Впровадження молекулярно-генетичного обстеження в діагностиці тиреоїдного раку: власне дослідження

Автор(и)

  • О. П. Нечай Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-5978-4458
  • О. А. Товкай Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-1329-279X
  • В. О. Паламарчук Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0001-9554-4817
  • Н. І. Белемець Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-1050-1277
  • С. І. Ніколаєнко Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ
  • О. В. Мазур Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-8540-9192
  • Д. М. Квітка Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-7606-8365
  • П. О. Ліщинський Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0003-3586-0468

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-2-9

Ключові слова:

рак щитоподібної залози; молекулярно-генетичне тестування; ген

Анотація

Мета — дослідити значення мутацій BRAFV600E, NRAS, KRAS, HRAS, RET/PTC (RET/PTC1 і  RER/PTC3), PAX8/PPARg для розвитку та перебігу тиреоїдного раку, визначити значущу мутацію-предиктор. Матеріали та методи. Відібрано та проаналізовано 63 історії хвороби пацієнтів, яким на доопераційному етапі проведено молекулярно-генетичне тестування (МГТ) утворень щитоподібної залози, а в подальшому — оперативне лікування в умовах хірургічного відділення Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Середній вік хворих становив (41,0 ± 1,8) року. Чоловіків було 7, жінок — 56. Усім хворим проводили тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію вузлів щитоподібної залози за стандартною методикою з цитологічним висновком відповідно до системи Bethesda. Категорію Bethesda III виявлено у 3 (4,8 %) хворих, Bethesda IV — у 13 (20,6 %), Bethesda V — у 12 (19,0 %), Bethesda VІ — у 35 (55,6 %). Патогенну мутацію визначили у 47 (74,6 %) хворих (перша група), з них у двох — по дві мутації. В 16 (25,4 %) випадках не виявлено патогенної мутації (друга група). Результати. Генами, які траплялися найчастіше, були BRAFV600E — 35 (55,6 %), NRAS — 11 (17,5 %), KRAS — 3 (4,8 %). У разі встановлення діагнозу раку щитоподібної залози (РЩЗ) патогенні мутації виявлено у 38 (79,1 %) випадках. Мутацію гена BRAFV600E зареєстрували у разі цитологічного висновку Bethesda ІІІ—V у 28,9 % пацієнтів, у разі Bethesda VІ — у 77,1 %. Відповідно чутливість тесту була невисокою — 0,646, специфічність — 0,733. Велике значення прогностичної значущості позитивного результату (0,784—0,943) свідчило про ймовірність виявлення РЩЗ. Це припущення підтверджує величина критерію χ2 з поправкою Йєтса (5,207, р = 0,023). Використання тесту на наявність гена NRAS для виявлення РЩЗ було неефективним (χ2 = 0,009, р = 0,927). Частота виявлення РЩЗ у першій групі у разі Bethesda ІІІ—V була вищою, ніж у другій групі, але різниця не була статистично значущою. Агресивність РЩЗ у хворих першої групи з позитивним результатом МГТ не мала статистично значущих відмінностей від результатів, отриманих у другій групі (39,5 та 33,3 % відповідно). Висновки. Застосування МГТ у 79,1 % випадках дало змогу виявити патогенні мутації генів BRAFV600E, NRAS, KRAS. Наявність цих генів у поєднанні з цитоморфологічним висновком Be­­thes­da III—V не підвищила виявлення РЩЗ у досліджуваних хворих. Значущим предиктором серед дослід­жених генів-кандидатів для встановлення діагнозу РЩЗ був BRAFV600E, який спостерігався у 64,6 % випадках (прогностична значущість позитивного результату — 0,784—0,943). Виявлення патогенної мутації у хворих на РЩЗ не було пов’язане з агресивністю його перебігу.

Біографії авторів

О. П. Нечай, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Нечай Олександр Павлович, к. мед. н., зав. відділення ендокринної хірургії. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

О. А. Товкай, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Товкай Олександр Андрійович, д. мед. н., ст. наук. співр. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

В. О. Паламарчук, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Паламарчук Володимир Олександрович, д. мед. н. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

Н. І. Белемець , Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Белемець Наталія Іванівна, зав. відділенням цитології. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

С. І. Ніколаєнко , Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ніколаєнко Софія, мол. наук. співр., відділ патології. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

О. В. Мазур , Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Мазур Олег Васильович, лікар-хірург. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

Д. М. Квітка , Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Квітка Дмитро Миколайович, лікар-хірург. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

П. О. Ліщинський, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ліщинський Павло Олександрович, мол. наук. співр. відділу «Патологія». 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

Посилання

Hundahl SA, Fleming ID, Fremgen AM, Menck HR. A National Cancer Database Report on 53,856 cases of thyroid carcinoma treated in the U.S., 1985–1995. Cancer. 1998;83(12):2638-4.

Yu GP, Li JC, Branovan D. et al. Thyroid cancer incidence and survival in the National Cancer Institute Surveillance, Epidemiology, and End Results race/ ethnicity groups. Thyroid. 2010;20(5):465-73.

Ohori NP. Molecular testing and thyroid nodule management in North America. Gland Surg. 2020 Oct;9(5):1628-38. doi: 10.21037/gs-2019-catp-26. PMID: 33224840; PMCID: PMC7667110.

Nikiforov YE, Baloch ZW. Clinical validation of the ThyroSeq v3 genomic classifier in thyroid nodules with indeterminate FNA cytology. Cancer Cytopathol. 2019;127:225-30. doi: 10.1002/cncy.22112.

Solomon D, Davey D, Kurman R, Moriarty A, O’Connor D, Prey M, Raab S, Sherman M, Wilbur D, Wright T Jr, Young N; Forum Group Members; Bethesda 2001 Workshop. The 2001 Bethesda System: terminology for reporting results of cervical cytology. JAMA. 2002 Apr 24;287(16):2114-9. doi: 10.1001/jama.287.16.2114. PMID: 11966386.

Riesco-Eizaguirre G, Santisteban P. ENDOCRINE TUMOURS: Advances in the molecular pathogenesis of thyroid cancer: lessons from the cancer genome. European Journal of Endocrinology. 2016;175(5):R203-R217. Retrieved Feb 16, 2020, from https://eje.bioscientifica.com/view/journals/eje/175/5/R203.xml.

Kim MH, Bae JS, Lim DJ. et al. Quantification of BRAF V600E alleles predicts papillary thyroid cancer progression. Endocr Relat Cancer. 2014;21(6):891-902. doi: 10.1530/ERC-14-0147.

Vuong HG, Altibi AM, Abdelhamid AH. et al. The changing characteristics and molecular profiles of papillary thyroid carcinoma over time: a systematic review. Oncotarget. 2017 Feb 7; 8(6):10637-49. doi: 10.18632/oncotarget.12885.

Song J, Sun S, Dong F. et al. Predictive value of BRAFV600E mutation for lymph node metastasis in papillary thyroid cancer: A meta-analysis. Curr Med Sci. 2018;38:785-97. doi.org/10.1007/s11596-018-1945-7.

Yip L, Ferris RL. Clinical application of molecular testing of fine-needle aspiration specimens in thyroid nodules. Otolaryngol Clin North Am. 2014;47(4):557-71. doi:10.1016/j.otc.2014.04.003

Nair CG, Babu M, Biswas L. et al. Lack of association of B-type raf kinase V600E mutation with high-risk tumor features and adverse outcome in conventional and follicular variants of papillary thyroid carcinoma. Indian J Endocrinol Metab. 2017;21(2):329-33. doi:10.4103/ijem.IJEM_353_16

Paschke R, Cantara S, Crescenzi A. et al. European thyroid association guidelines regarding thyroid nodule molecular fine-needle aspiration cytology diagnostics. Eur Thyroid J. 2017;6:115-29. doi: 10.1159/000468519.

Nikiforov YE, Ohori NP, Hodak SP. et al. Impact of mutational testing on the diagnosis and management of patients with cytologically indeterminate thyroid nodules: a prospective analysis of 1056 FNA samples. J Clin Endocrinol Metab. 2011;96:3390-7. doi: 10.1210/jc.2011-1469.

Alexander EK, Kennedy GC, Baloch ZW. et al. Preoperative diagnosis of benign thyroid nodules with indeterminate cytology. N Engl J Med. 2012;367:705-15. doi: 10.1056/NEJMoa1203208.

Nikiforova MN, Wald AI, Roy S, Durso MB, Nikiforov YE. Targeted nextgeneration sequencing panel (ThyroSeq) for detection of mutations in thyroid cancer. J Clin Endocrinol Metab. 2013;98:E1852-60. doi: 10.1210/jc.2013-2292

Nikiforov YE, Carty SE, Chiosea SI. et al. Highly accurate diagnosis of cancer in thyroid nodules with follicular neoplasm/suspicious for a follicular neoplasm cytology by ThyroSeq v2 next-generation sequencing assay. Cancer. 2014;120:3627-34. doi: 10.1002/cncr.29038

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження