Хірургічне лікування однобічного вузлового зоба з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту

Автор(и)

  • О. В. Шідловський Тернопільський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5049-7404
  • В. О. Шідловський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Україна https://orcid.org/0000-0001-8869-5780
  • М. І. Шеремет Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Україна https://orcid.org/0000-0002-3320-2421
  • О. В. Лазарук Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна https://orcid.org/0000-0002-2924-4792
  • В. М. Привроцький Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги, Україна
  • В. З. Головатий Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-4-37

Ключові слова:

вузловий зоб, автоімунний тирео­їдит, хірургічне лікування

Анотація

Мета роботи — визначити показники для вибору обсягу операції у хворих на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту (АІТ) і можливість спрогнозувати віддалені результати хірургічного лікування.
Матеріали та методи. Проаналізовано віддалені результати гемітиреоїдектомії у 101 жінки віком від 23 до 72 років, хворої на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на тлі АІТ (ВЗАІТ). Проаналізовано, за яких значень до операції об’єму частки залози, рівня у крові тирео­­тропного гормона, вільних тироксину і трийодтироніну, антитіл до тиреоїдної пероксидази, показників апоптозу та проліферації і варіанті ехоструктури мали місце задовільні та незадовільні результати лікування.
Результати. У 75 хворих результати лікування були задовільними (за даними обстеження через 3 роки після гемітиреоїдектомії не виявлено порушень функціонального стану щитоподібної залози, а за даними ультразвукового дослідження в паренхімі залишеної частки залози наявні до операції ознаки АІТ не прогресували або прогресували без розвитку гіпотиреозу та зміни варіанта ехографічної картини), у 26 — незадовільними (збільшення об’єму залишеної частки щитоподібної залози та прогресування автоімунного процесу з розвитком гіпотиреозу). На задовільний результат гемітиреоїдектомії при лікуванні хворих на ВЗАІТ із компресійним синдромом можна розраховувати у випадках, коли на момент операції об’єм частки становить < 12,7 см3, її ехоструктура відповідає гіпоехогенному і гетеро­­ген­­ному та псевдомікровузловому варіанту, вміст тиреотропного гормона < 2,85 мОД/л, вільного тирок­­сину >16,7 пмоль/л, вільного трийодтироніну > 5,3 пмоль/л, антитіл до тиреоїдної пероксидази < 137 мОД/мл.
Висновки. Одним із можливих варіантів хірургічного лікування хворих на ВЗАІТ з компресійним синдромом може бути гемітиреоїдектомія за умов збереженої гормональної функції залози з помірно виразними процесами проліферації і апоптозу та структурних змін паренхіми на рівні гіпоехогенного і гетерогенного, псевдомікровузлового ехоструктурних варіантів. Протипоказане застосовування гемітиреоїдектомії у разі псевдовеликовузлового і тяжчих варіантів ехоструктури паренхіми щитоподібної залози незалежно від показників гормонопродукувальної функції, антитіл до тиреоїдної пероксидази, проліферації і апоптозу.

Біографії авторів

О. В. Шідловський, Тернопільський національний медичний університет

Олександр Вікторович Шідловський, д. мед. н., професор, професор кафедри загальної хірургії. 46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1

В. О. Шідловський, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Віктор Олександрович Шідловський, д. мед. н., професор, професор кафедри хірургії № 1 з урологією, малоінвазивною хірургією та нейрохірургією імені професора Л. Я. Ковальчука/ 46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1

М. І. Шеремет, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi

Михайло Іванович Шеремет, д. мед. н., доцент кафедри хірургії № 1. 58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 2

О. В. Лазарук, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

Олександр Володимирович Лазарук, к. мед. н., доцент кафедри патологічної анатомії Буковинського державного медичного університету. 58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 2

В. М. Привроцький, Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги

Віталій Миколайович Привроцький, лікар хірург вищої категорії. 46025, м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 2

В. З. Головатий, Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги

Василь Зіновійович Головатий, лікар ультразвукової діагностики першої категорії. 46025, м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 2

Посилання

Sheremet M, Shidlovskyi V, Tkachuk N, Shidlovskyi O, Gyrla Y, Bilookyi O. Prognosis of remote results of surgical treatment of nodular endemic goiter with autoimmune thyroiditis. Acta Medica Leopoliensia. 2019;25(1): 8-16. doi.org/10.25040/aml2019.01.008

Lima PC, Moura Neto A, Tambascia MA, Zantut Witt­mann DE. Risk factors associated with benign and malignant thyroid nodules in autoimmune thyroid diseases. ISRN Endocrinol. 2013 May 25;2013:673146. doi: 10.1155/2013/673146. PMID: 23762596; PMCID: PMC3677643.

Muzza M, Degl’Innocenti D, Colombo C, et al. The tight relationship between papillary thyroid cancer, autoimmunity and inflammation: clinical and molecular studies. Clin Endocrinol (Oxf). 2010 May;72(5):702-8. doi: 10.1111/j.1365-2265.2009.03699.x. PMID: 20447069.

Ha EJ, Na DG, Baek JH, Sung JY, Kim JH, Kang SY. US Fine-Needle Aspiration Biopsy for Thyroid Malignancy: Diagnostic Performance of Seven Society Guidelines Applied to 2000 Thyroid Nodules. Radiology. 2018 Jun;287(3):893-900. doi: 10.1148/radiol.2018171074.

Zhou Y, Jiang HG, Lu N, Lu BH, Chen ZH. Expression of ki67 in papillary thyroid microcarcinoma and its clinical significance. Asian Pac J Cancer Prev. 2015;16(4):1605-8. doi: 10.7314/apjcp.2015.16.4.1605. PMID: 25743839.

Choudhury M, Singh S, Agarwal S. Diagnostic utility of Ki67 and p53 immunostaining on solitary thyroid nodule-a cytohistological and radionuclide scintigraphic study. Indian J Pathol Microbiol. 2011 Jul-Sep;54(3):472-5. doi: 10.4103/0377-4929.85077. PMID: 21934205.

Pujani M, Arora B, Pujani M, Singh SK, Tejwani N. Role of Ki-67 as a proliferative marker in lesions of thyroid. Indian J Cancer. 2010 Jul-Sep;47(3):304-7. doi: 10.4103/0019-509X.64727. PMID: 20587907.

Sheremet M, Shidlovskyy V, Sydorchuk L. Assessment of proliferation and apoptosis markers in patients with autoimmune thyroiditis. Journal of Education, Health and Sport. 2016;6(1):179-88. doi: 10.5281/zenodo.45327.

Ultrasound examination of the thyroid gland. Eds. Baskin GJ, Duik DS, Levin RE. M.: GEOTAR Media, 2018:432 p. (in Russian).

Patent No 23098 А UA МПК6 G01N33/50. Method of preparation of morphological preparations for immunocytochemical research. Bozhok YuM, Tavo­­kina LV, Abramenko IV, Belous NI; publ. 30. 06. 1998, Bull. No 3.

Khmelnitsky OK. Cytological and histological diagnosis of thyroid diseases: a guide / OK Khmelnitsky. SPb.: SOTIS; 2002. 286 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-16

Як цитувати

1.
Шідловський ОВ, Шідловський ВО, Шеремет МІ, Лазарук ОВ, Привроцький ВМ, Головатий ВЗ. Хірургічне лікування однобічного вузлового зоба з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine) [інтернет]. 16, Грудень 2021 [цит. за 22, Грудень 2024];(4):37-43. доступний у: http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/247241

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження