Роль магнію в корекції післяопераційної гіпокальціємії

Анотація

Специфічним ускладненням у тиреоїдній хірургії залишається післяопераційний гіпопаратиреоз. Частота виникнення ятрогенного гіпопаратиреозу становить від 3,0 до 31,5 %. Зниження рівня паратгормона (ПГ) призводить до запуску каскаду елект­ролітних змін. Стандартні методи контролю та корекції гіпопаратиреозу не дають гарантії запобігання гіпокальціємії. Відома роль кальцію та магнію у проведенні нервових імпульсів по м’язових волокнах. Вивчення ролі магнію дасть змогу коригувати вияви післяопераційного гіпопаратиреозу.
Мета роботи — вивчити залежність між після­операційним гіпопаратиреозом, змінами у кальцій-магнієвому обміні та їхніми клінічними виявами; проаналізувати вплив гіпомагніємії на клінічні вияви гіпокальціємії; вивчити можливість корекції кальцій-магнієвого обміну у післяопераційний період.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 145 пацієнтів, прооперованих з приводу захворювань щитоподібної залози. Хворих розподілили на дві групи. В основній групі (n = 73) хворі приймали препарати магнію у доопераційний період протягом 10—14 днів у дозі 1500—2000 мг/добу, у контрольній групі (n = 72) хворі препарати магнію не приймали. У доопераційний період і в першу добу після операції вимірювали рівень ПГ, іонізованого кальцію та магнію. Показники ПГ у першу добу післяопераційного періоду були ранжовані: 1) ≤ 1 пг/мл, 2) 1,1—5,0 пг/мл, 3) 5,1—10,0 пг/мл, 4) > 10 пг/мл (≤ 15,0). У заданих діапазонах вивчали зміни кальцію та магнію в сироватці крові, а також клінічні вияви гіпопаратиреозу, які оцінювали за такою шкалою: невиразні, слабко виразні, виразні, різко виразні.
Результати. Виявлено наявність кореляційних зв’язків між рівнями після операції магнію, іонізованого кальцію та ПГ. В основній групі кількість виразних та різко виразних виявів гіпокальціємії спостерігали при вмісті ПГ ≤ 1,0 пг/мл, тоді як у контрольній групі найбільшу кількість виразних та різко виразних клінічних виявів зафіксовано при ПГ ≤ 1,0 та 1,1—5,0 пг/мл. В основній групі порівняно з конт­рольною загальна кількість клінічних виявів гіпокальціємії була меншою.
Висновки. Виявлено прямо пропорційні зв’язки між змінами рівня ПГ, іонізованого кальцію та магнію. Доведено, що некоригована гіпомагніємія у ранній післяопераційний період може бути пре­­диктором клінічних виявів гіпопаратиреозу. Корекція рівня сироваткового магнію у більшості хворих зменшує клінічні вияви гіпокальціємії.