Двоетапна фіксація у лікуванні діабетичної артропатії гомілковостопного суглоба

А. К. Рушай; В. В. Скиба; Ю. С. Лисайчук; В. С.  Ковальчук; Ю. В.  Хомут; А. А. Жагдаль

doi:10.30978/CEES-2021-2-46

Автор(и)

А. К. Рушай Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9530-2321
В. В. Скиба Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
Ю. С. Лисайчук Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2231-193X
В. С. Ковальчук Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
Ю. В. Хомут Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
А. А. Жагдаль Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-2-46

Ключові слова:

діабетична артропатія гомілковостопного суглоба; двоетапна фіксація

Анотація

Мета — поліпшити результати лікування діабетичних артропатій гомілковостопного суглоба шляхом застосування змінного кінцевого методу фіксації — функціональної іммобілізації напівжорсткими системами після артродезування з використанням кільцевих фіксаторів (КФ). Матеріали та методи. Представлено досвід лікування 12 хворих з діабетичною остеоартропатією гомілковостопного суглоба. Після проведення артродезу і фіксації КФ здійснювали змінний остеосинтез пов’язками Scotchcаst/Softcаst. Застосування позавогнищевих КФ спице-стержньового типу першим етапом при малій травматичності мало переваги, але час фіксації до появи зрощення між великогомілковою і таранною кістками був значним, що спричинило зменшення жорсткості фіксації системи кістка-спиця і появу запалення в місцях виходу спиць. Це потребувало переходу на інші засоби фіксації, які б забезпечували можливість функціонального використання кінцівки. Нами використано функціональні пов’язки зі Scotchcаst/Softcаst, які накладали циркулярно, з ребрами жорсткості по бічних поверхнях, що давало змогу здійснювати опорну функцію кінцівки. Втручання (артродезування гомілковостопного суглоба) проводили під мультимодальним знеболюванням. Судинні порушення потребували проведення кровозбережуваної терапії (використання джгута та введення розчину транексамової кислоти) і профілактики мікротромбозів (призначення бімепарину). Для лікування діабетичної нейропатії та обмінних порушень призначали комплекси вітамінів групи В і С, препарати кальцію і вітаміну D3, антиоксиданти. Результати. Динаміка більшості досліджених показників згортальної–протизгортальної системи статистично значущо не відрізнялася (активований частковий тромбопластиновий час, протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, кількість тромбоцитів). Спостерігали тенденцію до зсуву показників до рекомендованої безпечної зони і навіть статистично значуще зниження рівня розчинних фібринмономерних комплексів (R2= 0,9494). Висновки. Застосування іммобілізувальних пов’язок зі Scotchcаst/Softcаst у хворих з діабетичними артропатіями було безпечним після артродезування і фіксації КФ. Ця тактика дала змогу відновити опороздатність кінцівок у ранні строки лікування, що поліпшило соціальну адаптацію хворих.

Біографії авторів

А. К. Рушай , Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Рушай Анатолій Кирилович, д. мед. н., професор. м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 13

В. В. Скиба , Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Скиба Володимир Вікторович, д. мед. наук, професор, зав. каф

Ю. С. Лисайчук , Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Лисайчук Юрій Сергійович, д. мед. н., професор

В. С. Ковальчук, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Ковальчук Василь Степанович, к. мед. н., доцент

Ю. В. Хомут, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Хомут Юлія Володимирівна, ст. лаборант

А. А. Жагдаль , Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Жагдаль Анна Андріївна, ст. лаборант

Посилання

Zhao HM, Diao JY, Liang XJ, Zhang F, Hao DJ. Pathogenesis and potential relative risk factors of diabetic neuropathic osteoarthropathy. J Orthop Surg Res. 2017;12(1):142. doi: 10.1186/s13018-017-0634-8.

Trieb K. The Charcot foot: pathophysiology, diagnosis and classification. Bone Joint J. 2016;98-B:1155-9. doi: 10.1302/0301-620X.98B9.37038. In Ukrainian.

Sanders LJ, Edmonds ME, Jeffcoate WJ. Who was first to diagnose and report neuropathic arthropathy of the foot and ankle: Jean-Martin Charcot or Herbert William Page? Diabetologia. 2013;56:1873-7. doi: 10.1007/s00125-013-2961-6.

La Fontaine J, Lavery L, Jude E. Current concepts of Charcot foot in diabetic patients. Foot (Edinb) 2016;26:7-14. doi: 10.1016/j.foot.2015.11.001.

Fauzi AA, Chung TY, Latif LA. Risk factors of diabetic foot Charcot arthropathy: a case-control study at a Malaysian tertiary care centre. Singap Med J. 2016;57:198-203. doi: 10.11622/smedj.2016074.

Milne TE, Rogers JR, Kinnear EM. et al. Developing an evidence-based clinical pathway for the assessment, diagnosis and management of acute Charcot neuro-arthropathy: a systematic review. J Foot Ankle Res. 2013;6:30. doi: 10.1186/1757-1146-6-30.

Rushai AK, Shchadko AO, Chuchvarov RV, Kolosova TA, Statinova VV. Patent na korysnu model № u200507414. Sposib artrodezuvannia homilkovostopnoho suhloba Post. 25.07.2005. Nadr. 15.03.2006. Biul. № 3, 2006: 3.

Munson ME, Wrobel JS, Holmes CM, Hanauer DA. Data mining for identifying novel associations and temporal relationships with Charcot foot. J Diabetes Res. 2014;2014:214353. doi: 10.1155/2014/214353.

Kucera T, Shaikh HH, Sponer P. Charcot neuropathic arthropathy of the foot: a literature review and single-center experience. J Diabetes Res. 2016;2016:3207043. doi: 10.1155/2016/3207043.

Wukich DK, Sung W. Charcot arthropathy of the foot and ankle: modern concepts and management review. J Diabetes Complicat. 2009;23:409-26. doi: 10.1016/j.jdiacomp.2008.09.004.

Petrova NL, Shanahan CM. Neuropathy and the vascular-bone axis in diabetes: lessons from Charcot osteoarthropathy. Osteoporos Int. 2014;25:1197-207. doi: 10.1007/s00198-013-2511-6.

Blakytny R, Spraul M, Jude EB. Review: the diabetic bone: a cellular and molecular perspective. Int J Low Extrem Wounds. 2011;10:16-32. doi: 10.1177/ 1534734611400256.

Aragon-Sanchez J, Lazaro-Martinez JL, Hernandez-Herrero MJ. Triggering mechanisms of neuroarthropathy following conservative surgery for osteomyelitis. Diabet Med. 2010;27:844-7. doi: 10.1111/j.1464-5491. 2010.03019.x.

Orlenko VL, Kravchuk MH. Role of proinflammatory cytokines in pathogenesis of arthropathies in patients with diabetes mellitus. Wiad Lek. 2020;73(11):2476-81. PMID: 33454686.