Клініко-морфологічні чинники, які підвищують ризик локорегіонарного метастазування папілярного раку щитоподібної залози

Автор(и)

  • П. О. Ліщинський Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0003-3586-0468
  • В. О. Паламарчук Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0001-9554-4817
  • С. В. Земсков Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-5039-1324
  • О. А. Товкай Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-1329-279X

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-3-7

Ключові слова:

папілярний рак щитоподібної залози, чинники, які підвищують ризик метастазування, центральна лімфодисекція шиї

Анотація

Чутливість ультразвукового дослідження щодо виявлення метастазів папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) у лімфатичні вузли центрального колектора шиї на доопераційному етапі є низькою — 49 %, тому оцінка чинників, які призводять до пролонгації процесу, має важливе значення для розробки післяопераційної лікувальної тактики.
Мета роботи — оцінити чинники, які підвищують ризик локорегіонарного метастазування (ЛРМ) ПРЩЗ та обґрунтувати доцільність систематичної профілактичної центральної дисекції шиї.
Матеріали та методи. Проведено ретропроспективне моноцентрове дослідження ризику пролонгації ПРЩЗ у вигляді ЛРМ. Опрацьовано дані 514 пацієнтів, прооперованих з приводу ПРЩЗ. До основної групи відібрано 240 хворих, у яких виявлено ЛРМ за результатами патогістологічного дослідження (ПГД), до контрольної групи — 274 пацієнтів без ознак ЛРМ. Аналізували такі ознаки: багатофокусність ураження щитоподібної залози, вік пацієнтів, стать, наявність тиреоїдиту, розмір домінантної пухлини, інвазія в жирову клітковину. Для обґрунтування доцільності систематичної профілактичної цент­ральної дисекції шиї проведено ретроспективну обробку даних 514 пацієнтів, прооперованих у період з 2018 до 2020 р. з приводу ПРЩЗ, у яких на доопераційному етапі не було цитологічно підтверджено наявність метастазування (cN0).
Результати. В основній групі середній вік хворих був нижчим за такий пацієнтів контрольної групи (p < 0,001). Медіана розміру первинної пухлини у пацієнтів основної групи статистично значущо перевищувала показник контрольної групи (p < 0,001). Частка чоловіків в основній групі була значущо більшою, ніж у контрольній групі, а жінок — навпаки (p < 0,05). Інвазія пухлини у жирову клітковину в основній групі траплялася майже вдвічі частіше (p < 0,01). Частка пацієнтів з багатофокусним ураженням в обох групах була практично однаковою і статистично значущо не відрізнялася (р > 0,05). Частота виявлення іпсилатеральної та контралатеральної локалізації пухлин у групах статистично значущо не відрізнялася (p > 0,05). Частота виявлення тиреоїдиту у контрольній групі була більшою, ніж в основній (p < 0,05). Частота виявлення метастазів з cN0 на доопераційному етапі за результатами ПГД становила 25,8 %.
Висновки. Надійність доопераційних візуалізаційних методів діагностики не дає змоги ігнорувати вірогідність наявності локорегіонарного метастазування папілярного раку щитоподібної залози та не виконувати системну профілактичну центральну ди­­секцію шиї, лімфаденектомію. За нашими даними, у 25,8 % випадках метастази верифікували за результатами ПГД завдяки систематичній центральній лімфодисекції шиї. Такі чинники, як чоловіча стать (p < 0,05), вік хворих (p < 0,001), розмір первинної пухлини (p < 0,001) та інвазія у жирову клітковину (p < 0,01), можуть бути предикторами підвищеного ризику ЛРМ ПРЩЗ. Наявність інвазії у жирову клітковину (діагностична ефективність — 64,8 %), розмір пухлини > 1,3 см (66,7 %) та вік < 47 років (60,0 %) підвищують ризик ЛРМ ПРЩЗ. Наявність тиреоїдиту (частота виявлення тиреоїдиту в контрольній групі перевищувала таку в основній групі (р < 0,05)), контралатеральне ураження щитоподібної залози (р > 0,05), багатофокусність ураження (p > 0,05) не є надійними прогностичними чинниками підвищеного ризику ЛРМ.

Біографії авторів

П. О. Ліщинський, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ліщинський Павло Олександрович, мол. наук. співр. відділу ендокринної хірургії, лікар-хірург хірургічного відділення. Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

В. О. Паламарчук, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Паламарчук Володимир Олександрович, д. мед. н., завідувач відділу ендокринної хірургії. Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України. 01021, Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

С. В. Земсков, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Земсков Сергій Володимирович, д. мед. н., професор, проректор з наукової роботи та інновацій. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. 01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 13. Тел. (044) 528-15-50.

О. А. Товкай, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Товкай Олександр Андрійович, д. мед. н., ст. наук. співр. Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, директор. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А. Тел/факс +38 (044) 253-66-26. 

Посилання

Lamartina L, Leboulleux S, Terroir M, Hartl D, Schlum­berger M. An update on the management of low-risk differentiated thyroid cancer. Endocr Relat Cancer. 2019;26(11):R597-R610. doi: 10.1530/ERC-19-0294.

Bates MF, Lamas MR, Randle RW. et al. Back so soon? Is early recurrence of papillary thyroid cancer really just persistent disease? Surgery. 2018;163(1):118-23. doi: 10.1016/j.surg.2017.05.028.

Pedrazzini L, Baroli A, Marzoli L, Guglielmi R, Papini E. Cancer recurrence in papillary thyroid microcarcinoma: a multivariate analysis on 231 patients with a 12-year follow-up. Minerva Endocrinol. 2013;38(3):269-79. PMID: 24126547.

Rodrigues AC, Penna G, Rodrigues E, Castro P, Sobrinho-Simões M, Soares P. The genetics of papillary microcarcinomas of the thyroid: diagnostic and prognostic implications. Curr Genomics. 2017;18(3):244-54. doi: 10.2174/1389202918666170105094459.

Lane B. Donaldson, Flora Yan, Patrick F. Morgan. Hobnail variant of papillary thyroid carcinoma: a systematic review and meta-analysis.Endocrine. 2021 Jan;72(1):27-39. doi: 10.1007/s12020-020-02505-z.

Tovkai OA, Palamarchuk VO, Lishchynskyi PO. Mozhlyvosti ultrazvukovoho doslidzhennia u vyiavlenni metastaziv papiliarnoho raku shchytopodibnoi zalozy v tsentralni limfatychni vuzly shyi. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2020;71(3):7-15. doi: 10.30978/CEES-2020-3-7.

Yuan J, Li J, Chen X. et al. Identification of risk factors of central lymph node metastasis and evaluation of the effect of prophylactic central neck dissection on migration of staging and risk stratification in patients with clinically node-negative papillary thyroid microcarcinoma. Bull Cancer. 2017;104(6):516-23. doi: 10.1016/j.bulcan.2017.03.005.

Yeh MW, Bauer AJ, Bernet VA, Ferris RL, Loevner LA, Mandel SJ, Orloff LA, Randolph GW, Steward DL; American Thyroid Association Surgical Affairs Committee Writing Task Force. American Thyroid Association statement on preoperative imaging for thyroid cancer surgery. Thyroid. 2015;25(1):3-14. doi: 10.1089/thy.2014.0096.

Hughes DT, Doherty GM. Central neck dissection for papillary thyroid cancer. Cancer Control. 2011;18(2):83-8. doi: 10.1177/107327481101800202.

Shirley LA, Jones NB, Phay JE. The role of central neck lymph node dissection in the management of papillary thyroid cancer. Front Oncol. 2017;7:122. doi: 10.3389/fonc.2017.00122.

Zhang Q, Wang Z, Meng X, Duh QY, Chen G. Predictors for central lymph node metastases in CN0 papillary thyroid microcarcinoma (mPTC): A retrospective analysis of 1304 cases. Asian J Surg. 2019;42(4):571-76. doi: 10.1016/j.asjsur.2018.08.013.

Palamarchuk VO, Kvitka DM, Mazur OV. Ryzyk-oriientovane likuvannia papiliarnoho raku shchytopodibnoi zalozy. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2019;67(3):7-13. doi: 10.30978/CEES-2019-3-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-11

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження