Показання до гемітиреоїдектомії з приводу вузлового зоба на тлі автоімунного тиреоїдиту і прогнозування віддалених результатів

Автор(и)

  • О. В. Шідловський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Ukraine http://orcid.org/0000-0001-5049-7404
  • В. О. Шідловський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Ukraine http://orcid.org/0000-0001-8869-5780
  • М. І. Шеремет Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-3320-2421
  • О. В. Лазарук Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-2924-4792
  • О. Г. Нецюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Ukraine http://orcid.org/0000-0003-1994-678X
  • В. М. Привроцький Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-3-14

Ключові слова:

вузловий зоб, автоімунний тиреоїдит, хірургічне лікування

Анотація

Мета роботи — вивчити можливості визначення показань до вибору обсягу операції у хворих на однобічний вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту з компресійним синдромом і прогнозу віддалених результатів хірургічного лікування.
Матеріали та методи. Проаналізовано віддалені результати гемітиреоїдектомії у 101 жінки віком від 23 до 72 років, хворої на однобічний вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту з компресійним синд­­­ромом. Установлено, за яких показників до операції об’єму частки залози, варіанта ехоструктури, рівня у крові тиреотропного гормона, вільних тироксину та трийодтироніну, антитіл до тиреоїдної пероксидази, показників апоптозу і проліферації мали місце задовільні та незадовільні результати лікування.
Результати. За результатами обстеження через 3 роки після гемітиреоїдектомії у 75 пацієнтів не виявлено порушень функціонального стану щитоподібної залози, за даними ультразвукового дослід­ження в паренхімі залишеної частки залози наявні до операції ознаки автоімунного тиреоїдиту не прогресували або прогресували без розвитку гіпотирео­зу і зміни варіанта ехографічної картини (задовільний результат), у 26 осіб установлено збільшення об’єму залишеної частки щитоподібної залози та прогресування автоімунного процесу з розвитком гіпотиреозу (незадовільний результат). На задовільний результат гемітиреоїдектомії у лікуванні хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту із компресійним синдромом можна розраховувати у випадках, коли об’єм частки не перевищує 10 см3, її ехоструктура відповідає гіпоехогенному і гетерогенному та псевдомікровузловому варіантам, рівень тиреотропного гормона не перевищує 2,85 мМО/л, вміст вільних тироксину і трийодтироніну — відповідно не нижче ніж 16,7 та 5,3 пмоль/л, антитіл до тиреоїдної пероксидази — не перевищує 150 МО/мл.
Висновки. Одним із можливих варіантів хірургічного лікування хворих на вузловий зоб на тлі авто­імунного тиреоїдиту з компресійним синдромом може бути гемітиреоїдектомія за збереженої гормональної функції залози і структурних змін паренхіми в частці, яка залишається, на рівні гіпоехогенного і гетерогенного чи псевдомікровузлового варіанта. Гемітиреоїдектомія протипоказана у разі псевдовеликовузлового і тяжчих варіантів ехоструктури паренхіми щитоподібної залози.

Біографії авторів

О. В. Шідловський, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Олександр Вікторович Шідловський, д. мед. н., професор, професор кафедри загальної хірургії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. 46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1. 

В. О. Шідловський, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Віктор Олександрович Шідловський, д. мед. н., професор, професор кафедри хірургії № 1 з урологією, малоінвазивною хірургією та нейрохірургією імені професора Л. Я. Ковальчука Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. 46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1. 

М. І. Шеремет, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

Михайло Іванович Шеремет, д. мед. н., доцент кафедри хірургії № 1 Буковинського державного медичного університету. 58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 2. 

О. В. Лазарук, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

Олександр Володимирович Лазарук, к. мед. н., доцент кафедри патологічної анатомії Буковинського державного медичного університету. 58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 2

О. Г. Нецюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Нецюк Олег Григорович, к. мед. н., доцент кафедри хірургії № 1 з урологією, малоінвазивною хірургією та нейрохірургією імені професора Л. Я. Ковальчука Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. 58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 2

В. М. Привроцький, Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги

Віталій Миколайович Привроцький, лікар хірург вищої категорії Комунального неприбуткового підприємства «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги».

Посилання

Honcharova O. Pisliapolohovyi tyreoidyt: problemy prohnozuvannia y monitorynhu. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. 2020;16(5):414-20. doi: 10.22141/2224-0721.16.5.2020.212745.

Ragusa F, Fallahi P, Elia G. et al. Hashimotos’ thyroiditis: Epidemiology, pathogenesis, clinic and therapy. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2019 Dec;33(6):101367. doi: 10.1016/j.beem.2019.101367.

Rouland A, Buffier P, Petit JM, Vergès B, Bouillet B. Thyroiditis: What’s new in 2019? Rev Med Interne. 2020 Jun;41(6):390-5. French. doi: 10.1016/j.revmed.2020.02.003.

Uhliarova B, Hajtman A. Hashimoto’s thyroiditis – an independent risk factor for papillary carcinoma. Brazilian journal of otorhinolaryngology. 2018; 6: 729-35. doi: 10.1016/j.bjorl.2017.08.012.

Silva de Morais N, Stuart J, Guan H. The impact of Hashimoto thyroiditis on thyroid nodule cytology and risk of thyroid cancer. Journal of The Endocrine Society. 2019; 3:791-800. doi.10.1210/js.2018-00427.

Lun Y, Wu X, Xia Q. et al. Hashimoto’s thyroiditis as a risk factor of papillary thyroid cancer may improve cancer prognosis. Otolaryngol Head Neck Surg. 2013 Mar;148(3):396-402. doi: 10.1177/0194599812472426.

Nguyen QT, Lee EJ, Huang MG, Park YI, Khullar A, Plodkowski RA. Diagnosis and treatment of patients with thyroid cancer. Am Health Drug Benefits. 2015 Feb;8(1):30-40. PMID: 25964831; PMCID: PMC4415174.

Muzza M, Degl’Innocenti D, Colombo C. et al. The tight relationship between papillary thyroid cancer, autoimmunity and inflammation: clinical and molecular studies. Clin Endocrinol (Oxf). 2010 May;72(5):702-8. doi: 10.1111/j.1365-2265.2009.03699.x. PMID: 20447069.

Sahin D, Akpolat İ. Diagnostic cytological features and differential diagnosis of subacute granulomatous (De Quervain’s) thyroiditis. Diagn Cytopathol. 2019 Dec;47(12):1251-8. doi: 10.1002/dc.24294.

Caleo A, Vigliar E, Vitale M. et al. Cytological diagnosis of thyroid nodules in Hashimoto thyroiditis in elderly patients. BMC Surg. 2013;13(Suppl 2):S41. doi: 10.1186/ 1471-2482-13-S2-S41.

Kumar N, Gupta R, Sayed S, Moloo Z, Vinayak S, Ah­­med M. Difficulties in diagnosis of Riedel’s thyroiditis on aspiration cytology: A case report and brief review of the literature. Diagn Cytopathol. 2019 May;47(5):512-6. doi: 10.1002/dc.24130.

Erkinuresin T, Demirci H. Diagnostic accuracy of fine needle aspiration cytology of thyroid nodules. Diagnosis (Berl). 2020 Jan 28;7(1):61-6. doi: 10.1515/dx-2019-0039.

Zhou Y, Jiang HG, Lu N, Lu BH, Chen ZH. Expression of ki67 in papillary thyroid microcarcinoma and its clinical significance. Asian Pac J Cancer Prev. 2015;16(4):1605-8. doi: 10.7314/apjcp.2015.16.4.1605. PMID: 25743839.

Choudhury M, Singh S, Agarwal S. Diagnostic utility of Ki67 and p53 immunostaining on solitary thyroid nodule-a cytohistological and radionuclide scintigraphic study. Indian J Pathol Microbiol. 2011 Jul-Sep;54(3):472-5. doi: 10.4103/0377-4929.85077. PMID: 21934205.

Pujani M, Arora B, Pujani M, Singh SK, Tejwani N. Role of Ki-67 as a proliferative marker in lesions of thyroid. Indian J Cancer. 2010 Jul-Sep;47(3):304-7. doi: 10.4103/0019-509X.64727. PMID: 20587907.

Sheremet МІ, Shidlovskyy VO, Sydorchuk LP. Assessment of proliferation and apoptosis markers in patients with autoimmune thyroiditis. Journal of Education, Health and Sport. 2016;6(1):179-88. eISSN 2391-8306. doi: 10.5281/zenodo.45327.

Baskin HJ. Thyroid ultrasonography – a review. Endocr Pract. 1997 May-Jun;3(3):153-7. doi: 10.4158/EP.3.3.153. PMID: 15251477.

Shidlovskyi VO, Shidlovskyi OV, Sheremet MI, Tverdokhlib VV. Khirurhichne likuvannia tyreoidytu Khashymoto. Pokazannia ta otsinka rezultativ z pozytsii yakosti zhyttia. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2020; 2 (70): 43-9. doi: 10.30978/CEES- 2020- 2-43.9.

Pankiv V. Vplyv zabezpechennia vitaminom D na avtoimunnyi stan shchytopodibnoi zalozy // Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. — 2020. —16 (8). S. 681—5. doi: 10.22141/2224- 0721.16.8.2020.222889.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-11

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження