Прогностичні показники несприятливого прогнозу відновлення функцій гортані при однобічному ураженні поворотного гортанного нерва в хірургії щитоподібної залози

Автор(и)

  • Н. В. Соломеннікова Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9920-8861
  • Ю. В. Дєєва Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0552-1254
  • В. О. Паламарчук Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9554-4817
  • В. В. Куц Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4434-7298

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-4-21

Ключові слова:

поворотний гортанний нерв, щитоподібна залоза, електроміографія, голосові складки, непряма ларингоскопія, предиктори, ROC-аналіз, Data Mining

Анотація

Ураження поворотного гортанного нерва у хірургії щитоподібної залози є дуже небезпечним ускладненням. Лікарю-оториноларингологу, особливо первинної ланки, слід своєчасно призначити адекватне лікування, яке залежить від форми ураження нерва (транзиторна, перманентна), тобто проаналізувати можливий прогноз захворювання. Проведено небагато досліджень прогнозування розвитку захворювання при ураженні поворотного гортанного нерва. Одним із найбільш сучасних та інформативних методів є електроміографія гортані із застосуванням голкових електродів, але, незважаючи на достатню кількість пацієнтів з цією патологією, в більшості медичних закладів України його не використовують з огляду на технічні труднощі виконання, інвазивність і складність інтерпретації результатів.
Мета роботи — проаналізувати ларингоскопічні показники при парезах і паралічах гортані в хірургії щитоподібної залози та визначити найбільш значущі з них, які в сукупності можуть бути прогностичними критеріями відсутності відновлення рухливості (паралічу) гортані.
Матеріали та методи. У 2018—2021 рр. проведено одноцентрове проспективне дослідження 164 пацієнтів з післяопераційним порушенням руху гортані, яких розподілили на дві групи: з паралічем гортані (n = 33) та парезом гортані (n = 131). Усім пацієнтам проведено фоніатричний огляд. Виділено загальні ознаки (вік, кратність операції, обсяг оперативного втручання) та 18 ларингоскопічних ознак, кожна з яких мала від двох до семи градацій, для зручності закодованих за допомогою цифр та за можливості розташованих у порядку збільшення тяжкості стану. Отримані результати оброблені за допомогою кутового перетворення Фішера.
Результати. Серед 18 ларингоскопічних та загальних ознак виділено 10 основних (предикторів), які впливають на наявність паралічу гортані: елементи рухливості паралізованої голосової складки (ГС) (відсутні), флотація «паралізованої» ГС (незначна та виразна), рухливість черпакуватого хряща (відсутня), змикання ГС (повне незмикання), синхронність коливань ГС (відсутність руху паралізованої ГС), обмеження руху паралізованої ГС (відсутнє (ГС нерухома)), рівень розташування ГС у вертикальній площині (не на одному рівні), натягнутість медіанного краю ГС (увігнутий), вік пацієнта > 45 років, положення нерухомої ГС (медіанне та інтермедіанне). Математичний аналіз показав, що жодна окрема ларингоскопічна ознака не може бути використана як самостійний критерій для оцінки прогнозу відновлення рухливості гортані.
Висновки. Прогностичні ларингоскопічні ознаки при ураженні поворотного гортанного нерва в хірургії щитоподібної залози дають змогу створити прогностичну модель відсутності відновлення рухливості гортані, що має важливе значення для призначення своєчасного адекватного лікування.

Біографії авторів

Н. В. Соломеннікова, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Соломеннікова Наталія Вікторівна, аспірант кафедри оториноларингології НМУ імені О. О. Богомольця, лікар-оториноларинголог консультативної поліклініки. Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України

Ю. В. Дєєва, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Дєєва Юлія Валеріївна, д. мед. н., зав. кафедри оториноларингології НМУ імені О. О. Богомольця

В. О. Паламарчук, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Паламарчук Володимир Олександрович, д. мед. н., зав. відділу ендокринної хірургії. Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України

В. В. Куц, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Куц Володимир Васильович, ст. наук. співроб. відділу інформаційно-комп’ютерних технологій ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України»

Посилання

Francis DO, Sherman AE, Hovis K, et al. Life experience of patients with unilateral vocal fold paralysis. JAMA Otolaryngol Head Neck Surg. 2018;144(5):433-9. doi: 10.1001/jamaoto.2018.0067.

Hartl D, Travagli., Leboulleux S, Baudin E, Bras­nu DF, Schlumberger M. Current concepts in the management of unilateral recurrent laryngeal nerve paralysis after thyroid surgery. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2005;90(5):3084-8. doi. org/10.1210/jc.2004-2533.

Ming-Hong Chang, Ching-Ping Wang, et al. Prognostic indicators of unilateral vocal fold paralysis. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. 2008;134(4):380-8. doi:10.1001/archotol.134.4.380.

Mattsson P, Hydman J, Svensson M. Recovery of laryngeal function after intraoperative injury to the recurrent laryngeal nerve. Gland Surg. 2015;4(1):27-35. doi: 10.3978/j.issn.2227-684X.2015.01.10.

Meng Z, Liu M, Zhang Q, et al. Gender and age impacts on the association between thyroid function and metabolic syndrome in Chinese. Medicine (Baltimore). 2015;94(50):e2193. doi:10.1097/MD.0000000000002193.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-16

Як цитувати

1.
Соломеннікова НВ, Дєєва ЮВ, Паламарчук ВО, Куц ВВ. Прогностичні показники несприятливого прогнозу відновлення функцій гортані при однобічному ураженні поворотного гортанного нерва в хірургії щитоподібної залози . КЕтаЕХ [інтернет]. 16, Грудень 2021 [цит. за 13, Липень 2024];(4):21-7. доступний у: http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/247234

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження