Ураження шлунково-кишкового тракту при цукровому діабеті

Автор(и)

  • S. M. Tkach Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0003-1772-9562
  • Yu. V. Chichula Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2020-3-72

Ключові слова:

цукровий діабет, шлунково-кишковий тракт

Анотація

Симптоми ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є важливою і часто недооціненою причиною несприятливого перебігу цукрового діабету (ЦД), незважаючи на вираженість таких порушень серед великої кількості пацієнтів. Патофізіологія цих процесів, включаючи зв’язок симптоматики із глікемічним профілем, залишається погано вивченою. Хоча вважають, що симптоми ураження ШКТ серед пацієнтів із ЦД більш поширені, ніж у загальній популяції, їх частота є вищою (≥ 70 %) у більшості, а не в усіх групах таких пацієнтів. До сьогоднішнього дня невідомо, чи значно відрізняється поширеність симптомів серед осіб із ЦД 1 та 2 типу. Методи визначення наявності та вираженості симптомів ураження ШКТ за останні десятиліття вдосконалено, особливо щодо функціональних розладів ШКТ, таких як синдром подразненого кишечника (СПК), функціональна диспепсія (ФД) тощо, які після заперечення структурних захворювань діагностують лише за симптомами. На відміну від ЦД вони не мають об’єктивних біомаркерів. Нормативні органи, зокрема USAFood and Drug Administration (FDA) та European Medicines Agency, вимагають застосування валідованих анкет для оцінки симптомів і результатів лікування в дослідженнях функціональних розладів ШКТ. Деякі опитувальники фокусуються на ураженнях ШКТ, тоді як інші є багатовимірними, охоплюють соціально-економічні та психологічні домени і пов’язані з оцінкою якості життя. До останніх належать опитувальники Bowel Disease Questionnaire (BDQ) та Patient Assessment of Upper Gastrointestinal Symptom Severity Index (PAGI-SYM). Актуальність точного визначення симптомів ураження ШКТ збільшується при концентрації уваги на кишечнику як на перспективній терапевтичній мішені для зниження глікемії. У широкому сенсі більшість симптомів ураження ШКТ при ЦД можна розглядати як результат невпорядкованої взаємодії кишечника та центральної нервової системи (ЦНС). До потенційних патогенних чинників належать вегетативна (блукаючий нерв та кишкове сплетіння Ауербаха) та периферична нейропатія, структурно-функціональні зміни у ЦНС (діабетична енцефалопатія), гостра і хронічна дисглікемія, психологічна дисфункція та наслідки фармакотерапії. У цьому огляді розглядається поширеність, оцінка, патогенез та ведення хворих на ЦД з ураженням ШКТ, починаючи із загальних принципів та закінчуючи розглядом ведення хворих з ураженням конкретних відділів ШКТ. Розглянуто поширеність, патофізіологію, симптоматику, діагностику та лікування хворих на ЦД з ураженням стравоходу, шлунка та кишечника. Окремо розглянуто побічні гастроінтестинальні ефекти цукрознижуючих препаратів.

Біографії авторів

S. M. Tkach, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ткач Сергій Михайлович, д. мед. н., проф., головний науковий співробітник Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України

Yu. V. Chichula, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Чичула Юлія Володимирівна, к. мед. н., доцент

Посилання

Hammer J, Howell S, Bytzer P, Horowitz M, Talley J. Symptom clustering in subjects with and without diabetes mellitus: a population-based study of 15,000 Australian adults. Am J Gastroenterol. 2003;98:391–8.

Abid S, Rizvi A, Jahan F et al. Poor glycaemic control is the major factor associated with increasedfrequency of gastrointestinal symptoms in patients with diabetes mellitus. J Pak Med Assoc. 2007;57:345–9.

Ha JO, Lee TH, Lee CW et al. Prevalence and risk factors of gastroesophageal reflux disease in patients with type 2 diabetes mellitus. Diabetes Metab J. 2016;40:297–307.

de Kort S, Kruimel JW, Sels JP et al. Gastrointestinal symptoms in diabetes mellitus, and their relation to anxiety and depression. Diabetes Res Clin Pract. 2012;96:248–55.

Bytzer P, Talley J, Leemon M et al. Prevalence of gastrointestinal symptoms associated with diabetes mellitus: a population-based survey of 15,000 adults. Arch Intern Med. 2001;161:1989–96.

Du Yang T, Rayner CK, Jones KL, Talley J, Horowitz M. Gastrointestinal symptoms in diabetes: prevalence, assessment, pathogenesis, and management. Diabetes Care. 2018;41:627–37. doi.org/10.2337/dc17-1536.

Talley J, Quan C, Jones MP, Horowitz M. Association of upper and lower gastrointestinal tract symptoms with body mass index in an Australian cohort. eurogastroenterol Motil. 2004;16:413–9.

Quan C, Talley J, Jones MP, Spies J, Horowitz M. Gain and loss of gastrointestinal symptoms in diabetes mellitus: associations with psychiatric disease, glycemic control, and autonomic europathy over 2 years of follow-up. Am J Gastroenterol. 2008;103:2023–30.

Talley J, Young L, Bytzer P et al. Impact of chronic gastrointestinal symptoms in diabetes mellitus on health-related quality of life. Am J Gastroenterol. 2001;96:71–6.

Lacy BE, Crowell MD, Mathis C, Bauer D, Heinberg LJ. Gastroparesis: quality of life and health care utilization. J Clin Gastroenterol. 2018;52:20–4.

Florez H, Luo J, Castillo-Florez S et al. Impact of metformin-induced gastrointestinal symptoms on quality of life and adherence in patients with type 2 diabetes. Postgrad Med. 2010;122:112–20.

Bell RA, Jones-Vessey K, Summerson JH. Hospitalizations and outcomes for diabetic gastroparesis in orth Carolina. South Med J. 2002;95:1297–9.

Quan C, Talley J, Cross S et al. Development and validation of the Diabetes Bowel Symptom Question­naire. Aliment Pharmacol Ther. 2003;17:1179–87.

Rentz AM, Kahrilas P, Stanghellini V et al. Development and psychometric evaluation of the Patient Assessment of Upper Gastrointestinal Symptom Severity Index (PAGI-SYM) in patients with upper gastrointestinal disorders. Qual Life Res. 2004;13:1737–49.

Revicki DA, Camilleri M, Kuo B et al. Development and con­­tent validity of a gastroparesis cardinal symptom in­­dex daily diary. Aliment Pharmacol Ther. 2009;30:670–80.

Fehnel S, elson L, Di Bennedetti D et al. Development and psychometric evaluation of the Diabetic Gastroparesis Symptom Severity Diary. Gastroenterology. 2017;152(Suppl. 1):S517.

KumarA, Attaluri A, Hashmi S, Schulze KS, Rao SS. Visceral hypersensitivity and impaired accommodation in refractory diabetic gastroparesis. eurogastroenterol Motil. 2008;20:635–42.

Brock C, Søfteland E, Gunterberg V et al. Diabetic autonomic europathy affects symptom generation and brain-gut axis. Diabetes Care. 2013;36:3698–705.

Smout AJ, Horowitz M, Samsom M. Oesophageal function. In Gastrointestinal Function in Diabetes Mellitus. 2004:97–116.

Iyer PG, Borah BJ, Heien HC et al. Association of Barrett’s esophagus with type II diabetes mellitus: results from a large population-based case-control study. Clin Gastroenterol Hepatol 013;11:1108–14.

Bytzer P, Jones R, Vakil et al. Limited ability of the proton-pump inhibitor test to identify patients with gastroesophageal reflux disease. Clin Gastroenterol Hepat. 2012;10:1360–6.

Wilson JA, Vela MF. ew esophageal function testing (impedance, Bravo pH monitoring, and high-resolution manometry): clinical relevance. Curr Gastroenterol Rep. 2008;10:222–30.

Horowitz M, Jones KL, Akkermans LMA, Samson M. Gastric function. In Gastrointestinal Function in Diabetes Mellitus. Horowitz M, Samsom M, Eds. Chichester, Wiley, 2004:117–76.

Choung RS, Locke GR 3rd, Schleck CD et al. Risk of gastroparesis in subjects with type 1 and 2 diabetes in the general population. Am J Gastroenterol. 2012;107:82–8.

Bharucha AE, Batey-Schaefer B, Cleary PA et al. Diabetes Control and Complications Trial–Epidemiology of Diabetes Interventions and Complications Research Group. Delayed gastric emptying is associated with early and long-term hyperglycemia in type 1 diabetes mellitus. Gastroenterology. 2015;149:330–9.

Chang J, Russo A, Bound M et al. A 25-year longitudinal evaluation of gastric emptying in diabetes. Diabetes Care. 2012;35:2594–6.

Thazhath SS, Jones KL, Horowitz M, Rayner CK. Diabetic gastroparesis: recent insights into pathophysiology and implications for management. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2013;7:127–39.

Shin AS, Camilleri M. Diagnostic assessment of diabetic gastroparesis. Diabetes. 2013;62:2667–73.

Camilleri M, Parkman HP, Shafi MA et al. American College of Gastroenterology. Clinical guideline: management of gastroparesis. Am J Gastroenterol. 2013;108:18–37.

Deane AM, Fraser RJ, Chapman MJ. Prokinetic drugs for feed intolerance in critical illness: current and potential therapies. Crit Care Resusc. 2009;11:132–43.

Parkman HP, Carlson MR, Gonyer D. Metoclopramide asal spray reduces symptoms of gastroparesis in women, but ot men, with diabetes: results of a phase 2B randomized study. Clin Gastroenterol Hepatol. 2015;13:1256–63.

Lembo A, Camilleri M, McCallum R et al. Relamorelin reduces vomiting frequency and severity and accelerates gastric emptying in adults with diabetic gastroparesis. Gastroenterology. 2016;151:87–96.

Carbone F, Rotondo A, Andrews CN et al. A controlled cross-over trial shows benefit of prucalopride for symptom control and gastric emptying enhancement in idiopathic gastroparesis. Gastroenterology. 2016;150:S213–S214.

Goldberg M, Li YP, Johanson JF et al. Clinical trial: the efficacy and tolerability of velusetrag, a selective 5-HT4 agonist with high intrinsic activity, in chronic idiopathic constipation - a 4-week, randomized, double-blind, placebo-controlled, dose response study. Aliment Pharmacol Ther. 2010;32:1102–12.

Ducrotte P, Coffin B, Mathieu et al. Gastric electrical stimulation (Ges) for Refractory vomiting: results of a prospective multicenter double blinded randomized controlled cross-over trial. Gastroenterology. 2017;152(Suppl. 1):S167.

Gould M, Sellin JH. Diabetic diarrhea. Curr Gastroenterol Rep. 2009;11:354–9.

Chandrasekharan B, Anitha M, Blatt R et al. Colonic motor dysfunction in human diabetes is associated with enteric euronal loss and increased oxidative stress. eurogastroenterol Motil. 2011;23:131–8.

Russo A, Botten R, Kong MF et al. Effects of acute hyper­glycaemia on anorectal motor and sensory function in diabetes mellitus. Diabet Med. 2004;21:176–82.

Bharucha AE, Dorn SD, Lembo A et al. American Gastroenterological Association. American Gastroenterological Association medical position statement on constipation. Gastroenterology. 2013;144:211–7.

Elfström P, Sundström J, Ludvigsson JF. Systematic review with meta-analysis: associations between coeliac disease and type 1 diabetes. Aliment Pharmacol Ther. 2014;40:1123–32.

Pimentel M. Review of rifaximin as treatment for SIBO and IBS. Expert Opin Investig Drugs. 2009;18:349–58.

Lacy BE, Chey WD, Cash BD et al. Eluxadoline efficacy in IBS-D patients who report prior loperamide use. Am J Gastroenterol. 2017;112:924–32.

Corbould A, Campbell J. Efficacy of octreotide but ot long-acting somatostatin analogue for severe refra­cto­ry diabetic diarrhoea. Diabet Med. 2009;26:828–9.

Fragkos KC, Zarate-Lopez , Frangos CC. What about clonidine for diarrhoea? A systematic review and meta-analysis of its effect in humans. Therap Adv Gastroenterol. 2016;9:282–301.

Christie J, Shroff S, Shahnavaz et al. A randomized, double-blind, placebo-controlled trial to examine the effectiveness of lubiprostone on constipation symptoms and colon transit time in diabetic patients. Am J Gastroenterol. 2017;112:356–64.

Bonnet F, Scheen A. Understanding and overcoming metformin gastrointestinal intolerance. Diabetes Obes Metab. 2017;19:473–81.

Joshi SR, Standl E, Tong et al. Therapeutic potential of a-glucosidase inhibitors in type 2 diabetes mellitus: an evidence-based review. Expert Opin Pharmacother. 2015;16:1959–81.

Ryan G, Briscoe TA, Jobe L. Review of pramlintide as adjunctive therapy in treatment of type 1 and type 2 diabetes. Drug Des Devel Ther. 2009;2:203–14.

Horowitz M, Aroda VR, Han J et al. Upper and/or lower gastrointestinal adverse events with glucagon-like peptide-1 receptor agonists: Incidence and consequences. Diabetes Obes Metab. 2017;19:672–81.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-30

Номер

Розділ

Огляди