Рівень кальцитоніну в післяопераційний період як чинник ризику персистенції медулярного раку щитоподібної залози

Анотація

Мета роботи — оцінити можливість застосування базального рівня кальцитоніну в післяопераційний період для оцінки ефективності хірургічного лікування медулярного раку щитоподібної залози та ймовірності його персистенції (рецидиву).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне моноцентрове дослідження результатів хірургічного лікування 194 пацієнтів (74,2 % жінок і 25,8 % чоловіків), з них 148 (76,3 %) мали первинні форми захворювання (1-ша група), 46 (23,7 %) — рецидивні (2-га група). Під час первинної операції виконували тиреоїдектомію, доповнену центральною та латеральною дисекцією шиї. Пацієнтів 1-ї групи розподілили на дві підгрупи залежно від післяопераційного вмісту кальцитоніну: норма (≤ 18 пг/мл) і гіперкальцитонінемія (> 18 пг/мл). Визначення рівня кальцитоніну в сироватці крові проводили на автома­­тичному імунохемілюмінесцентному аналізаторі «MAGLUMI» («Snibe Diagnostic», Китай) через 1 тиждень та 1 рік після операції. Накопичення і первинну обробку даних здійснювали в програмі MS Excel 2013, статистичну обробку виконували за допомогою програм StatPlus з використанням описової статистики, параметричних і непараметричних методів перевірки статистичних гіпотез (критеріїв Стьюдента, Манна—Уїтні, кутового перетворення Фішера), аналізу таблиць спряженості, ROC-аналізу. Статистично значущими вважали результати при рівні значущості (p) < 0,05.
Результати. Середня тривалість спосте­­ре­­ження становила 67,5 міс. Проаналізовано результати хірургічної операції (відсутність або наявність клінічного рецидиву). Як предиктор використовували рівень кальцитоніну в ранній після­­операційний період (на 5-ту добу). Нормокальцитонінемія супроводжувалася появою рецидиву через 2 роки спостереження у близько 2 % випадків, гіперкальцитонінемія — у 61—74 % залежно від стадії та кратності проведених операцій. Встановлено зв’язок післяопераційного рівня кальцитоніну з наявністю рецидиву (персистенції) медулярного раку щитоподібної залози (площа під ROC-кривою (AUC) — 0,928 (0,867; 0,989, індекс Юдена — 0,429, поріг (точка відсікання) ≥ 28,1 пг/мл, чутливість — 0,938 (0,854; 1,000), специфічність — 0,855 (0,789; 0,920), прогностична значущість позитивного результату (PРV) — 0,699, прогностична значущість негативного результату — 0,991). Також були розраховані показники контрачутливості та частота виникнення негативних результатів тесту у пацієнтів з рецидивом залежно від післяопераційного рівня кальцитоніну.
Висновки. Рівень післяопераційного кальцитоніну через 5 діб після операції може бути використаний для оцінки ефективності оперативного лікування (AUC — 0,928 (0,867; 0,989), індекс Юдена — 0,429)). Прогнозування безрецидивного перебігу захворювання не залежить від стадії захворювання. При рівні кальцитоніну < 18 пг/мл клінічні ознаки персистенції (рецидиву) захворювання виявляють у 1,5 % випадків (прогностична значущість негативного результату — 0,991). Достовірність прогнозу рецидиву захворювання залежить від стадії та кількості проведених операцій (PРV = 0,612 при первинних формах без метастазів, PРV = 0,825 при рецидивних формах). Вміст кальцитоніну < 28,1 пг/мл можна вважати «відносно безпечним».