Особливості лікування тяжкого перебігу гострого панкреатиту у пацієнтів із ожирінням

Автор(и)

  • О. В. Ткачук Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ
  • А. Б. Кебкало Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2021-1-17

Ключові слова:

острый панкреатит; улинастатин; ожирение

Анотація

Мета роботи — поліпшити результати лікування тяжкого перебігу гострого панкреатиту у пацієнтів з ожирінням та розробити алгоритм комплексного лікування. Матеріали та методи. Пацієнтів із тяжким гострим панкреатитом та ожирінням (середнє значення індексу маси тіла — (37,48 ± 2,19) кг/м2) рандомізували на дві групи. У дослідній групі (n = 18) застосовували методику step-up approach, у контрольній (n = 18) — стандартний алгоритм лікування. У дослідній групі використовували ранню ресусцитацію Рингера лактатом та улінастатин у перші 5 днів захворювання. Препарат вводили у дозі 200 тис. МО шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1 год тричі на добу впродовж 5 днів. Першим етапом оперативного втручання було дренування під ультразвуковим контролем, другим етапом (за потреби) — лапароскопічна ретроперитонеальна некректомія (відео­­асистований ретроперитонеальний дебридмент — VARD). Відкрите оперативне втручання виконували у разі розвитку абдомінального компартмент-синдрому. У контрольній групі ресусцитацію проводили 0,9 % розчином натрію хлориду без застосування улінастатину. Першим етапом оперативного втручання було дренування під контролем УЗД, другим етапом — оперативне втручання в обсязі традиційної середин­ної лапаротомії із формуванням лапаростоми. Результати та обговорення. Застосування ресусцитації розчином Рингера лактату в поєднанні із улінастатином протягом 5 днів сприяло зниженню рівня прокальцитоніну в 1,8 разу ((2,89 ± 0,88) та (1,80 ± 0,23) нг/мг; р = 0,001; α = 0,05). Вміст С-реактивного білка за період застосування улінастатину зменшився на 41,68 мг/л (до (267,28 ± 114,11) і (225,6 ± 84,9) мг/л, р = 0,01; α = 0,05). Виявлено статистично значущу різницю за рівнем прокальцитоніну між групами на 10-ту добу (1,83 і 3,32 нг/мг; р = 0,001; α = 0,05), 15-ту добу (1,15 та 1,83 нг/мг; р = 0,001; α = 0,05), 45-ту добу (0,35 і 0,55 нг/мг; р = 0,001; α = 0,05). Ці показники підтверджують ефект запропонованого методу лікування шляхом зниження ризику інфікування. Висновки. Про ефективність запропонованого алгоритму лікування свідчить статистично значуща різниця за рівнем С-реактивного білка між групами на 10-ту добу (р = 0,035; α = 0,05). Застосування у дослідній групі VARD як вторинного етапу оперативного втручання є менш травматичним, але дієвим методом (р = 0,001; α = 0,05), що зменшує загальну кількість ускладнень (χ² = 4,012; р = 0,046). Оцінка даних до і після лікування виявила ефективність лікування методикою step-up approach (χ² = 5,4; р = 0,021). 

Біографії авторів

О. В. Ткачук, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

Ткачук Ольга Володимирівна, аспірант кафедри хірургії та проктології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика. 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

А. Б. Кебкало, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

Кебкало Андрій Борисович, д. мед. н., професор кафедри хірургії та проктології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика. 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

Посилання

Working Group IAP/APA Acute Pancreatitis Guidelines. IAP/APA evidence-based guidelines for the management of acute pancreatitis. Pancreatology. 2013;13(4 Suppl 2):e1-15. doi: 10.1016/j.pan.2013.07.063.

Dumnicka P, Maduzia D, Ceranowicz P, Olszanecki R, Drożdż R, Kuśnierz-Cabala B. The interplay between inflammation, coagulation and endothelial injury in the early phase of acute pancreatitis: clinical implications. Int J Mol Sci. 2017;18(2):354. doi: 10.3390/ijms18020354.

Kebkalo F, Tkachuk О, Reiti А. Peculiarities of clinical indices, duration and complication of acute pancreatitis in patients with comorbid obesity. Lviv Сlinical Bulletin. 2019;2(26)–3(27):16-23. doi. 10.25040/lkv2019.02.016

Afghani E, Pandol SJ, Shimosegawa T et al. Acute Pancreatitis-Progress and Challenges: A Report on an International Symposium. Pancreas. 2015;44(8):1195-210. doi: 10.1097/MPA.0000000000000500.

Janisch NH, Gardner TB. Advances in management of acute pancreatitis. Gastroenterol Clin North Am. 2016;45(1):1-8. doi: 10.1016/j.gtc.2015.10.004.

Bendersky VA, Mallipeddi MK, Perez A, Pappas TN. Necrotizing pancreatitis: challenges and solutions. Clin Exp Gastroenterol. 2016;9:345-350. doi: 10.2147/CEG.S99824.

Kebkalo A, Tkachuk O, Reyti A. Features of the course of acute pancreatitis in patients with obesity. Pol Przegl Chir. 2019;91(6):28-34. doi: 10.5604/01.3001.0013.4147.

Arlt A, Erhart W, Schafmayer C, Held HC, Hampe J. Antibiosis of necrotizing pancreatitis. Viszeralmedizin. 2014;30(5):318-24. doi: 10.1159/000367948.

Banks PA, Bollen TL, Dervenis C, Gooszen HG, Johnson CD, Sarr MG, Tsiotos GG, Vege SS; Acute Pancreatitis Classification Working Group. Classification of acute pancreatitis--2012: revision of the Atlanta classification and definitions by international consensus. Gut. 2013;62(1):102-11. doi: 10.1136/gutjnl-2012-302779.

Greenberg JA, Hsu J, Bawazeer M, et al. Clinical practice guideline: management of acute pancreatitis. Can J Surg. 2016;59(2):128-40. doi: 10.1503/cjs.015015.

Meher S, Mishra TS, Sasmal PK, Rath S, Sharma R, Rout B, Sahu MK. Role of biomarkers in diagnosis and prognostic evaluation of acute pancreatitis. J Biomark. 2015;2015:519534. doi: 10.1155/2015/519534.

Bruno MJ; Dutch Pancreatitis Study Group. Improving the Outcome of Acute Pancreatitis. Dig Dis. 2016;34(5):540-5. doi: 10.1159/000445257.

Srinivasan G, Venkatakrishnan L, Sambandam S et al. Current concepts in the management of acute pancreatitis. J Family Med Prim Care. 2016;5(4):752-8. doi: 10.4103/2249-4863.201144.

Huan C, Kim D, Ou P, Alfonso A, Stanek A. Mechanisms of interleukin-22’s beneficial effects in acute pancreatitis. World J Gastrointest Pathophysiol. 2016;7(1):108-16. doi: 10.4291/wjgp.v7.i1.108.

Kitagawa M, Hayakawa T. Antiproteases in the treatment of acute pancreatitis. JOP. 2007 Jul 9;8(4 Suppl):518-25. PMID: 17625309.

Dellinger RP, Levy MM, Rhodes A et al. Surviving Sepsis Campaign Guidelines Committee including The Pediatric Subgroup. Surviving Sepsis Campaign: international guidelines for management of severe sepsis and septic shock, 2012. Intensive Care Med. 2013;39(2):165-228. doi: 10.1007/s00134-012-2769-8.

Surati K, Suthar K, Shah J. Parekh B. A study of recent trends in acute pancreatitis. Int J Med Sci Public Health. 2014;3:63-8.

Yang ZW, Meng XX, Xu P. Central role of neutrophil in the pathogenesis of severe acute pancreatitis. J Cell Mol Med. 2015;19(11):2513-20. doi: 10.1111/jcmm.12639.

Schouten M, Wiersinga WJ, Levi M, van der Poll T. Inflammation, endothelium, and coagulation in sepsis. J Leukoc Biol. 2008;83(3):536-45. doi: 10.1189/jlb.0607373.

Chen CC, Wang SS, Lee FY. Action of antiproteases on the inflammatory response in acute pancreatitis. JOP. 2007;8(4 Suppl):488-94. PMID: 17625305.

Fries E, Blom AM. Bikunin – not just a plasma proteinase inhibitor. Int J Biochem Cell Biol. 2000;32(2):125-37. doi: 10.1016/s1357-2725(99)00125-9.

Linder A, Russell JA. An exciting candidate therapy for sepsis: ulinastatin, a urinary protease inhibitor. Intensive Care Med. 2014;40(8):1164-7. doi: 10.1007/s00134-014-3366-9.

Umeadi C, Kandeel F, Al-Abdullah IH. Ulinastatin is a novel protease inhibitor and neutral protease activator, transplantation proceedings. 2008;40(2):387-389. doi: 10.1016/j.transproceed.2008.01.034.

Tani S, Otsuki M, Itoh H et al. The protective effect of the trypsin inhibitor urinastatin on cerulein-induced acute pancreatitis in rats. Pancreas. 1988;3(4):471-6. doi: 10.1097/00006676-198808000-00017.

Hirano T, Manabe T. Human urinary trypsin inhibitor, urinastatin, prevents pancreatic injuries induced by pancreaticobiliary duct obstruction with cerulein stimulation and systemic hypotension in the rat. Arch Surg. 1993;128(12):1322-9; discussion 1329. doi: 10.1001/archsurg.1993.01420240030004.

Maciejewsk R, Burdan F, Burski K et al. Selected biochemical parameters and ultrastructural picture of pancreas due to ulinastatin treatment of experimental acute pancreatitis. Exp Toxicol Pathol. 2005;56(4):305-311.

Wallner G, Solecki M, Ziemiakowicz R, Ćwik G, Dyndor P, Maciejewski R. Morphological changes of the pancreas in course of acute pancreatitis during treatment with Ulinastatin. Pol Przegl Chir. 2013;85(3):114-22. doi: 10.2478/pjs-2013-0020.

Zhang C, Wang Y, Fu W, Zhang W, Wang T, Qin H. A meta-analysis on the effect of ulinastatin on serum levels of c-reactive protein, interleukin 6, and tumor necrosis factor alpha in asian patients with acute pancreatitis. Genet Test Mol Biomarkers. 2016;20(3):118-24. doi: 10.1089/gtmb.2015.0192.

Abraham P, Rodriques J, Moulick N et al. Efficacy and safety of intravenous ulinastatin versus placebo along with standard supportive care in subjects with mild or severe acute pancreatitis. J Assoc Physicians India. 2013;61(8):535-8. PMID: 24818336.

Pandol SJ, Saluja AK, Imrie CW, Banks PA. Review in basic and clinical gastroenterology. Gastroenterology. 2007;132:1127-51. doi:10.1016/j.cgh.2008.05.

Johnson CD, Abu-Hilal M. Persistent organ failure during the first week as a marker of fatal outcome in acute pancreatitis. Gut. 2004;53(9):1340-4. doi: 10.1136/gut.2004.039883.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження