Епідеміологія інтраабдомінальних інфільтратів і абсцесів у хворих на тлі супутніх недуг та цукрового діабету
DOI:
https://doi.org/10.30978/CEES-2021-1-27Ключові слова:
інтраабдомінальні інфільтрати, абсцеси, супутні захворювання, цукровий діабетАнотація
Мета роботи — вивчити епідеміологічні чинники розвитку первинних та вторинних інтраабдомінальних інфільтратів, абсцесів і рідинних утворень у хворих на тлі супутніх захворювань та цукрового діабету. Матеріали та методи. В клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі Центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 у період з 2006 до 2019 рр. перебували на лікуванні 218 пацієнтів з первинними та вторинними інтраабдомінальними інфільтратами, абсцесами і рідинними утвореннями. Вік пацієнтів становив від 16 до 85 років. Пацієнтів чоловічої статі було 107 (49,08 %), жіночої статі — 111 (50,92 %). Рентгенологічне дослідження проведено 112 (51,38 %) хворим, комп’ютерну томографію — 25 (11,48 %), ультразвукове дослідження органів черевної порожнини — 105 (48,16 %), термометрію передньої черевної стінки — 76 (34,86 %). Результати та обговорення. Залежно від причини розвитку інтраабдомінальних інфільтратів, абсцесів і рідинних утворень хворих розподілили на 4 групи. Первинні інтраабдомінальні ускладнення мали хворі першої, другої та третьої груп, вторинні післяопераційні ускладнення — пацієнти четвертої групи. До першої групи було залучено 74 (33,94 %) хворих з ускладненим перебігом деструктивного апендициту, до другої — 48 (22,02 %) хворих, які страждали на перфоративну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, до третьої — 69 (31,65 %) хворих, котрі страждали на холецистит та різні варіанти ускладнень, до четвертої групи — 27 (12,39 %) хворих, котрі перенесли ургентні операції з приводу защемлених гриж і спайкової непрохідності. У 87 (39,91 %) пацієнтів маса тіла була в межах норми, у 131 (60,09 %) — надмірна маса тіла і ожиріння. Окуляри носили 126 (57,80 %) хворих. За даними історії хвороби та анамнезу, захворювання серцево-судинної системи та порушення тиску мали 123 (56,42 %) хворих. Цукровий діабет установлено у 38 (17,43 %) пацієнтів, захворювання опорно-рухового апарату — у 27 (12,38 %), плоскоступість різного ступеня — у 48 (22,02 %). Висновки. Первинні інтраабдомінальні ускладнення (інфільтрати та абсцеси) мали місце у 191 (3,48 %) хворого із 5483 ургентно госпіталізованих та прооперованих, з них при апендициті — у 74 (1,35 %), при холециститі — у 69 (1,26 %), при перфоративній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки — у 48 (0,87 %). Вторинні післяопераційні інфільтрати, абсцеси та рідинні утворення виявлені у 27 (18,12 %) із 149 хворих, які перенесли ургентні операції на черевній порожнині (спайкова непрохідність, защемлені та післяопераційні грижі тощо), та у 29 (15,18 %) із 191 хворого, котрі перенесли операції з приводу первинних інтраабдомінальних ускладнень основного захворювання та ургентні операції. Цукровий діабет мав місце у 38 (17,43 %) пацієнтів, тому всім хворим, госпіталізованим в ургентному та плановому порядку, необхідно проводити комплексне клініко-лабораторне обстеження з визначенням рівня глюкози в крові. Наявність цукрового діабету потребує консультації ендокринолога. Під час операції доцільна і необхідна корекція вмісту глюкози в крові та волемічних порушень, яку продовжують до відновлення вітальних функцій та стабілізації загального стану пацієнта. Інтраабдомінальні ускладнення перебігали на тлі супутніх недуг: надмірної маси тіла — у 28,44 % пацієнтів, порушення зору — у 57,80 %, хвороби серцево-судинної системи та порушення тиску — у 56,42 %, хвороби опорно-рухового апарату — в 12,38 %. Це свідчить про необхідність індивідуального підходу до лікування.
Посилання
Abdomynalnaia khyrurhycheskaia ynfektsyia: klynyka, dyahnostyka, antymykrobnaia terapyia: praktycheskoe rukovodstvo. Pod red. VS Saveleva, BR Helfanda. M.: Lytterra, 2006:168.
Hostryi apendytsyt. Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi ta vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy. MOZ Ukrainy. K., 2016:75. http://www.moz.gov.ua.
Zaremba YeKh, Zaremba VS, Rak NO ta in. Peryvezykalnyi infiltrat zhovchnoho mikhura z poshyrenniam na pidpechinkovyi prostir (klinichnyi vypadok). Praktykuiuchyi likar. 2020;3-4:10-5.
Dolymov KS, Ylkhamov FA y dr. Ynfyltrat zhelchnoho puzыria. Klinichna khirurhiia. 2014;3:23-4.
Kosaeva SB. Sovremennыi vzghliad na dyahnostyku y lechenye ostroho kholetsystyta u lyts starshe 60 let. Nauka y zdravookhranenye. 2018;20(20):1-20.
Markovych AA. Kompleksnoe lechenye posleoperatsyonnыkh ynfyltratov briushnoi polosty. Kharkivska khirurhichna shkola. 2012;2(53):104-7.
Markovych AA. Sovremennыe problemы dyahnostyky y lechenyia vnutrybriushnыkh abstsessov. Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk. 2011;14(53):178-184.
Machekhyn PV. Эtapnыi podkhod v orhanyzatsyy khyrurhycheskoi pomoshchy bolnыm s hnoino-nekrotycheskymy formamy dyabetycheskoi stopы: Avtoref. dys. … kand. med. nauk. Samara, 2010:25.
Nevidkladna khirurhiia orhaniv cherevnoi porozhnyny (standarty orhanizatsii ta profesiino oriientovani alhorytmy nadannia medychnoi dopomohy). Za red. P. D. Fomina, O. Iu. Usenko, Ya. S. Bereznytskoho. K.: Biblioteka «Zdorovia Ukrainy», 2018:354.
Rybalchenko VF. Analiz roboty dytiachoi khirurhichnoi sluzhby Ukrainy u 2012 rotsi. Khirurhiia dytiachoho viku. 2012;2:24-33.
Rybalchenko VF, Demydenko YuH. Diahnostyka ta likuvannia infiltrativ cherevnoi porozhnyny v ditei. Zdorove rebenka. 2016;7:143-8.
Kondratenko HH, Yhnatovych YN, Tatur AA. Sakharnыi dyabet v khyrurhyy: metod. rekomendatsyy. Mynsk: BHMU, 2006:22.
Skyba VV. Lektsii z khirurhichnykh khvorob ta atlas operatsii. K.: KMU, 2008:458.
Chuklin SM, Ivankiv TM. Perytonit. Metodychni rekomendatsii dlia studentiv medychnoho fakultetu. Lviv, 2009:31.
Yurchenko MI, Rybalchenko VF. Profilaktyka nahnoiennia v abdominalnii khirurhii u ditei. Klin. khirurhiia. 2003:63-4.Cervellin G, Mora R, Ticinesi A et al. Epidemiology and outcomes of acute abdominal pain in a large urban Emergency Department: retrospective analysis of 5,340 cases. Ann Transl Med. 2016;4(19):362. doi: 10.21037/atm.2016.09.10.
Mao et al. Imaging findings and clinical features of atypical retroperitoneal abscess caused by duodenal perforation: a case report and review of the literature. Journal of Medical Case Reports. 2020;14:105. https://doi.org/10.1186/s13256-020-02393-x.
Sadatomo A, Koinuma K, Zuiki T, Lefor AT, Yasuda Y. Retroperitoneal abscess associated with a perforated duodenal ulcer. Clin J Gastroenterol. 2013;6 (5):373-7.
Wong CH, Chow PK, Ong HS, et al. Posterior perforation of peptic ulcers: presentation and outcome of an uncommon surgical emergency. Surgery. 2004; 135(3): 321-5.
Zhu XM, Li L, Tang XY, Liu QG. Primary perforation of gastroduodenal tuberculosis with retroperitoneal abscess: 1 case. Chinese J Gen Surg. 2012;21(2):245-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.