Рецепторні аспекти зниження лубрикації у жінок репродуктивного віку з гіпоандрогенізмом

Анотація

Мета роботи — дослідити рецептивність вагінального епітелію у жінок із жіночою сексуальною дисфункцією (ЖСД) та гіпоандрогенізмом.
Матеріали та методи. Проведено імуногістохімічне дослідження щільності андрогенних (АР) та естрогенових рецепторів (ЕР) у дистальному відділі вагінального тракту жінок репродуктивного віку із гіпоандрогенним забезпеченням їхнього гормонального тла. Для імуногістологічного дослід­ження використовували біоптат нижньої третини слизової вагіни, взятий за допомогою дермопанча діаметром 3 мм у 20 жінок із ЖСД та гіпоандрогенізмом. Контрольну групу утворено із 20 жінок репродуктивного віку без виявів ЖСД та порушень гормонального тла. Обстеження виконане на етапі прегравідарної підготовки. Місце проведення: Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України.
Результати. Імунореактивність ЕРα в епітелії в основній та контрольній групі становила 47,2 ± 22,2 і 86,1 ± 8,0 (p < 0,001), у стромі — відповідно 13,9 ± 16,8 та 86,1 ± 8,3 (p < 0,001), тобто імунореактивність в епітелії була статистично значущо вище, ніж у стромі (р < 0,01). Розташування ЕРα у вагінальному епітелії обох груп: клітини базально-проміжного шару вздовж базальної мембрани та проміжний шар. Клітин, які експресують ЕРα, в поверхневому шарі не виявлено. У стромальних клітинах ЕРα містилися у фібробластах та гладеньком’язових клітинах. ЕРβ виявлено у клітинах базально-парабазального шару, проміжного шару, зрідка — поверхневого шару епітелію вагіни, а також у фібробластах, ендотелії судин, де відзначено як ядерне, так і цитоплазматичне забарвлення. За результатами імуногістохімічного дослідження АР у вагіні частка АР-позитивних клітин у здорових жінок була мізерною (3,8 ± 2,2), що суттєво менше, ніж у пацієнток з андрогенним дефіцитом (18,8 ± 8,3), та порівняно з іншими рецепторами. Локалізувалися АР переважно в базальному шарі вздовж базальної мембрани. У стромі траплялися поодинокі АР-позитивні фібробласти.
Висновки. Рецептори естрогену α беруть участь у регуляції процесів проліферації та диференціювання вагінального епітелію під впливом естрогенів, про що свідчить збільшена у 1,8 разу щільність забарвлених рецепторів естрогену α у здорових жінок. Відсутність кореляційних зв’язків між рецепторами естрогену α та β (r = 0,24; р < 0,05) може свідчити про здатність змінюватися в одній і тій самій тканині залежно від сили впливу естрогенів на організм жінки. Топічна локалізація андрогенних рецепторів у базальному шарі свідчить на користь безпечності застосування місцевих форм андрогенів для подолання зниження лубрикації.