Введення поняття якості життя у практичну медицину

Автор(и)

  • Д. М. Квітка Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7606-8365
  • В. О. Паламарчук Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9554-4817
  • С. В. Земсков Кафедра загальної хірургії № 1, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ , Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5039-1324
  • Р. М. Січінава Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2163-8460

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-1-70

Ключові слова:

якість життя; опитувальники; структура опитувальників

Анотація

Сучасний етап розвитку медицини потребує мультидисциплінарного підходу до вивчення впливу лікування на життя людини. Соціальні аспекти мають важливе значення, адже метою лікування є збереження та/або поліпшення якості життя. Тому дедалі частіше у світовій медичній літературі використовують термін «якість життя». Об’єктивізація цього показника і адаптація його у практичній медицині є пріоритетним завданням. Вперше поняття «якість життя» згадано у науковій літературі в 1958 р. У подальшому це поняття отримало розвиток у дослідженні, проведеному групою вчених Массачусетського технологічного інституту під керівництвом проф. Р. Бауера у 1966 р. Це дослідження поклало початок вивченню якості життя. У 1996 р. ВООЗ дало визначення якості життя — це сприйняття індивідуумами свого положення в житті в контексті культури та системи цінностей того середовища, в якому вони живуть, у нерозривному зв’язку з їх цілями, очікуваннями, стандартами і турботами. Метою вивчення якості життя у медичному аспекті була необхідність впровадження протоколів лікування та стандартизації медичної допомоги. Важливим критерієм оцінки якості лікування є порівняння зміни якості життя хворого до та після використання певного медичного протоколу. Основний метод вивчення змін якості життя хворого — використання спеціальних опитувальників. Найпоширенішими опитувальниками загального призначення для оцінки змін у якості життя є SF-36, WHOQoL-100, Sickness Impact Profile, Nottingham Health Profile, EuroQoL-5D, EORTC QLQ-C30. В Україні не існує власного опитувальника загального чи спеціалізованого призначення, але використовують переклади основних опитувальників, наприклад, SF-36 і EORTC QLQ-C30. Розробка власного опитувальника, який би повністю відповідав нормативам MAPI Research Institute, потребує проведення багатоцентрового мультидисциплінарного дослідження. Вивчення змін якості життя є невід’ємною частиною комплексного аналізу нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань. Аналіз змін якості життя при використанні різних підходів до лікування можливий за умов використання опитувальників загального та спеціального призначення і наявних клінічних даних. Застосування розширеної статистичної обробки анкетування дає змогу підвищити достовірність дослідження. Існує потреба в розробці власних спеціалізованих адаптованих нозологічних опитувальників для аналізу якості життя. Оцінка якості життя має стати одним із основ­них критеріїв ефективності надання медичної допомоги, а також самостійним показником стану пацієнтів при проведенні медико-соціальної експертизи, визначенні прогнозу, тактики лікування, розробці реабілітаційних програм.

Біографії авторів

Д. М. Квітка, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Квітка Дмитро Миколайович, лікар-хірург. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

В. О. Паламарчук, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Паламарчук Володимир Олександ­рович, д. мед. наук, старший дослідник, лікар-хірург вищої категорії, зав. відділу ендокринної хірургії. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

С. В. Земсков, Кафедра загальної хірургії № 1, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Земсков Сергій Володимирович, д. мед. н., професор, проректор з наукової роботи та інновацій, кафедра загальної хірургії № 1

Р. М. Січінава, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Січінава Реваз Мірянович, д. мед. н., пров. наук. співр. відділу ендокринної хірургії. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

Посилання

Galbraith J. TheAffluentSociety. J. Galbraith – Boston: HoughtonMifflin., 1958:276. DOI: https://doi.org/10.1080/00137915808968379.

Bauer J. «SocialIndicators». J Bauer; Ed. by R Bauer. – Cambridge, Mass.: The MIT Press, 1966:554. DOI: https://doi.org/10.2307/2574613.

Havrylova TV. Pryntsypы y metodыyssledovanyiakachestvazhyznynaselenyia. Tekhnolohyykachestvazhyzny. 2004;4, № 2:1–11.

Naumova M A.Ohliad suchasnykh metodychnykh zasad vymiriuvannia yakosti zhyttia. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia. 2016;3 (23):252–261. UDK: 314.1

Novyk AA, Yonova TY, Kaind P. Kontseptsyia yssledovanyia kachestva zhyzny v medytsyne. SPb.: «Эlby» – 1999:139–140.

Bowling A. Measuring Health: a review of quality of life measurement scales. OpenUniversityPress: Philadelphia, 1997:160. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2648. 1999.0951g.x

Murphy B, Herrman H, Hawthorne G, Pinzone T, Evert H (2000). Australian WHO QoLinstruments: User’s manualandinterpretationguide. Australian WHO QoLFieldStudy Centre, Melbourne, Australia.

Akulova AY, Haidukova YZ, Rebrov AP. Valydatsyia versyy 5L oprosnyka EQ-5D v Rossyy. Nauchno-praktycheskaia revmatolohyia. 2018;56, №3:351–355.DOI: https://doi.org/10.14412/1995-4484-2018-351-355.

Rybachkov VV, Teviashov AV, Rossoshanskaia EY, Kabanov EN. Otsenka kachestva zhyzny patsyentov, operyrovannыkh po povodu uzlovыkh obrazovanyi shchytovydnoi zhelezы. Kurskyi nauchno-praktycheskyi vestnyk «Chelovek y eho zdorove». 2011;1:72–75. UDK 616.441-089:612.68.Gandek B, Ware J. Methods for validation and norming translation of health status questionnaires: The IQOLA Project approach. J Clin Epidemiol. 1998;51, № 11:953-959. DOI:https://doi.org/10.1016/s0895-4356(98)00086-9

Yahenskyi AV, Sichkaruk IM. Otsinka yakosti zhyttia u suchasnii medychnii praktytsi. Zhurnal «Vnutrenniaia medytsyna». 2007;3 (3):21–30.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-06

Номер

Розділ

Огляди