Лідерство та командоутворення в клінічній практиці (за результатами кейс-дослідження)

Автор(и)

  • А. О. Белебеєва Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-2677-6582
  • М. В. Шевченко Школа охорони здоров’я, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ http://orcid.org/0000-0003-1828-8447
  • Ю. Г. Вернигор Школа охорони здоров’я, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ http://orcid.org/0000-0001-5243-1716
  • Л. М. Семенюк Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-7354-7061

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-1-52

Ключові слова:

ролі; команда; лідерство; клінічна практика

Анотація

Мета роботи — дослідити розподіл ролей медичного персоналу в командах, які надають медичну допомогу в закладі охорони здоров’я третинного рівня. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 25 медичних працівників із трьох структурних підрозділів Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України: відділення репродуктивної медицини (n = 7), консультативної поліклініки (n = 11), відділення ендокринної хірургії (n = 7). Використано методологію Р. Белбіна для діагностики командних ролей, а саме опитувальник BTRSPI (The Belbin Team Role Self-Perception Inventory). Дослідження проведено у два етапи. На першому етапі респонденти ідентифікували та оцінювали свою роль у команді за методом самооцінки. Респонденти відповідали «Так»/«Ні» на 3 короткі запитання, які стосувалися знань про розподіл членів команд за типологією ролей, запропонованою Р. Белбіним; віри, що ролі, які співробітники виконують у відділенні, ідентичні їх посадам чи очікуванням; довіри до визначення командних ролей за типом особистості. На другому етапі здійснювали діагностику та визначення командних ролей серед медичного персоналу. Опитування проведене в умовах пандемії COVID-19, тому має деякі обмеження щодо генеральної сукупності та пілотний характер. Результати та обговорення. За даними опитування встановлено, що всі респонденти раніше не були знайомі із зазначеною методологією. Кожен другий респондент не вірив у ідентичність ролей, які співробітники виконують у командах, їх посадам чи описам. Однак 84 % респондентів вказали на залежність командних ролей від типу особистості. Результати самооцінки респондентів власних ролей у командах та діагностики розподілу ролей з використанням BTRSPI-опитувальника збіглися лише у 5 % респондентів. За даними дослідження встановлено статистично значущий зв’язок між статтю та приналежністю до команди. Зокрема, у команді І (відділення репродуктивної медицини) працюють лише жінки, у команді ІІІ (відділення ендокринної хірургії) — 91 % чоловіків (p < 0,002). Аналогічна ситуація щодо посади та роботи в окремій клінічній команді (p < 0,001). Гіпотеза щодо існування взаємозв’язку між віком респондента та вираженістю у нього командних рольових поведінкових функцій не підтвердилася (p < 0,991). Команди статистично значущо відрізнялися за наповненням ролей (p < 0,087). Виявлено закономірності розподілу ролей у кожній із досліджених команд. Висновки. Дослідження засвідчило важливість вивчення розподілу ролей у командах. За його результатами встановлено, що командна (поведінкова) роль (ролі) члена команд залежить від статі та посади, але не пов’язана з віковим чинником. Командні ролі в досліджених клінічних командах розподілені по-різному: найвираженіші рольові ознаки в усіх командах — це спеціаліст (експерт), завершувач (контролер). Установлено відсутність ролі координатора (голови). Такі ролі, як спостерігач (оцінювач) та дослідник ресурсів, наявні лише у команді лікарів консультативної поліклініки.

Біографії авторів

А. О. Белебеєва, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Белебеєва А. О., Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, лікар акушер-гінеколог консультативної поліклініки. 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-а; Школа охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія», студентка магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я. 04655, м. Київ, вул. Волоська, 10

М. В. Шевченко, Школа охорони здоров’я, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ

Шевченко М. В., д. мед. н., доцент, ст. наук. співр., Школа охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія». 04655, м. Київ, вул. Волоська, 10

Ю. Г. Вернигор, Школа охорони здоров’я, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ

Вернигор Ю. Г., старший викладач; Школа охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія». 04655, м. Київ, вул. Волоська,10

Л. М. Семенюк, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Семенюк Л. М., д. мед. н., професор, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, завідувачка відділу репродуктивної медицини та хірургії. 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-а

Посилання

Hills L. Understanding medical practice team roles. J Med Pract Manage. 2015;30(5):328-32.

Brenner DA. Next-generation academic medicine. J ClinInvest. 2012122(11):4280-2. doi:10.1172/JCI66847.

Tekhnolohiia upravlinnia zakladom okhorony zdorovia. [Tekst]: daidzhest /Ukladach: HIa Yerzhak. Dnipro: DONMB, 2018;1:9. http://medlib.dp.gov.ua/jirbis2/images/dajest/health_managment_1_2018_.pdf.

SwanwickТ, McKimm J. What is clinical leadership…and why is it important? Clin Teach. 2011;8(1):22-6. doi:10.1111/j.1743-498X.2010.00423.x.

McKimm J, Swanwick T. Leadership development for clinicians: what are we trying to achieve? Clin Teach. 2011;8(3):181-5. doi:10.1111/j.1743-498X. 2011.00473.x.

Ham C. Reforming the NHS from within: beyond hierarchy, inspection and markets L.: The King’s Fund, 2014. https://www.kingsfund.org.uk/sites/default/files/field/field_publication_file/reforming-the-nhs-from-within-kingsfund-jun14.pdf.

Bordiuh KD. Taksomiia styliv liderstva ta osoblyvosti liderstva v upravlinni medychnym zakladom. Yevro­peiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku. 2019;2(27): 28-38. doi: 10.32342/2074-5362-2019-2-27-3.

Organizational Behavior / Human Relations. Module 10: Managing Groups and Teams. https://courses.lumenlearning.com/wmopen-organizationalbehavior/chapter/theories-of-group-and-teamwork/

Belbin for Teams. www.belbin.com.

Johnston C, Turpin N, Wynn-Jones W. Medical leadership in perioperative practice: I. BJA Education. 2016;16:203-8. doi:10.1093/bjaed/mkv041.

Fielden J, Duncan T. Medical leadership in perioperative practice: II. BJA Education. 2016;16:209-11. doi:10.1093/bjaed/mkv042/

Abuhejleh A, Dulaimi M, Ellahham S. Using lean management to leverage innovation in healthcare projects: case study of a public hospital in the UAE. BMJ Innov. 2016;2(1):22-32.

Jodari Solà et al. Self-perception of leadership style sand behavior in primary healthcare BMC Health Services Research (2016) 16:572. doi 10.1186/s12913-016-1819-2.

Minke S.N, van der Sande R, van der Marck MA et al. Clinical leadership and integrated primary care: A systematic literature review. European Journal of General Practice.2019;25:1:7-18. doi: 10.1080/ 13814788.2018.1515907.

Savage M, Savage C, Brommels M et al. Medical leadership: boon or barrier to organisational performance? A thematic synthesis of the literature. BMJ Open. 2020;10(7):e035542. doi: 10.1136.

Bao R. Research on the relationship between team roles theory and team effectiveness. UK.: Francis Academic Press, 2019. doi: 10.25236/icemeet.2019.424.

Belbyn RM. Komandы menedzherov. M.: HYPPO, 2003.

Fisher H, Hunter TA. The structure of Belbin’s team roles. UK.:Mcgraw-Hill, 1998.

Jain A K, Thompson J M, Chaudry J et al. High-performance teams forcurrent and future physician leaders: an introduction. J Surg Educ. 2008;65(2):145-50. doi: 10.1016/j.jsurg.2007.10.003.

Parker GM. Team players and teamwork: new strategies for developing successful collaboration. 2nd ed. San Francisco.: John Wiley & Sons, 2008.

Sexton JB, Thomas EJ, Helmreich RL. Error, stress, and teamwork in medicine and aviation: cross sectional surveys. BMJ 2000;320:745. doi:101136.

Leonard M, Graham S, Bonacum D. The human factor: the critical importance of effective teamwork and communication in providing safe care. Qual Saf Health Care. 2004;13(Suppl 1):i85–i90. doi: 10.1136/qshc.2004.010033.

Jones L, Way D. Healthy workplaces and effective teamwork: viewed through the lens of primary healthcare renewal. Healthc Pap. 2007;7:92-7; discussion 109-19. doi: 10.12927/hcpap.18685.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження