Вплив військового конфлікту на Сході України на перебіг, тактику та ефективність лікування цукрового діабету
DOI:
https://doi.org/10.30978/CEES-2020-3-47Ключові слова:
цукровий діабет 1 та 2 типу, військовий конфлікт, інфаркт міокарда, інсульт, синдром діабетичної стопи, діабетична ангіопатія, діабетична нейропатія, діабетична нефропатія, діабетична енцефалопатія, діабетична ретинопатія, ускладнення цукрового діабету, дисліпідемія, атеросклероз судин, артеріальнаАнотація
Мета роботи — дослідити вплив військового конфлікту на Сході України на перебіг, тактику та ефективність лікування цукрового діабету 1 та 2 типу. Матеріали та методи. У дослідження залучено 559 хворих на ЦД 1 типу (273 чоловіка і 286 жінок) та 2264 хворих на ЦД 2 типу (1186 чоловіків і 1078 жінок), а також 32 хворих на ЦД 1 типу (9 чоловіків і 23 жінки) та 153 хворих на ЦД 2 типу (70 чоловіків і 83 жінки) з території військового конфлікту на Сході України. Всі хворі на ЦД отримували медичну допомогу в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Досліджено частоту ускладнень ЦД. Результати та обговорення. Встановлено статистично значущу відмінність за частотою ускладнень ЦД та супутньої патології у хворих на ЦД 1 та 2 типу з території військового конфлікту. Встановлено статистично значущі відмінності досліджуваних показників залежно від статі хворих (за відсутності статистично значущих відмінностей показників по інших категоріях хворих): у хворих на ЦД 1 типу чоловічої статі — більша частота ІМ, СДС, АССГШ, АГ та онкологічних захворювань, частота призначення генно-інженерних інсулінів короткої дії та аналогів інсуліну короткої дії; у хворих на ЦД 1 типу жіночої статі — більша частота ДДНП, ДЕП, ССЗ та інших ендокринних захворювань, частота призначення двох препаратів інсуліну, аналогів інсуліну в цілому та аналогів інсуліну тривалої дії; у хворих на ЦД 2 типу чоловічої статі — більша частота СДС, частота призначення аналогів інсуліну короткої дії, лікарських засобів із групи гліклазиду та інгібіторів ДДП-4; у хворих на ЦД 2 типу жіночої статі — більша частота онкологічних та інших ендокринних захворювань, частота призначення інсулінотерапії. Не встановлено статистично значущого впливу військового конфлікту на рівень HbА1с, який в усіх групах відповідав декомпенсації ЦД. Висновки. Військовий конфлікт на Сході України має різний ступінь впливу на перебіг і тактику лікування ЦД 1 та 2 типу із суттєвими відмінностями за частотою ускладнень діабету, супутньої патології та тактикою лікування у хворих на ЦД 1 типу, але не має статистично значущого впливу на ефективність лікування ЦД 1 та 2 типу.Посилання
United ations High Commissioner for Refugees. Available from www.unhcr.org/en-us/figures-at-a-glance.html. Accessed 4 April 2019.
Yitshak-Sade M, Mendelson , ovack V, Codish S, Liberty IF. The association between an increase in glucose levels and armed conflict-related stress: A population-based study. Sci Rep. 2020;10(1):1710. doi: 10.1038/s41598-020-58679-z.
Fonseca V, Smith H, Kuhadiya et al. Impact of a atural disaster on diabetes: exacerbation of disparities and long-term consequences. Diabetes Care 2009;32:1632-38.
Kishimoto M, oda M. Diabetes care: after the great east Japan earthquake. J Diabetes Investig. 2013;4:97-102.
United ations Population Fund. Worlds apart: reproductive health and rights in an age of inequality. Available from www.unfpa.org/sites/default/files/sowp/downloads/UNFPA_PUB_2017_EN_SWOP.pdf. Accessed 4 April 2019.
Zheng Y, Ley SH, Hu FB. Global aetiology and epidemiology of type 2 diabetes mellitus and its complications. at Rev Endocrinol. 2018;14(2):88-98. doi: 10.1038/nrendo.2017.151.
https://health-ua.com/article/50240.
Metelko Z, Roglić G, Skrabalo Z. Diabetes in time of armed conflict: the Croatian experience. World Health Stat Q. 1992;45(4):328-33.
McEniry M, Samper-Ternent R, Flórez CE, Cano-Gutierrez C. Early life displacement due to armed conflict and violence, early utrition, and older adult hypertension, diabetes, and obesity in the middle-income country of Colombia. Aging Health. 2019;31(8):1479-502. doi: 10.1177/0898264318778111.
Yitshak-Sade M, Mendelson , ovack V et al. The association between an increase in glucose levels and armed conflict-related stress: A population-based study. Sci Rep. 2020;10:1710. https://doi.org/10.1038/s41598-020-58679-z.
Khan Y, Albache , Almasri I, Gabbay RA. The Management of Diabetes in Conflict Settings: Focus on the Syrian Crisis. Diabetes Spectrum. 2019;32(3):264-9. https://doi.org/10.2337/ds18-0070.
Mansour AA. Patients’ opinion on the barriers to diabetes control in areas of conflicts: The Iraqi example. Confl Health. 2008;2:7. https://doi.org/10.1186/1752-1505-2-7.
Krushinska ZG, Yuzvenko TYu. Oncological pathology in type 2 diabetes patients and its effects on the effectiveness of the treatment of diabetes. Journal of Education, Health and Sport. 2019;9(11):337-48. DOI http://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2019.09.11.032, http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3628690.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.