Взаємозв’язок якості сну у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються гемодіалізом, з мелатонінтворною функцією епіфіза

Автор(и)

  • В. Є. Кондратюк Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • А.С. Петрова Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1648-1481

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-3-23

Ключові слова:

хронічна хвороба нирок, гемодіаліз, мелатонін, мелатонінтворна функція епіфіза, сон, якість сну

Анотація

Мета роботи — оцінити якість сну за опитувальником PSQI у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) V стадії, які лікуються гемодіалізом (ГД), та вивчити зв’язок між якістю сну та мелатонінтворною функцією епіфіза (МТФЕ).
Матеріали та методи. Обстежено 130 осіб (50 % чоловіки) з ХХН V стадії віком 58,5 [43; 66] років, які лікуються ГД. Проведено визначення денного та нічного рівня мелатоніну в слині, за яким хворих розподілили на дві групи: І — 110 хворих з порушеною МТФЕ, група ІІ — 20 пацієнтів з нормальною МТФЕ. Оцінку якості сну виконано за допомогою опитувальника Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI). Усім хворим проведено лабораторно-інструментальні дослідження (загальний та біохімічний аналіз крові, вимірювання офісного артеріального тиску, голтерівське моніторування артеріального тиску).
Результати. Аналіз структури інсомнії у хворих на ХХН V стадії, які лікуються ГД, за даними опитувальника PSQI виявив проблеми засинання у 96,2 % обстежених, відчуття жару — у 56,8 %, часті прокидання — у 52,9 %, денну дисфункцію — у 40,8 %, проблеми з диханням — у 40,5 %, проблеми зі сном через кашель або хропіння — у 37,8 %, наявність поганих снів — у 18,9 %, використання снодійних препаратів — у 8 %. Загальний бал за PSQI у хворих із порушеною МТФЕ на 71,4 % (р < 0,001) перевищував показник у групі зі збереженою функцією епіфіза, що є свідченням впливу МТФЕ на якість сну. Оцінка за компонентами «затримка сну» та «тривалість сну» у хворих з дисфункцією епіфіза була на 66,7 % вищою (р < 0,001). Порівняльний аналіз кількості хвилин, потрібних для засинання, виявив більшу затримку сну у хворих з порушеною МТФЕ. Серед них було найбільше пацієнтів (71,8 %, р < 0,05), яким потрібно було > 60 хв для засинання, тоді як у групі зі збереженою МТФЕ таких пацієнтів не було. Кількість хворих, у яких період засинання становив 31—60 хв, у групі з дисфункцією епіфіза було на 30 % (р < 0,05) менше, а пацієнтів, що витрачали на засинання 16—30 хв, — на 92,5 % (р < 0,05), хворих, які засинають менше ніж за 15 хв, — на 62 % (р < 0,05). Установлено зменшення тривалості сну в усіх хворих, які лікуються ГД, але найбільше погіршення якості сну виявлено в групі хворих з дисфункцією епіфіза, зокрема кількість пацієнтів, які спали < 5 год, була на 90,8 % (р < 0,05) більше, ніж у групі зі збереженою МТФЕ, тих, хто спав 5—6 год, — на 81,7 % (р < 0,05), осіб з тривалістю сну 6—7 год — менше на 76,4 % (р < 0,05), тих, хто спав > 7 год — на 84,0 % (р < 0,05).
Висновки. Для хворих на ХХН V стадії, які лікуються ГД, характерне поєднання порушення МТФЕ (84,6 %) і погіршення якості сну (86,2 %), зокрема проблеми із засинанням, відчуття жару, часті прокидання та денна дисфункція. Низька якість сну детермінується низьким рівнем мелатоніну в слині, наявністю гіпоальбумінемії і артеріальної гіпертензії, тривалістю артеріальної гіпертензії та лікування ГД.

Біографії авторів

В. Є. Кондратюк, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Кондратюк В.Є., д. мед. н., професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2.

А.С. Петрова , Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Петрова А.С., к. мед. н., асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2.

Посилання

Sabet R, Naghizadeh MM, Azari S. Quality of sleep in dialysis patients. Iran J. Nurs. Midwifery Res. 2012;17:270-274.

Kondratiuk V, Petrova А. Characteristics of melatonin-forming disorders of the epiphysis in hemodialysis patients depending on clinical and demographic parameters. Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis. 2020;1:36-47. doi:10.31450/ukrjnd.1(65).2020.06.

De Santo RM, Bartiromo M, Cesare MC, Di Iorio BR. Sleeping disorders in early chronic kidney disease. Semin Nephrol. 2006;26(1):64–67.

Kondratiuk VE, Petrova AS, Karpenko OV, Ostashevska TG, Krasyuk EK. Interrelation between disorder of melatonin-forming function of epiphysis and dyslipidemia in patients with chronic kidney disease of 5 stage treated by hemodialysis. Family Medicine. 2020;1-2:103-111.

Arushanyan EB. Epiphyseal hormone melatonin and neurological pathology. RMZH. 2006;14(23):1657–1664 (In Russian).

Grewal R, Doghramji K. Epidemiology of insomnia. In: Attarian HP, Schuman C, eds. Clinical Handbook of Insomnia. 2010. P.13-22. www.springer.com/978-1-60327-033-5. Accessed on 03 Jan 2016.

Cardinali DP, Vidal MF, Vigo DE. New developments in the treatment of primary insomnia in elderly patients:focus on prolonged-release melatonin. ChronoPhysiology and Therapy. 2012;2:67-79.

Kondratiuk VE, Petrova AS, Karpenko OV. Characterization of melatonin-forming function of pineal gland in patients with end-stage chronic kidney disease. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2019;4:94-102.

Luyster FS, Strollo PJJr, Zee PC, Walsh JK. Sleep: a health imperative. Sleep. 2012;35(6):727–734.

Hu G, Qiao Q, Tuomilehto J. The metabolic syndrome and cardiovascular risk. Curr. Diabetes Rev. 2005;1(2):137–143.

Cappuccio FP, Stranges S, Kandala NB. et al. Genderspecific associations of short sleep duration with prevalent and incident hypertension: the Whitehall II Study. Hypertension. 2007;50(4):693–700.

Hublin C, Partinen M, Koskenvuo M, Kaprio J. Sleep and mortality:a population-based 22-year follow-up study. Sleep. 2007;30(1):1245–1253.

Tamakoshi A, Ohno Y. Self-reported sleep duration as a predictor of all-cause mortality:results from the JACC study, Japan. Sleep. 2004;27(1):51–54.

Gangwisch JE, Heymsfield SB, Boden-Albala B. et al. Short sleep duration as a risk factor for hypertension:analysis of the first national health and nutrition examination survey. Hypertension. 2006;5:833–839.

Hoevenaar-Blom MP, Spijkerman AM, Kromhout D, Van den Berg JF, Verschuren WM. Sleep duration and sleep quality in relation to 12-year cardiovascular disease incidence: the MORGEN study. Sleep. 2011;34(11):1487–1492.

Cappuccio FP, D’Elia L, Strazzullo P, Miller MA. Quantity and quality of sleep and incidence of type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis. Diabetes Care. 2010;33(2):414–442.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-11

Як цитувати

1.
Кондратюк ВЄ, Петрова А. Взаємозв’язок якості сну у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються гемодіалізом, з мелатонінтворною функцією епіфіза. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine) [інтернет]. 11, Жовтень 2021 [цит. за 22, Грудень 2024];(3):23-30. доступний у: http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/240659

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження