2021;57(1):101-10. doi: 10.1007/s10597-020-00728-y.

Fourie C. Who is experiencing what kind of moral distress? Distinctions for moving from a narrow to a broad definition of moral distress. AMA J Ethics. 2017;19(6):578-84. doi: 10.1001/journalofethics.2017.19.6.nlit1-1706.

Rom O, Reznick AZ. The stress reaction: a historical perspective. Adv Exp Med Biol. 2016;905:1-4. doi: 10.1007/5584_2015_195. PMID: 26909884.

Schilling OK, Diehl M. Reactivity to stressor pile-up in adulthood: effects on daily negative and positive affect. Psychol Aging. 2014;29(1):72-83. doi: 10.1037/a0035500.

Schilling OK, Gerstorf D, Lücke AJ, et al. Emotional reactivity to daily stressors: Does stressor pile-up within a day matter for young-old and very old adults? Psychol Aging. 2022;37(2):149-62. doi: 10.1037/pag0000667.

Godoy LD, Rossignoli MT, Delfino-Pereira P, et al. A comprehensive overview on stress neurobiology: basic concepts and clinical implications. Front Behav Neurosci. 2018;12:127. doi: 10.3389/fnbeh.2018.00127.

Tan SY, Yip A. Hans Selye (1907-1982): Founder of the stress theory. Singapore Med J. 2018;59(4):170-1. doi: 10.11622/smedj.2018043.

Leung JYS, McAfee D. Stress across life stages: Impacts, responses and consequences for marine organisms. Sci Total Environ. 2020;700:134491. doi: 10.1016/j.scitotenv.2019.134491.

Yaribeygi H, Panahi Y, Sahraei H, Johnston TP, Sahebkar A. The impact of stress on body function: A review. EXCLI J. 2017;16:1057-72. doi: 10.17179/excli2017-480.

Nagaraja AS, Sadaoui NC, Dorniak PL, et al. SnapShot: stress and disease. Cell Metab. 2016;23(2):388-8.e1. doi: 10.1016/j.cmet.2016.01.015.

Romero-Martínez Á, Moya-Albiol L. Stress-induced endocrine and immune dysfunctions in caregivers of people with eating disorders. Int J Environ Res Public Health. 2017;14(12):1560. doi: 10.3390/ijerph14121560.

Caso JR, Leza JC, Menchén L. The effects of physical and psychological stress on the gastro-intestinal tract: lessons from animal models. Curr Mol Med. 2008;8(4):299-312. doi: 10.2174/156652408784533751.

Schulz A, Vögele C. Interoception and stress. Front Psychol. 2015;6:993. doi: 10.3389/fpsyg.2015.00993.

Tollos I, Theodorakopoulou A, Christodoulou GN. Stress and pathophysiological mechanisms for the development of psychosomatic disease. Psychiatriki. 2021;32(2):148-56. doi: 10.22365/jpsych.2021.023.

Palego L, Giannaccini G, Betti L. Neuroendocrine response to psychosocial stressors, inflammation mediators and brain-periphery pathways of adaptation. Cent Nerv Syst Agents Med Chem. 2021;21(1):2-19. doi: 10.2174/1871524920999201214231243.

Buckner SL, Mouser JG, Dankel SJ, Jessee MB, Mattocks KT, Loenneke JP. The General Adaptation Syndrome: Potential misapplications to resistance exercise. J Sci Med Sport. 2017;20(11):1015-7. doi: 10.1016/j.jsams.2017.02.012.

De Kloet ER, Joels M, Holsboer F. Stress and the brain: From adaptation to disease. Nature Reviews Neuroscience. 2005;6(6):463-75.

Gu S, Wang W, Wang F, Huang JH. Neuromodulator and emotion biomarker for stress induced mental disorders. Neural Plast. 2016;2016:2609128. doi: 10.1155/2016/2609128.

Picard M, Juster RP, McEwen BS. Mitochondrial allostatic load puts the ‘gluc’ back in glucocorticoids. Nat Rev Endocrinol. 2014;10(5):303-10. doi: 10.1038/nrendo.2014.22.

Lambert EA, Lambert GW. Stress and its role in sympathetic nervous system activation in hypertension and the metabolic syndrome. Curr Hypertens Rep. 2011;13(3):244-8. doi: 10.1007/s11906-011-0186-y.

Zeng F, Sun X, Yang B, et al. The theoretical construction of a classification of clinical somatic symptoms in psychosomatic medicine theory. PLoS One. 2016;11(8):e0161222. doi: 10.1371/journal.pone.0161222.

Figueira ML, Ouakinin S. From psychosomatic to psychological medicine: what’s the future? Curr Opin Psychiatry. 2008;21(4):412-6. doi: 10.1097/YCO.0b013e328300c731.

Van Staveren I. Migraine and stress-an exploratory cross-country study of external stress factors. BMC Res Notes. 2021;14(1):174. doi: 10.1186/s13104-021-05587-8.

Sikter A, Rihmer Z, Guevara R. New aspects in the pathomechanism of diseases of civilization, particularly psychosomatic disorders. Part 1. Theoretical background of a hypothesis. Neuropsychopharmacol Hung. 2017;19(2):95-105. PMID: 28918418.

Leistner C, Menke A. Hypothalamic-pituitary-adrenal axis and stress. Handb Clin Neurol. 2020;175:55-64. doi: 10.1016/B978-0-444-64123-6.00004-7.

Miller DB, O’Callaghan JP. Neuroendocrine aspects of the response to stress. Metabolism. 2002;51(6 Suppl 1):5-10. doi: 10.1053/meta.2002.33184.

Liu MY, Li N, Li WA, Khan H. Association between psychosocial stress and hypertension: a systematic review and meta-analysis. Neurol Res. 2017;39(6):573-80. doi: 10.1080/01616412.2017.1317904.

Sies H, Berndt C, Jones DP. Oxidative stress. Annu Rev Biochem. 2017;86:715-48. doi: 10.1146/annurev-biochem-061516-045037.

Ginty AT, Kraynak TE, Fisher JP, Gianaros PJ. Cardiovascular and autonomic reactivity to psychological stress: Neurophysiological substrates and links to cardiovascular disease. Auton Neurosci. 2017;207:2-9. doi: 10.1016/j.autneu.2017.03.003.

Kharamin S, Malekzadeh M, Aria A, et al. Emotional processing in patients with ischemic heart diseases. Open Access Maced J Med Sci. 2018;6(9): 1627-32.

Carter JR, Goldstein DS. Sympathoneural and adrenomedullary responses to mental stress. Compr Physiol. 2015;5(1):119-46. doi: 10.1002/cphy.c140030.

Du Toit EF, Tai WS, et al. Synergistic effects of low-level stress and a Western diet on metabolic homeostasis, mood, and myocardial ischemic tolerance. Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. 2020;319(3):R347-R357. doi: 10.1152/ajpregu.00322.2019.

Wittstein IS, Thiemann DR, Lima JA, et al. Neurohumoral features of myocardial stunning due to sudden emotional stress. N Engl J Med. 2005;352(6):539-48. doi: 10.1056/NEJMoa043046.

Buckley U, Shivkumar K. Stress-induced cardiac arrhythmias: The heart-brain interaction. Trends Cardiovasc Med. 2016;26(1):78-80. doi: 10.1016/j.tcm.2015.05.001.

Chernykh MO, Berezovskyi AM, Shamrai VA, Postolovskyi LYu. Clinical and morphological changes of the cardiovascular system in patients with cardioneurosis (neurocirculatory dystonia). Bulletin of Vinnytsia National Medical University. 2019:23(3):515-21. doi: 10.31393/reports-vnmedical-2019-23(3)-29 (in Ukrainian).

Golovatska LO. Pathogenetic significance of autonomic dysfunction in the development of arterial hypertension under the influence of various types of stress. Phytotherapy. 2021;(1):89-90 (in Ukrainian).

Golovatska LO. Gender features of changes in blood pressure under psycho-emotional stress. Phytotherapy. 2018;(4):8-11 (in Ukrainian).

Vyunytska LV. Functional mechanisms of the hemostasis system as a component of the stress response. Laboratory diagnostics. 2018;(2):20-5 (in Ukrainian).

Chaumette B, Kebir O, Mam Lam Fook C, et al. Stress and psychotic transition: A literature review. Encephale. 2016;42(4):367-73. doi: 10.1016/j.encep.2015.10.001.

Weger M, Sandi C. High anxiety trait: A vulnerable phenotype for stress-induced depression. Neurosci Biobehav Rev. 2018;87:27-37. doi: 10.1016/j.neubiorev.2018.01.012.

Kalmbach DA, Anderson JR, Drake CL. The impact of stress on sleep: Pathogenic sleep reactivity as a vulnerability to insomnia and circadian disorders. J Sleep Res. 2018;27(6):e12710. doi: 10.1111/jsr.12710.

Buysse DJ. Insomnia. JAMA. 2013;309(7):706-16. doi: 10.1001/jama.2013.193.

Meerlo P, Sgoifo A, Suchecki D. Restricted and disrupted sleep: effects on autonomic function, neuroendocrine stress systems and stress responsivity. Sleep Med Rev. 2008;12(3):197-210. doi: 10.1016/j.smrv.2007.07.007.

Lupu F, Kinasewitz G, Dormer K. The role of endothelial shear stress on haemodynamics, inflammation, coagulation and glycocalyx during sepsis. J Cell Mol Med. 2020;24(21):12258-71. doi: 10.1111/jcmm.15895.

Austin AW, Wissmann T, von Kanel R. Stress and hemostasis: an update. Semin Thromb Hemost. 2013;39(8):902-12. doi: 10.1055/s-0033-1357487. Epub 2013 Oct 10. PMID: 24114007.

Godbout JP, Glaser R. Stress-induced immune dysregulation: implications for wound healing, infectious disease and cancer. J Neuroimmunepharmacology. 2006;1:421-7.

Tercan H, Riksen NP, Joosten LAB, et al. Trained immunity: long-term adaptation in innate immune responses. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2021;41(1):55-61. doi: 10.1161/ATVBAHA.120.314212.

Barrett TJ, Corr EM, Van Solingen C, et al. Chronic stress primes innate immune responses in mice and humans. Cell Rep. 2021;36(10):109595. doi: 10.1016/j.celrep.2021.109595.

Peters EM. Stressed skin? А molecular psychosomatic update on stress-causes and effects in dermatologic diseases. J Dtsch Dermatol Ges. 2016;14(3):233-52; quiz 253. doi: 10.1111/ddg.12957.

Radetskaya LV, Laba IO, Smachylo AI, Nechaeva OO, Lopatenko KO, Baumer MM. Peculiarities of manifestations of combat stress disorders in wounded soldiers of the armed forces of Ukraine — comabtants. Nursing. 2020;4:23-6. DOI 10.11603/2411-1597.2020.4.11868 (in Ukrainian).

Blinov OA. Features of the manifestation of combat stress and post-traumatic stress disorders in different categories of servicemen. Theoretical and applied problems of psychology and social work. 2021;(3):77-88 (in Ukrainian).

Bricknell MC, Williamson V, Wessely S. Understanding military combat mental health. Occupational Medicine. 2020:70(4):216-8.

Zaitsev DV, Alekseeva LM, Opanasenko VV. Features of the combination of post-viral fatigue syndrome and post-traumatic stress disorder. Ukrainian Journal of Occupational Medicine. 2020;16(4):311-22 (in Ukrainian).

Zawadzki MJ, Scott SB, Almeida DM, et al. Understanding stress reports in daily life: a coordinated analysis of factors associated with the frequency of reporting stress. J Behav Med. 2019;42(3):545-60. doi: 10.1007/s10865-018-00008-x.