Застосування метформіну в лікуванні гастроінтестинального раку

Анотація

Цукровий діабет 2 типу та злоякісні пухлини мають кілька спільних чинників ризику, зокрема ожиріння, метаболічний синдром, гіперінсулінемію та хронічне запалення. Останнім часом ці чинники розглядають як можливі механізми, що спричиняють підвищення ризику розвитку злоякісних пухлин, зокрема раку шлунково-кишкового тракту. Епідеміологічні дослідження та метааналізи свідчать про те, що серед пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу більший рівень захворюваності та смертності від злоякісних утворень. Метформін — добре відомий пероральний гіпоглікемічний препарат, який належить до класу бігуанідів і використовується для лікування цукрового діабету 2 типу протягом майже сторіччя. Встановлено, що у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу при тривалому застосуванні метформіну знижується частота пухлин і рівень смертності від різних видів раку. Недавні дослідження виявили, що метформін може мати пряму плейотропну протиракову активність щодо багатьох пухлинних клітин та їхнього мікросередовища. Його потенційні механізми можуть бути як інсулінозалежними, так і інсулінонезалежними. Метформін сприяє протипухлинному імунозалежному метаболічному контролю за Т-лімфоцитами та раковими клітинами, здатний модулювати кишкову мікробіоту і має системний вплив на метаболізм організму. Наведено дані, які розкривають можливі механізми протиракової дії метформіну та обґрунтовують його застосування як препарату, який може бути корисним для лікування раку шлунково-кишкового тракту. Хоча більшість клінічних досліджень є ретроспективними, часто обмеженими за часом та упередженістю щодо вибору хворих, останні дані доклінічних досліджень протипухлинних ефектів метформіну свідчать про необхідність подальшого вивчення його впливу на канцерогенез і прогресування раку шлунково-кишкового тракту. У майбутніх дослідженнях слід урахувати діабетичний статус, прогностичні біомаркери, стадію захворювання та режими лікування. З огляду на те, що метформін є безпечним та широко доступним препаратом з низькою вартістю, доцільність подальшого вивчення його антиканцерогенних ефектів не викликає жодних сумнівів.