Епідеміологія інтраабдомінальних інфільтратів і абсцесів у хворих на тлі супутніх недуг та цукрового діабету

Автор(и)

  • В. В. Скиба Київський медичний університет, Україна
  • В. Ф. Рибальченко Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • О. В. Іванько Київський медичний університет, Україна
  • Дар Ясiн Ахмед Київський медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-1-27

Ключові слова:

інтраабдомінальні інфільтрати, абсцеси, супутні захворювання, цукровий діабет

Анотація

Мета роботи — вивчити епідеміологічні чинники розвитку первинних та вторинних інтраабдомінальних інфільтратів, абсцесів і рідинних утворень у хворих на тлі супутніх захворювань та цукрового діабету. Матеріали та методи. В клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі Центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 у період з 2006 до 2019 рр. перебували на лікуванні 218 пацієнтів з первинними та вторинними інтраабдомінальними інфільтратами, абсцесами і рідинними утвореннями. Вік пацієнтів становив від 16 до 85 років. Пацієнтів чоловічої статі було 107 (49,08 %), жіночої статі — 111 (50,92 %). Рентгенологічне дослідження проведено 112 (51,38 %) хворим, комп’ютерну томографію — 25 (11,48 %), ультразвукове дослідження органів черевної порожнини — 105 (48,16 %), термометрію передньої черевної стінки — 76 (34,86 %). Результати та обговорення. Залежно від причини розвитку інтраабдомінальних інфільтратів, абсцесів і рідинних утворень хворих розподілили на 4 групи. Первинні інтраабдомінальні ускладнення мали хворі першої, другої та третьої груп, вторинні післяопераційні ускладнення — пацієнти четвертої групи. До першої групи було залучено 74 (33,94 %) хворих з ускладненим перебігом деструктивного апендициту, до другої — 48 (22,02 %) хворих, які страждали на перфоративну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, до третьої — 69 (31,65 %) хворих, котрі страждали на холецистит та різні варіанти ускладнень, до четвертої групи — 27 (12,39 %) хворих, котрі перенесли ургентні операції з приводу защемлених гриж і спайкової непрохідності. У 87 (39,91 %) пацієнтів маса тіла була в межах норми, у 131 (60,09 %) — надмірна маса тіла і ожиріння. Окуляри носили 126 (57,80 %) хворих. За даними історії хвороби та анамнезу, захворювання серцево-судинної системи та порушення тиску мали 123 (56,42 %) хворих. Цукровий діабет установлено у 38 (17,43 %) пацієнтів, захворювання опорно-рухового апарату — у 27 (12,38 %), плоскоступість різного ступеня — у 48 (22,02 %). Висновки. Первинні інтраабдомінальні ускладнення (інфільтрати та абсцеси) мали місце у 191 (3,48 %) хворого із 5483 ургентно госпіталізованих та прооперованих, з них при апендициті — у 74 (1,35 %), при холециститі — у 69 (1,26 %), при перфоративній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки — у 48 (0,87 %). Вторинні післяопераційні інфільтрати, абсцеси та рідинні утворення виявлені у 27 (18,12 %) із 149 хворих, які перенесли ургентні операції на черевній порожнині (спайкова непрохідність, защемлені та післяопераційні грижі тощо), та у 29 (15,18 %) із 191 хворого, котрі перенесли операції з приводу первинних інтраабдомінальних ускладнень основного захворювання та ургентні операції. Цукровий діабет мав місце у 38 (17,43 %) пацієнтів, тому всім хворим, госпіталізованим в ургентному та плановому порядку, необхідно проводити комплексне клініко-лабораторне обстеження з визначенням рівня глюкози в крові. Наявність цукрового діабету потребує консультації ендокринолога. Під час операції доцільна і необхідна корекція вмісту глюкози в крові та волемічних порушень, яку продовжують до відновлення вітальних функцій та стабілізації загального стану пацієнта. Інтраабдомінальні ускладнення перебігали на тлі супутніх недуг: надмірної маси тіла — у 28,44 % пацієнтів, порушення зору — у 57,80 %, хвороби серцево-судинної системи та порушення тиску — у 56,42 %, хвороби опорно-рухового апарату — в 12,38 %. Це свідчить про необхідність індивідуального підходу до лікування.

Біографії авторів

В. В. Скиба, Київський медичний університет

Скиба Володимир Вікторович, д. мед. н., професор, академік АНВШ, директор «Центру хірургії» КНП «Київська міська клінічна лікарня №1», завідувач кафедри хірургічних хвороб №1 ПВНЗ «Київський медичний університет», завідувач кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії Інституту післядипломної освіти НМУ імені О. О. Богомольця МОЗ України, Заслужений діяч науки і техніки України

В. Ф. Рибальченко, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

Рибальченко Василь Федорович, д. мед. н., професор кафедри дитячої хірургії Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика, професор кафедри хірургічних хвороб №1 ПВНЗ «Київський медичний університет»

О. В. Іванько, Київський медичний університет

Іванько Олександр Вікторович, к. мед. н., доцент, директор КНП «Київська міська клінічна лікарня №1», доцент кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії Інституту післядипломної освіти НМУ імені О. О. Богомольця МОЗ України, доцент кафедри хірургії №1 ПВНЗ. «Київський медичний університет», Заслужений лікар України. 

Дар Ясiн Ахмед, Київський медичний університет

Дар Ясiн Ахмед, аспірант

Посилання

Abdomynalnaia khyrurhycheskaia ynfektsyia: klynyka, dyahnostyka, antymykrobnaia terapyia: praktycheskoe rukovodstvo. Pod red. VS Saveleva, BR Helfanda. M.: Lytterra, 2006:168.

Hostryi apendytsyt. Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi ta vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy. MOZ Ukrainy. K., 2016:75. http://www.moz.gov.ua.

Zaremba YeKh, Zaremba VS, Rak NO ta in. Peryvezy­kal­nyi infiltrat zhovchnoho mikhura z poshyrenniam na pidpechinkovyi prostir (klinichnyi vypadok). Prakty­kuiuchyi likar. 2020;3-4:10-5.

Dolymov KS, Ylkhamov FA y dr. Ynfyltrat zhelchnoho puzыria. Klinichna khirurhiia. 2014;3:23-4.

Kosaeva SB. Sovremennыi vzghliad na dyahnostyku y lechenye ostroho kholetsystyta u lyts starshe 60 let. Nauka y zdravookhranenye. 2018;20(20):1-20.

Markovych AA. Kompleksnoe lechenye posle­­ope­ra­tsyonnыkh ynfyltratov briushnoi polosty. Kharkiv­ska khirurhichna shkola. 2012;2(53):104-7.

Markovych AA. Sovremennыe problemы dyahnostyky y lechenyia vnutrybriushnыkh abstsessov. Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk. 2011;14(53):178-184.

Machekhyn PV. Эtapnыi podkhod v orhanyzatsyy khyrurhycheskoi pomoshchy bolnыm s hnoino-nekrotycheskymy formamy dyabetycheskoi stopы: Avtoref. dys. … kand. med. nauk. Samara, 2010:25.

Nevidkladna khirurhiia orhaniv cherevnoi porozhnyny (standarty orhanizatsii ta profesiino oriientovani alhorytmy nadannia medychnoi dopomohy). Za red. P. D. Fomina, O. Iu. Usenko, Ya. S. Bereznytskoho. K.: Biblioteka «Zdorovia Ukrainy», 2018:354.

Rybalchenko VF. Analiz roboty dytiachoi khirurhichnoi sluzhby Ukrainy u 2012 rotsi. Khirurhiia dytiachoho viku. 2012;2:24-33.

Rybalchenko VF, Demydenko YuH. Diahnostyka ta likuvannia infiltrativ cherevnoi porozhnyny v ditei. Zdorove rebenka. 2016;7:143-8.

Kondratenko HH, Yhnatovych YN, Tatur AA. Sakharnыi dyabet v khyrurhyy: metod. rekomendatsyy. Mynsk: BHMU, 2006:22.

Skyba VV. Lektsii z khirurhichnykh khvorob ta atlas operatsii. K.: KMU, 2008:458.

Chuklin SM, Ivankiv TM. Perytonit. Metodychni rekomendatsii dlia studentiv medychnoho fakultetu. Lviv, 2009:31.

Yurchenko MI, Rybalchenko VF. Profilaktyka nahnoiennia v abdominalnii khirurhii u ditei. Klin. khirurhiia. 2003:63-4.Cervellin G, Mora R, Ticinesi A et al. Epidemiology and outcomes of acute abdominal pain in a large urban Emergency Department: retrospective analysis of 5,340 cases. Ann Transl Med. 2016;4(19):362. doi: 10.21037/atm.2016.09.10.

Mao et al. Imaging findings and clinical features of atypical retroperitoneal abscess caused by duodenal perforation: a case report and review of the literature. Journal of Medical Case Reports. 2020;14:105. https://doi.org/10.1186/s13256-020-02393-x.

Sadatomo A, Koinuma K, Zuiki T, Lefor AT, Yasuda Y. Retroperitoneal abscess associated with a per­­fo­­rated duodenal ulcer. Clin J Gastroenterol. 2013;6 (5):373-7.

Wong CH, Chow PK, Ong HS, et al. Posterior perforation of peptic ulcers: presentation and outcome of an uncommon surgical emergency. Surgery. 2004; 135(3): 321-5.

Zhu XM, Li L, Tang XY, Liu QG. Primary perforation of gastroduodenal tuberculosis with retroperitoneal abscess: 1 case. Chinese J Gen Surg. 2012;21(2):245-6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-06

Як цитувати

1.
Скиба ВВ, Рибальченко ВФ, Іванько ОВ, Ахмед ДЯ. Епідеміологія інтраабдомінальних інфільтратів і абсцесів у хворих на тлі супутніх недуг та цукрового діабету. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine) [інтернет]. 06, Грудень 2021 [цит. за 22, Грудень 2024];(1):27-36. доступний у: http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/227722

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження