Стегново-підколінне автовенозне шунтування у пацієнтів із критичною ішемією артерій нижніх кінцівок та ішемічною хворобою серця, асоційованими із цукровим діабетом
DOI:
https://doi.org/10.30978/CEES-2021-3-33Ключові слова:
критична ішемія, атеросклероз, захворювання периферичних артерій, аутовенозне стегново-підколінне шунтування, ішемічна хвороба серця, цукровий діабетАнотація
Мета роботи — покращити результати лікування у пацієнтів із атеросклеротичними ураженнями артерій стегново-підколінного сегменту, яким виконано стегново-підколінне аутовенозне шунтування.
Матеріали та методи. За період з 2018 до 2021 року було прооперовано 34 пацієнти з явищами критичної ішемії нижніх кінцівок, яким було виконано аутовенозне шунтування реверсованою великою підшкірною веною з обробкою внутрішньої поверхні вени розчином цитостатику (паклітаксел). Також було проаналізовано лікування у 2 контрольних групах: аутовенозне шунтування реверсованою веною (30 пацієнтів) — та з аутовенозним шунтуванням за методикою in-situ (33 хворих). Термін спостереження складав 24 місяці. Критеріями оцінки були випадки тромбозів шунтів, стенозів шунтів, летальність, серйозні ішемічні події — гостра ішемія нижньої кінцівки, інфаркти міокарду, ішемічні інсульти, випадки високих ампутацій нижніх кінцівок.
Результати та обговорення. В післяопераційному періоді летальних наслідків не відзначено. У 96 (98 %) пацієнтів післяопераційний період перебігав без ускладнень В основній групі частота тромбозів шунтів склала 5 (14,7 %), гемодинамічно значимий рестеноз діагностовано у 6 пацієнтів (17,6 %), гострий інфаркт міокарда у 1 хворого (2,9 %). В групі порівняння — 11 випадків тромбозу аутовенозного шунта.
Висновки. Наш клінічний досвід свідчить про добрі безпосередні та середньострокові результати. Обрана хірургічна тактика та місцеве застосування цитостатиків дозволяє досягти довготривалої прохідності венозного шунта, що має особливе значення при метаболічних розладах внаслідок цукрового діабету.
Посилання
Kaasenbrood L, Bhatt D, Dorresteijn JAN. et al. Estimated life expectancy without recurrent cardiovascular events in patients with vascular disease: The SMART‐REACH Model. Journal of the American Heart Association. 2018;7:e009217 https://doi.org/10.1161/JAHA.118.009217.
Jones DW, Goodney PP, Eldrup-Jorgensen J. et al. Active smoking in claudicants undergoing lower extremity bypass predicts decreased graft patency and worse overall survival. J Vasc Surg 2018;68:796.
Yanushko VA, Turulyuk DV, Ladygin PA, Isachkin DV. Current diagnosis and treatment approaches of multilevel lower limbs below the inguinal folds arteries lesions in critical ischemia. Novosti khirurgii. 2011;19(6):115–128 (in Russian).
Usenko O, Gabriyelyan A, Beleiovych V. et al. Coronary artery bypass grafting on a beating heart in combination with carotid endarterectomy in patients with multifocal atherosclerosis associated type 2 diabetes mellitus. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2020;4(72):14-18. doi: http://doi.org/10.30978/CEES-2020-4-14.
Van de Weijer MA, Kruse RR, Schamp K. et al. Morbidity of femoropopliteal bypass surgery. Semin Vasc Surg. 2015 Jun;28(2):112-21. doi: 10.1053/j.semvascsurg.2015.09.004.
Vossen RJ, Philipszoon PC, Vahl AC. et al. A comparative cost-effectiveness analysis of percutaneous transluminal angioplasty with optional stenting and femoropopliteal bypass surgery for medium-length TASC II B and C femoropopliteal lesions. Endovasc Ther. 2019;26(2):172-180. doi: 10.1177/1526602819833646.
Bradbury AW, Adam DJ, Bell J. et al. BASIL Trial Participants. Bypass versus Angioplasty in Severe Ischaemia of the Leg (BASIL) trial: A survival prediction model to facilitate clinical decision making. J Vasc Surg. 2010 May;51(5 Suppl):52S-68S. doi: 10.1016/j.jvs.2010.01.077.
Ambler GK, Twine CP. Graft type for femoro-popliteal bypass surgery. Cochrane Database Syst Rev. 2018 Feb 11;2(2):CD001487. doi: 10.1002/14651858.CD001487.pub3.
Johnson WC, Lee KK. A comparative evaluation of polytetrafluoroethylene, umbilical vein, and saphenous vein bypass grafts for femoral-popliteal above-knee revascularization: a prospective randomized Department of Veterans Affairs cooperative study. J Vasc Surg 2000;32:268.
Nikulnikov PI, Liksunov OV, Ratushniuk AV. et al. Experience in treating patients with diabetes and anastomotic false aneurysm after reconstructive interventions in the aortic-femoral segment. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2021;1(73):37-45. DOI: http://doi.org/10.30978/CEES-2021-1-37.
Вidy D, Papon X, Patra P. et al. Randomized study of noninferiority comparing prosthetic and autologous vein above knee femoropopliteal bypasses. Annals of Vascular Surgery 2016;31:99-104.
Donadoni F., Pichardo-Almarza C., Bartlett M. et al. Patient-specific, multi-scale modeling of neointimal hyperplasia in vein grafts. Front Physiol. 2017;8:226.
Conte MS, Bradbury AW, Kolh P. et al. GVG Writing Group. Global vascular guidelines on the management of chronic limb-threatening ischemia. J Vasc Surg. 2019 Jun;69(6S):3S-125S.e40. doi: 10.1016/j.jvs.2019.02.016.
Schanzer A, Hevelone N, Owens CD. et al. Technical factors affecting autogenous vein graft failure: observations from a large multicenter trial. J Vasc Surg 2007;46:1180.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
