Гормональні аспекти порушення репродуктивного здоров’я жінок із сексуальною дисфункцією та ранніми втратами вагітності в анамнезі

Автор(и)

  • Л. М. Семенюк Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7354-7061
  • Т. Ю. Юзвенко Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4229-2075
  • Л. С. Чернуха Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2022-1-17

Ключові слова:

жіноча сексуальна дисфункція, гіпоандрогенізм, ранні втрати вагітності

Анотація

Мета роботи — дослідити особливості гормонального тла у жінок із ранніми втратами вагітності та жіночою сексуальною дисфункціями на прегравідарному етапі.

Матеріали та методи. Проведено дослідження рівня стероїдних та пептидних гормонів у першу фазу менструального циклу (5—7-й день менструального циклу) у жінок із жіночою статевою дисфункцією та ранніми втратами вагітності в анамнезі на етапі планування наступної вагітності (69 жінок). Група контролю — 30 жінок із ранніми втратами вагітності без сексуальної дисфункції.

Результати. Жінки обох груп мали гормональний дисбаланс до настання гравідарного дебюту. Пацієнтки 1-ї групи частіше отримували гормональну терапію менструального циклу та прегравідарну підготовку, але без позитивного ефекту щодо прогресування вагітності. Жінки із сексуальною дисфункцією мали ознаки функціонального гіпогонадизму, про що свідчили показники пептидних гормонів: середній вміст фолікулостимулювального гормону у 1-й групі становив 4,46 Од/л, у 2-й — 7,23 Од/л, середній рівнень лютеїнізувального гормону — відповідно 2,77 та 6,63 Од/л. Це призвело до змін стероїдного забезпечення організму жінок — гіпоестрогенії, гіпопрогестеронемії, гіпоандрогенії. У 1-й групі рівень естрадіолу становив  35,03 [29,69; 40,36] пг/мл, у 2-й групі — 106,87 [95,4; 118,83] пг/мл. Це спричинило порушення проліферативних процесів у жіночому організмі. Показник  прогестерону  був статистично незначуще меншим у 1-й групі порівняно із 2-ю (0,27 [0,23;0,30] і 0,40 [0,35;0,45] нмоль/л). Середній вміст тестостерону вільного у 1-й групі був втричі меншим, ніж у 2-й (1,08 та 3,38 пкг/мл), а ДГЕА-С — у 7,3 разу.

Висновки. У жінок із сексуальною дисфункцією та функціональним гіпоандрогенізмом має місце статистично значуще пригнічення рівня лютеїнізувального гормону, що унеможливлює повноцінне залучення преантральних фолікулів із примордіального фолікулярного пулу внаслідок дефіциту дегідроепіандростерону. При гіпоандрогенізмі внутрішньокринний дефіцит дегідроепіандростерону впливає на секрецію естрадіолу та призводить до недостатності стероїдного забезпечення репродуктивного тла жіночого організму. Повноцінність відновлення гестаційних можливостей організму жінок із сексуальною дисфункцією та функціональним гіпогонадизмом залежить від мультидисциплінарного підходу до подолання виявлених дисбалансів.

Ключові слова: жіноча сексуальна дисфункція, гіпоандрогенізм, ранні втрати вагітності.

Біографії авторів

Л. М. Семенюк, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

д. мед. н., доцент, зав. відділу репродуктивної медицини та хірургіі

Т. Ю. Юзвенко, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

д. мед. н., проф., заст. директора з наукової роботи

Л. С. Чернуха, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

лікар акушер-гінеколог, відділ репродуктивної медицини та хірургії

Посилання

Semeniuk LM, Dem’ianenko LV, Chernukha LS, Yarotska KM. Zhinocha seksualna dysfunktsiia u zhinok riznoho reproduktyvnoho viku. Zbirnyk naukovykh prats asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. 2019. Vypusk 1(43):95-100 (in Ukrainian).

Semeniuk LM. Optymizatsiia reabilitatsii reproduktyvnoi ta seksualnoi funktsii u zhinok z yaiechnykovoiu dysfunktsiieiu. Zdorove zhenshchyn. 2019; 10(146):39-45 (in Ukrainian).

Marsh CA, Grimstad FW. Primary amenorrhea: diagnosis and management. Obstet Gynecol Surv. 2014;69(10): 603-6.

Karaca Z, Kelestimur F. The management of hypophysitis. Minerva Endocrinol.2017; 41(3): 390-319.

Look P, Heggenhougen K, Qua H. Sexual and reproductive health. Academic Press. 2011:348.

Topaloglu AK, Kotan LD. Genetics of Hypogonadotropic Hypogonadism. Endocr Dev. 2016; 29: 36-49.

Genazzani AD, Chierchia E, Santagni S, Rattighieri E, Farinetti A, et al. Hypothalamic amenorrhea: from diagnosis to therapeutical approach. Ann Endocrinol (Paris)2010; 71(3): 163-169.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-31

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження