Показання до гемітиреоїдектомії з приводу вузлового зоба на тлі автоімунного тиреоїдиту і прогнозування віддалених результатів
DOI:
https://doi.org/10.30978/CEES-2021-3-14Ключові слова:
вузловий зоб, автоімунний тиреоїдит, хірургічне лікуванняАнотація
Мета роботи — вивчити можливості визначення показань до вибору обсягу операції у хворих на однобічний вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту з компресійним синдромом і прогнозу віддалених результатів хірургічного лікування.
Матеріали та методи. Проаналізовано віддалені результати гемітиреоїдектомії у 101 жінки віком від 23 до 72 років, хворої на однобічний вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту з компресійним синдромом. Установлено, за яких показників до операції об’єму частки залози, варіанта ехоструктури, рівня у крові тиреотропного гормона, вільних тироксину та трийодтироніну, антитіл до тиреоїдної пероксидази, показників апоптозу і проліферації мали місце задовільні та незадовільні результати лікування.
Результати. За результатами обстеження через 3 роки після гемітиреоїдектомії у 75 пацієнтів не виявлено порушень функціонального стану щитоподібної залози, за даними ультразвукового дослідження в паренхімі залишеної частки залози наявні до операції ознаки автоімунного тиреоїдиту не прогресували або прогресували без розвитку гіпотиреозу і зміни варіанта ехографічної картини (задовільний результат), у 26 осіб установлено збільшення об’єму залишеної частки щитоподібної залози та прогресування автоімунного процесу з розвитком гіпотиреозу (незадовільний результат). На задовільний результат гемітиреоїдектомії у лікуванні хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту із компресійним синдромом можна розраховувати у випадках, коли об’єм частки не перевищує 10 см3, її ехоструктура відповідає гіпоехогенному і гетерогенному та псевдомікровузловому варіантам, рівень тиреотропного гормона не перевищує 2,85 мМО/л, вміст вільних тироксину і трийодтироніну — відповідно не нижче ніж 16,7 та 5,3 пмоль/л, антитіл до тиреоїдної пероксидази — не перевищує 150 МО/мл.
Висновки. Одним із можливих варіантів хірургічного лікування хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту з компресійним синдромом може бути гемітиреоїдектомія за збереженої гормональної функції залози і структурних змін паренхіми в частці, яка залишається, на рівні гіпоехогенного і гетерогенного чи псевдомікровузлового варіанта. Гемітиреоїдектомія протипоказана у разі псевдовеликовузлового і тяжчих варіантів ехоструктури паренхіми щитоподібної залози.
Посилання
Honcharova O. Pisliapolohovyi tyreoidyt: problemy prohnozuvannia y monitorynhu. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. 2020;16(5):414-20. doi: 10.22141/2224-0721.16.5.2020.212745.
Ragusa F, Fallahi P, Elia G. et al. Hashimotos’ thyroiditis: Epidemiology, pathogenesis, clinic and therapy. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2019 Dec;33(6):101367. doi: 10.1016/j.beem.2019.101367.
Rouland A, Buffier P, Petit JM, Vergès B, Bouillet B. Thyroiditis: What’s new in 2019? Rev Med Interne. 2020 Jun;41(6):390-5. French. doi: 10.1016/j.revmed.2020.02.003.
Uhliarova B, Hajtman A. Hashimoto’s thyroiditis – an independent risk factor for papillary carcinoma. Brazilian journal of otorhinolaryngology. 2018; 6: 729-35. doi: 10.1016/j.bjorl.2017.08.012.
Silva de Morais N, Stuart J, Guan H. The impact of Hashimoto thyroiditis on thyroid nodule cytology and risk of thyroid cancer. Journal of The Endocrine Society. 2019; 3:791-800. doi.10.1210/js.2018-00427.
Lun Y, Wu X, Xia Q. et al. Hashimoto’s thyroiditis as a risk factor of papillary thyroid cancer may improve cancer prognosis. Otolaryngol Head Neck Surg. 2013 Mar;148(3):396-402. doi: 10.1177/0194599812472426.
Nguyen QT, Lee EJ, Huang MG, Park YI, Khullar A, Plodkowski RA. Diagnosis and treatment of patients with thyroid cancer. Am Health Drug Benefits. 2015 Feb;8(1):30-40. PMID: 25964831; PMCID: PMC4415174.
Muzza M, Degl’Innocenti D, Colombo C. et al. The tight relationship between papillary thyroid cancer, autoimmunity and inflammation: clinical and molecular studies. Clin Endocrinol (Oxf). 2010 May;72(5):702-8. doi: 10.1111/j.1365-2265.2009.03699.x. PMID: 20447069.
Sahin D, Akpolat İ. Diagnostic cytological features and differential diagnosis of subacute granulomatous (De Quervain’s) thyroiditis. Diagn Cytopathol. 2019 Dec;47(12):1251-8. doi: 10.1002/dc.24294.
Caleo A, Vigliar E, Vitale M. et al. Cytological diagnosis of thyroid nodules in Hashimoto thyroiditis in elderly patients. BMC Surg. 2013;13(Suppl 2):S41. doi: 10.1186/ 1471-2482-13-S2-S41.
Kumar N, Gupta R, Sayed S, Moloo Z, Vinayak S, Ahmed M. Difficulties in diagnosis of Riedel’s thyroiditis on aspiration cytology: A case report and brief review of the literature. Diagn Cytopathol. 2019 May;47(5):512-6. doi: 10.1002/dc.24130.
Erkinuresin T, Demirci H. Diagnostic accuracy of fine needle aspiration cytology of thyroid nodules. Diagnosis (Berl). 2020 Jan 28;7(1):61-6. doi: 10.1515/dx-2019-0039.
Zhou Y, Jiang HG, Lu N, Lu BH, Chen ZH. Expression of ki67 in papillary thyroid microcarcinoma and its clinical significance. Asian Pac J Cancer Prev. 2015;16(4):1605-8. doi: 10.7314/apjcp.2015.16.4.1605. PMID: 25743839.
Choudhury M, Singh S, Agarwal S. Diagnostic utility of Ki67 and p53 immunostaining on solitary thyroid nodule-a cytohistological and radionuclide scintigraphic study. Indian J Pathol Microbiol. 2011 Jul-Sep;54(3):472-5. doi: 10.4103/0377-4929.85077. PMID: 21934205.
Pujani M, Arora B, Pujani M, Singh SK, Tejwani N. Role of Ki-67 as a proliferative marker in lesions of thyroid. Indian J Cancer. 2010 Jul-Sep;47(3):304-7. doi: 10.4103/0019-509X.64727. PMID: 20587907.
Sheremet МІ, Shidlovskyy VO, Sydorchuk LP. Assessment of proliferation and apoptosis markers in patients with autoimmune thyroiditis. Journal of Education, Health and Sport. 2016;6(1):179-88. eISSN 2391-8306. doi: 10.5281/zenodo.45327.
Baskin HJ. Thyroid ultrasonography – a review. Endocr Pract. 1997 May-Jun;3(3):153-7. doi: 10.4158/EP.3.3.153. PMID: 15251477.
Shidlovskyi VO, Shidlovskyi OV, Sheremet MI, Tverdokhlib VV. Khirurhichne likuvannia tyreoidytu Khashymoto. Pokazannia ta otsinka rezultativ z pozytsii yakosti zhyttia. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2020; 2 (70): 43-9. doi: 10.30978/CEES- 2020- 2-43.9.
Pankiv V. Vplyv zabezpechennia vitaminom D na avtoimunnyi stan shchytopodibnoi zalozy // Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. — 2020. —16 (8). S. 681—5. doi: 10.22141/2224- 0721.16.8.2020.222889.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.