Чинники ризику та прогнозування метаболічного синдрому в жінок перименопаузального віку, хворих на гіпотиреоз

Автор(и)

  • Н. В. Пасєчко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського , Україна https://orcid.org/0000-0002-2081-4269
  • О. О. Чукур Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-9371-2220

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-4-28

Ключові слова:

метаболічний синдром, жінки, гіпотиреоз, прогнозування, математична модель

Анотація

Однією з головних проблем є те, що метаболічний синдром (МС) клінічно не виявляється доти, доки істотно не порушується вуглеводний та ліпідний метаболізм, що ініціює хибне коло симптомів, які призводять до появи кардіоваскулярних захворювань, цукрового діабету, неалкогольного стеатогепатозу, порушення репродуктивної функції та низки інших захворювань. Супутні ендокринні розлади створюють тло, на яке накладаються дисгормональні та метаболічні чинники. Тому актуальним і важливим завданням є правильна, а головне — вчасна, інтерпретація наявних чинників ризику метаболічних порушень у жінок перименопаузального віку із супутнім гіпотиреозом (ГТ) з метою їхньої корекції для запобігання або сповільнення розвитку ускладнень.
Мета роботи — розробити математичну модель оцінки прогностичної значущості чинників ризику для вивчення ймовірності розвитку і прогресування метаболічного синдрому в жінок перименопаузального віку, хворих на гіпотиреоз.
Матеріали та методи. Для прогнозування розвит­ку МС обстежено 146 жінок перименопаузального віку з ГТ. За допомогою множинного регресійного аналізу побудовано прогностичну модель ризику розвитку МС.
Результати. За допомогою логістичного регресійного аналізу визначено значущі мультиколінеарні чинники ризику МС: тригліцериди, тиреотропний гормон, вітамін D та обвід талії. Побудовано кореляційну матрицю з розрахунком коефіцієнтів регресії та детермінації, створено математичну модель для визначення коефіцієнта прогресування МС. Розроблена математична модель прогнозування розвитку МС має високу прогностичну точність, що підтвердила відповідність прогнозованих результатів теоретично очікуваним. Імовірність того, що в пацієнтів розвинеться МС, при попередньо спрогнозованому ризику виникнення МС становить 96,1 % (p < 0,05).
Висновки. Розроблена математична модель прогнозування МС на тлі ГТ є високоінформативною і дає змогу заздалегідь визначити контингент жінок з високою ймовірністю розвитку МС для своєчасного проведення відповідних профілактичних заходів.

Біографії авторів

Н. В. Пасєчко, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Пасєчко Надія Василівна, д. мед. н., професор, зав. кафедри внутрішньої медицини № 1. 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1. Тел. + (3803) 525-24-49

О. О. Чукур, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Тернопіль

Чукур Оксана Олександрівна, асистент кафедри внутрішньої медицини № 1. 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1. Тел. +(3803) 525-24-49

Посилання

Rochlani Y, Pothineni NV, Kovelamudi S, Mehta JL. Meta­­bolic syndrome: pathophysiology, management, and mo­­du­lation by natural compounds. Ther Adv Cardiovasc Dis. 2017 Aug;11(8):215-25. doi: 10.1177/1753944717711379. Epub 2017 Jun 22. PMID: 28639538; PMCID: PMC5933580.

Saklayen MG. The global epidemic of the metabolic syn­­drome. Curr Hypertens Rep. 2018;20(2):12. doi:10.1007/s11906-018-0812-z.

Radetti G, Fanolla A, Grugni G, et al. The role of different indexes of adiposity and body composition for the identification of metabolic syndrome in women with obesity. J Clin Med. 2021;4;10(9):1975. doi: 10.3390/jcm10091975. PMID: 34064481; PMCID: PMC8125097.

Gleicher S, Daugherty M, Ferry E, et al. Looking beyond hypogonadism: association between low testosterone and metabolic syndrome in men 20-59 years. Int Urol Nephrol. 2020;52(12):2237-44. doi: 10.1007/s11255-020-02557-0. PMID: 32617747.

Spencer CP, Godsland IF, Stevenson JC. Is there a menopausal metabolic syndrome? Gynecol Endocrinol. 1997;11(5):341-55. doi: 10.3109/09513599709152559. PMID: 9385535.

Mumusoglu S, Yildiz BO. Metabolic syndrome during menopause. Curr Vasc Pharmacol. 2019;17(6):595-603. doi: 10.2174/1570161116666180904094149. PMID: 30179134.

Татарчук ТФ, де Вільєрс Т. Національний консенсус щодо ведення пацієнток у клімактерії. Репродуктивна ендокринологія. 2016;1(27):8-25.

Mendrick DL, Diehl AM, Topor LS, et al. Metabolic syndrome and associated diseases: from the bench to the clinic. Toxicol Sci. 2018;162(1):36-42. doi: 10.1093/toxsci/kfx233. PMID: 29106690; PMCID: PMC6256950.

Chukur OO, Pasyechko NV, Bob AO. Clinical and hormonal characteristics of the health state of premenopausal women with hypothyroidism. Norwegian Journal of development of the International Science. 2021;55:35-9.

McCracken E, Monaghan M, Sreenivasan S. Pathophy­siology of the metabolic syndrome. Clin Dermatol. 2018;36(1):14-20. doi: 10.1016/j.clindermatol.2017.09. 004. PMID: 29241747.

Said S, Mukherjee D, Whayne TF. Interrelationships with metabolic syndrome, obesity and cardiovascular risk. Curr Vasc Pharmacol. 2016;14(5):415-25. doi: 10.2174/1570161114666160722121615. PMID: 27456105.

Ha K, Song Y. Associations of meal timing and frequency with obesity and metabolic syndrome among Korean Adults. Nutrients. 2019;11(10):2437. doi: 10.3390/nu11102437. PMID: 31614924; PMCID: PMC6836094.

Iqbal J, Al Qarni A, Hawwari A, et al. Metabolic syndrome, dyslipidemia and regulation of lipoprotein metabolism. Curr Diabetes Rev. 2018;14(5):427-33. doi: 10.2174/1573399813666170705161039. PMID: 28677496.

Nair AR, Pillai AJ, Nair N. Cardiovascular changes in me­­no­­pause. Curr Cardiol Rev. 2021;17(4):e230421187681. doi: 10.2174/1573403X16666201106141811. PMID: 33155924.

Teixeira PFDS, Dos Santos PB, Pazos-Moura CC. The role of thyroid hormone in metabolism and metabolic syndrome. Ther Adv Endocrinol Metab. 2020;11:2042018820917869. doi: 10.1177/2042018820917869. PMID: 32489580; PMCID: PMC7238803.

Wieder-Huszla S, Jurczak A, Szkup M, et al. Relationships between Vitamin D₃ and metabolic syndrome. Int J Environ Res Public Health. 2019;16(2):175. doi: 10.3390/ijerph16020175. PMID: 30634516; PMCID: PMC6352038.

Pinkas J, Bojar I, Gujski M, et al. Serum lipid, vitamin D levels, and obesity in perimenopausal and postmenopausal women in non-manual employment. Med Sci Monit. 2017;23:5018-26. doi: 10.12659/msm.906895. PMID: 29055024; PMCID: PMC5665606.

Pankiv IV. The impact of vitamin D status and supple­mentation on thyroid autoimmunity. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2020;16(8):105-9. doi: 10.22141/2224-0721.16.8.2020.222889.

Tadic M, Cuspidi C, Vasic D, et al. Cardiovascular Implications of diabetes, metabolic syndrome, thyroid disease, and cardio-oncology in women. Adv Exp Med Biol. 2018;1065:471-88. doi: 10.1007/978-3-319-77932-4_29. PMID: 30051402.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-16

Як цитувати

1.
Пасєчко НВ, Чукур ОО. Чинники ризику та прогнозування метаболічного синдрому в жінок перименопаузального віку, хворих на гіпотиреоз. КЕтаЕХ [інтернет]. 16, Грудень 2021 [цит. за 13, Липень 2024];(4):28-34. доступний у: http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/247236

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження