Глікемічний контроль у дітей і молодих дорослих з різними типами цукрового діабету в Україні

Є. В. Глоба; Н. Б. Зелінська

doi:10.30978/CEES-2021-1-7

Автор(и)

Є. В. Глоба Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7885-8195
Н. Б. Зелінська Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9000-8940

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-1-7

Ключові слова:

різні типи цукрового діабету; моногенний діабет; неонатальний діабет; препарати сульфонілсечовини; глікований гемоглобін

Анотація

Показники глікованого гемоглобіну (HbA1c) до останнього часу не були вивчені у дітей з різними типами цукрового діабету (ЦД). З розвитком молекулярної генетики вдалося діагностувати нові типи ЦД, зокрема неонатальний (НЦД) та діабет дорослого типу в молодих (MODY), які зазвичай потребують специфічної патогенетичної терапії, зокрема препаратами сульфонілсечовини (СС), які поліпшують глікемічний контроль у пацієнтів з певними мутаціями. Мета роботи — проаналізувати глікемічний контроль у дітей з різними формами моногенного ЦД, зокрема з НЦД і MODY, на етапі зміни виду лікування після отримання результатів генетичного тестування. Матеріали та методи. Вперше в Україні проведено аналіз глікемічного контролю залежно від типу ЦД: ЦД 1 типу (n = 9282), ЦД 2 типу (n = 23), НЦД (n = 16) з мутаціями в генах KCNJ11 і ABCC8 та MODY (n = 16) з мутаціями в генах HNF1A/HNF4A і ABCC8. Для підтвердження природи моногенного діабету виконано таргетне секвенування наступного покоління (tNGS) усіх відомих генів неонатального та моногенного діабету. Результати та обговорення. Згідно з даними реєстру за 2018 р., в Україні середній вік дітей з ЦД 1 типу становив (11,5 ± 1,4) року. Рівень НbА1с є незадовільним і дорівнював у середньому (8,80 ± 2,01) %. Частка дітей з ідеальним або оптимальним глікемічним контролем (НbА1с < 7,5 %) була найменшою і становила 28,15 %. В Україні серед дітей, хворих на ЦД, віком до 18 років зареєстровано 47 пацієнтів із ЦД 2 типу, у 23 з них були доступні дані, достатні для проведення аналізу. Їх середній вік становив 16,2 (15,5; 18,0) року, а показник НbА1с був оптимальним — 6,7 (5,7; 7,9) %. Усім пацієнтам з НЦД і MODY з підтвердженими мутаціями в генах KCNJ11, ABCC8 та HNF1A/HNF4A і незадовільним глікемічним контролем припинено інсулінотерапію та призначено препарати СС, що супроводжувалось статистично значущим поліпшенням стану глікемічного контролю. Висновки. Стан глікемічного контролю у пацієнтів з ЦД 1 типу в Україні в середньому є незадовільним на відміну від пацієнтів з НЦД і MODY з відповідними мутаціями в генах KCNJ11, ABCC8 та HNF1A/HNF4A, які отримують патогенетично обґрунтоване лікування препаратами СС.

Біографії авторів

Є. В. Глоба, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Глоба Євгенія Вікторівна, к. мед. н., ст. н. співр., провідна наукова співробітниця відділу дитячої ендокринології УНПЦ ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

Н. Б. Зелінська, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Зелінська Наталія Борисівна, д. мед. н., професор, ст. н. співр., завідувачка відділу дитячої ендокринології УНПЦ ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А. Тел. (044) 254-34-68

Посилання

The effect of intensive treatment of diabetes on the development and progression of long-term complications in insulin-dependent diabetes mellitus. The Diabetes Control and Complications Trial Research Group. N Engl J Med. 1993;329 (14):977-87.

UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) Group. Intensive blood-glucose control with sulphonylureas or insulin compared with conventional treatment and risk of complications in patients with type 2 diabetes (UKPDS 33). Lancet. 1998;352:837-53.

International Expert Committee Report on the Role of the A1c Assay in the Diagnosis of Diabetes. Diabetes Care. 2009;32(7):1327-34.

Hloba YeV, Zelinska NB. Hlikovanyi hemohlobin u praktytsi endokrynoloha (ohliad literatury i vlasni dani). Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. 2014; 61(5):62-6.

Nathan DM, Kuenen J, Borg R, Zheng H, Schoenfeld D, Heine RJ for the A1c-Derived Average Glucose (ADAG) Study Group: Translating the hemoglobin A1c assay into estimated average glucose values. Diabetes Care. 2008;31:1473-8.

American Diabetes Association, European Association for the Study of Diabetes, International Federation of Clinical Chemistry and Laboratory Medicine, International Diabetes Federation. Consensus statement on the worldwide standardisation of the HbA1c measurement. Diabetologia. 2007;50:2042-3.

Hoelzel W, Weykamp C, Jeppsson JO. et al. IFCC reference system for measurement of hemoglobin A1c in human blood and the national standardization schemes in the United States, Japan, and Sweden: a method- comparison study. Clin Chem. 2004;50:166-74.

Goodall I, Shephard M, Tate J. Recommended Changes in HbA1c Reporting Units for Australian Laboratories. Position Statement of the Australasian Association of Clinical Biochemists. 2010. 6 р.

Weykamp C, John WG, Mosca A. A review of the challenging in measuring hemoglobin HbA1c. J Diabetes Sci Technol. 2009;3:436-45.

Hanas R, John WG. On behalf of the International HbA1c Consensus Committee. 2010 Consensus Statement on the Worldwide Standardization of the Hemoglobin A1c Measurement. Diabet Care. 2010;33(8):1903-4.

Hanas R, John WG. 2013 Update on the worldwide standardization of the hemoglobin A1c measurement. Pediatric diabetes. 2013:1-2. doi: 10.1111/pedi.12047

Standards of Medical Care in Diabetes-2020. Abridged for Primary Care Providers. American Diabetes Association. Clinical Diabetes. 2020 Jan;38(1):10-38. https://doi.org/10.2337/cd20-as01.

DiMeglio LA, Acerini CL, Codner E. et al. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2018: Glycemic control targets and glucose monitoring for children, ado-lescents, and young adults with diabetes. Pediatr Diabetes.2018;19(Suppl. 27):105-14. https://doi.org/10.1111/pedi.12737.

Diabetes Control and Complications Trial Research Group. Effect of intensive diabetes treatment on the development and progression of long–term complications in adolescents with insulin–dependent diabetes mellitus: Diabetes Control and Complications Trial J Pediatr. 1994;125:177-88.

White N, Sun W, Cleary P. et al. Effect of prior intensive therapy in type 1 diabetes on 10-year progression of retinopathy in the DCCT/EDIC: comparison of adults and adolescents. Diabetes. 2010;59:1244-53.

Hloba YeV, Zelinska NB. Suchasni analohy insulinu v praktytsi dytiachoho endokrynoloha (ohliad literatury i vlasni dani). Ukrainskyi zhurnal dytiachoi endokrynolohii. 2015;3-4:42-7.

Globa EV, Zelinska NB. The effectiveness of insulin therapy in children with type 1 diabetes in Ukraine according to the register of patients. Ukrainiane journal of pediatric endocrinology. 2020;2(34):24-32. https://doi.org/10.30978/UJPE2020-2-24.

Hloba YeV, Zelinska NB, Shevchenko IIu. Monohennyi diabet v Ukraini: heny, fenotyp, likuvannia. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2017:3 (59):41-9. http://doi.org/10.24026/1818-1384.3(59).2017.110893.

Hloba YeV. Neonatalnyi tsukrovyi diabet v Ukraini: suchasni diahnostychni ta terapevtychni mozhlyvosti. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2015;2 (50):71-7.

Lebl J, Pruhova S, Dusatkova P. et al. Does continuous targeted medical education increase the rate of referrals for genetic testing for MODY? The Czech experience. Pediatric Diabetes 2012;13 (S.17):32.

Fendler W, Borowiec M, Baranowska-Zazwiecka A. et al. Prevalence of monogenic diabetes amongst Polish children after a nationwide genetic screening campaign. Diabetologia 2012;55:2631-5.

Frayling TM, Evans JC, Bulman MP. et al. Beta-cell genes and diabetes: molecular and clinical characterization of mutations in transcription factors. Diabetes 2001;50 (Suppl 1):S94–S100.

Lenderman H. Is maturity-onset diabetes at young age (MODY) more common in Europe than previously assumed? Lancet 1995;345:648.

Shields BM, Hicks S, Shepherd MH, Colclough K, Hattersley AT, Ellard S. Maturity-onset diabetes of the young (MODY): how many cases are we missing? Diabetologia 2010;53:2504-8.

Globa E, Zelinska N, Mackay DJG. et al. Neonatal diabetes in Ukraine: incidence, genetics, clinical phenotype and treatment. J Pediatr Endocrinol Metab. 2015;28(11-12):1279-86.

Globa E, Zelinska N, Elblova L. et al. MODY in Ukraine: genes, clinical phenotypes and treatment. J Pediatr Endocrinol Metab. 2017;30(10):1095-103. doi: 10.1515/jpem-2017-0075.

Pearson ER, Flechtner I, Njølstad PR, Malecki MT, Flanagan SE, Larkin B, Ashcroft FM, Klimes I, Codner E, Iotova V, Slingerland AS, Shield J, Robert JJ, Holst JJ, Clark PM, Ellard S, Søvik O, Polak M, Hattersley AT. Neonatal Diabetes International Collaborative Group: Switching from insulin to oral sulfonylureas in patients with diabetes due to Kir6.2 mutations. N Engl J Med 2006;355:467-77.

Rafiq M, Flanagan SE, Patch AM. et al. Neonatal Diabetes International Collaborative Group: Effective treatment with oral sulfonylureas in patients with diabetes due to sulfonylurea receptor 1 (SUR1) mutations. Diabetes Care. 2008;31:204-9.

Urakami T. Maturity-onset diabetes of the young (MODY): current perspectives on diagnosis and treatment. Diabetes Metab Syndr Obes. 2019;12:1047-56, https://doi.org/10.2147/DMSO.S179793.