Вплив аритмогенної активності на післяінфарктне ремоделювання серця при коморбідній артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті

Н. В. Бадюк

doi:10.30978/CEES-2022-1-42

Автор(и)

Н. В. Бадюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2022-1-42

Ключові слова:

інфаркт міокарда, порушення ритму серця, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет

Анотація

Мета роботи — оцінити морфо-функціональні особливості ремоделювання серця в гострий період інфаркту міокарда, ускладненого порушеннями ритму серця на тлі артеріальної гіпертензії (АГ) та цукрового діабету (ЦД).

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 149 хворих із гострим інфарктом міокарда. Залежно від коморбідної патології хворих розподілили на три групи. Аритмічну активність міокарда оцінювали за результатами клінічних обстежень, електрокардіографії та голтерівського моніторування електрокардіограми.

Результати. Установлено вплив тривалості АГ ((у середньому — (15,31 ± 0,94) року) на формування гіпертрофічного типу ремоделювання (p < 0,02) та концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (р = 0,027). Пацієнти з ЦД, стаж яких становив у середньому (2,63 ± 0,62) року, також мали тенденцію до формування гіпертрофічного типу ремоделювання серця. Реперфузійні та нереперфузійні аритмії частіше виникали у пацієнтів із передожирінням та ожирінням 1-го ступеня (р < 0,05). Аналіз аритмічного синдрому в гострий період інфаркту міокарда виявив статистично значуще переважання догоспітальних, реперфузійних та нереперфузійних аритмій у хворих на супутню АГ, які мали гіпертрофічний тип ремоделювання.

Висновки. В обстежених осіб на догоспітальному етапі переважала концентрична гіпертрофія лівого шлуночка, що зумовлено наявністю гіпертонічної хвороби. У хворих з АГ наявність гіпертрофічного типу ремоделювання у гострий період інфаркту міокарда супроводжується статистично значущо частішим розвитком догоспітальних, прегоспітальних, реперфузійних та нереперфузійних порушень серцевого ритму. Поєднання АГ із ЦД суттєво погіршує клініко-функціональні показники, пов’язані з розвитком аритмічного синдрому у цієї когорти хворих в умовах гострої ішемії міокарда.

Біографія автора

Н. В. Бадюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

аспірант кафедри терапії і сімейної медицини ФПО

Посилання

Krzysztofik JM, Sokolski M, Kosowski M, et al. Acute heart failure in patients admitted to the emergency department with acute myocardial infarction. Kardiol Pol. 2017;75(4):306-15. doi: 10.5603/KP.a2016.0178.

Yildiz M, Oktay AA, Stewart MH, Milani RV, Ventura HO, Lavie CJ. Left ventricular hypertrophy and hypertension. Progress in Cardiovascular Diseases. 2020;63(1):10-21. doi: 10.1016/j.pcad.2019.11.009.

Altunina NV. Changes in heart relaxation parameters in patients with type 2 diabetes mellitus who have suffered non-Q-myocardial infarction, on the background of the use of α-lipoic acid and zinc sulfate. Ukrainian Therapeutic Journal. 2016;2:59-64. (In Ukrainian).

Kalarus Z, Svendsen JH, Capodanno D, et al. Cardiac arrhythmias in the emergency settings of acute coronary syndrome and revascularization: an European Heart Rhythm Association (EHRA) consensus document, endorsed by the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI), and European Acute Cardiovascular Care Association (ACCA). EP Europace. 2020;21:1603-4. https://doi.org/10.1093/europace/euz163.

Badiuk NV, Hrebenyk MV. Analysis of arrhythmias in patients with myocardial infarction in the prehospital stage and in the early and late reperfusion period: a review of the literature and data from own observations. Achievements of clinical and experimental medicine. 2021;2:32-7. https://doi.org/10.11603/1811-2471. 2021.v.i2.12055. (In Ukrainian).

Jiménez-Méndez C, Díez-Villanueva P, Alfonso F. Non-ST segment elevation myocardial infarction in the elderly. Rev Cardiovasc Med. 2021;22(3):779-86. doi: 10.31083/j.rcm2203084. PMID: 34565076.

Kyselov SM, Savchenko YuV. Gender features of clinical and instrumental parameters in patients with acute Q-myocardial infarction after primary coronary intervention. Zaporozhye Medical Journal. 2021;23(5):614-20. (In Ukrainian).

Masugata H, Senda S, Inukai M, et al. Differences in left ventricular diastolic dysfunction between eccentric and concentric left ventricular hypertrophy in hypertensive patients with preserved systolic function. J Int Med Res. 2011;39(3):772-9. doi: 10.1177/147323001103900309. PMID: 21819708.

Fushtei IM, Sid YeV, Ivashchuk V. Features of left ventricular modeling in patients with hypertension in the development of acute myocardial infarction. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports. 2021;6(1):153-9. https://doi.org/10.26693/jmbs06.01.153. (In Ukrainian).

Nepper-Christensen L, Lønborg J, Ahtarovski KA, et al. Left ventricular hypertrophy is associated with increased infarct size and decreased myocardial salvage in patients with ST-segment elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention. Journal of the American Heart Association. 2017;6(1):e004823. doi: 10.1161/JAHA.116.004823.

Douglas PS, Carabello BA, Lang RM, et al. 2019 ACC/AHA/ASE Key Data Elements and Definitions for Transthoracic Echocardiography: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Data Standards (Writing Committee to Develop Clinical Data Standards for Transthoracic Echocardiography) and the American Society of Echocardiography. Circulation: Cardiovascular Imaging. 2019;12(7). https://doi.org/10.1161/HCI.0000000000000027.