Систематична профілактична дисекція шиї в лікуванні папілярного раку щитоподібної залози. Більше «за», ніж «проти»

Автор(и)

  • V. Palamarchuk Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0001-9554-4817
  • O. Tovkai Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-1329-279X
  • V. Kuts Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України, Київ http://orcid.org/0000-0002-4434-7298
  • M. Bodnar Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, Львів http://orcid.org/0000-0003-4263-6755
  • V. Voitenko Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-4627-9364
  • O. Mazur Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-8540-9192
  • D. Kvitka Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-7606-8365
  • Р. Lishchynskyi Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0003-3586-0468
  • V. Dobrorodniy Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського http://orcid.org/0000-0001-5915-6390

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2020-3-25

Ключові слова:

папілярний рак щитоподібної залози, профілактична дисекція шиї, післяопераційні ускладнення, стимульований тиреоглобулін, радіо­­йодтерапія

Анотація

Мета роботи — оцінити ефективність хірургічного лікування папілярного раку щитоподібної залози, зокрема проаналізувати частоту персистенції локорегіонарного метастазування на підставі як патоморфологічного висновку (золотого стандарту), так і непрямих ознак (рівень стимульованого тиреоглобуліну (ТГ) та накопичення радіофармпрепарату в зонах, характерних для розташування метастатичних депозитів), наявність специфічних післяопераційних ускладнень (післяопераційний парез/параліч внутрішніх м’язів гортані та післяопераційний гіпопаратиреоз і гіпокальціємія) в ранній та віддалений післяопераційний період залежно від обсягу оперативних втручань. Матеріали та методи. Ретропроспективно про­­аналізовано результати лікування пацієнтів папілярним раком щитоподібної залози. Наявність прихованих метастазів оцінили за результатами радіойодтерапії у 829 пацієнтів, яких розподілили на дві групи залежно від обсягу оперативних втручань: основну (n = 244) — тиреоїдектомія із систематичною профілактичною дисекцією шиї (СПДШ) і порівняння (n = 585) — тиреоїдектомія з дисекцією (лише у разі верифікованих на доопераційному етапі метастазів). Частоту персистенції локорегіонарних метастазів визначали за допомогою однофотонної емісійної комп’ютерної томографії/комп’ютерної томографії SymbiaT6 з 131I та рівнем стимульованого ТГ і антитіл до тиреоглобуліну через 4—5 тиж після операції. Наявність (або відсутність) хірургічних ускладнень (парез/параліч гортані, гіпопаратиреоз і гіпокальціємія) оцінювали до та після операції. Результати та обговорення. Частота виявлення метастазів після операції в основній групі була значно більшою, ніж у групі порівняння: від 30,3 % у групі середнього ризику до 14,2 % у групі високого ризику (загалом 66,8 і 36,2 %, p < 0,01), а після радіойодтерапії — значно меншою (13,5 та 23,2 %, p < 0,01). ROC-криві, побудовані на основі даних основної групи та групи порівняння, дали схожі результати: площа під кривою, яка характеризує якість моделі (AUC), досить велика та майже однакова (0,898 та 0,891), що підтверджує обґрунтованість застосування показника ТГ як маркера наявності метастазів. Коефіцієнт Юдена в обох випадках приблизно однаковий (0,717 та 0,699) і досягається за майже однакових порогів рівня ТГ — 9,8 і 9,0 нг/мл відповідно. Систематичне дослідження стану гортані не виявило статистично значущої відмінності за частотою виникнення парезу гортані в ранній післяопераційний період (12,02 і 11,33 %). Відзначено слабку тенденцію до зростання частоти латеральної дисекції, яка не є статистично значущою (12,02 та 13,85 %). Контрольне обстеження гортані у віддалений післяопераційний період (≥ 6 міс) виявило частоту однобічних паралічів гортані від 0,89 % у групі з центральною дисекцією до 1,54 % у групах спостереження, відмінність між групами статистично незначуща. Дослідження вмісту паратгормону та іонізованого кальцію показало незначне збільшення частоти гіпопаратиреозу та гіпокальціємії в ранній післяопераційний період в групі з центральною ди­­секцією, але у віддалений період відмінності за частотою виявлення постійних форм гіпопаратиреозу і гіпокальціємії, котрі потребують замісної терапії, були статистично незначущими. Висновки. СПДШ сприяє видаленню субклінічних метастазів і зниженню ризику розвитку локорегіонарного рецидиву, забезпечує підвищену точність визначення стадійності процесу та оцінку прогнозу, створює передумови для визначення показань до радіо­­йодтерапії за рівнем стимульованого тиреоглобуліну. СПДШ не підвищує частоти перманентних післяопераційних специфічних ускладнень і знижує ризик повторних операцій майже на 10 %.

Біографії авторів

V. Palamarchuk, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Паламарчук Володимир Олександрович, д. мед. н., зав. відділу ендокринної хірургії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

O. Tovkai, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Товкай Олександр Андрійович, д. мед. н., директор УНПЦЕХ, старший науковий співробітник відділу ендокринної хірургії УНПЦЕХ. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

V. Kuts, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України, Київ

Куц Володимир Васильович, ст. наук. співр. відділу інформаційно-комп’ютерних технологій. 03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 10

M. Bodnar, Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, Львів

Боднар Микола Романович, лікар вищої категорії з променевої терапії, завідувач відділення радіонуклідної діагностики та терапії 79031, м. Львів, вул. Гашека 2а

V. Voitenko, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Войтенко Володимир Володимирович, к. мед. н., зав. хірургічним відділенням. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

O. Mazur, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Мазур Олег Васильович, лікар-хірург, мол. наук. співр. відділу «Ендокринна хірургія». 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

D. Kvitka, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Квітка Дмитро Миколайович, лікар-хірург. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

Р. Lishchynskyi, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ліщинський Павло Олександрович, молодший науковий співробітник відділу «Патологія» Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, лікар-хірург хірургічного відділення

V. Dobrorodniy, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Доброродній Володимир Борисович, к. мед. н. 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1. Тел.: +(380 352) 52-44-92, Fax: +(380 352) 52-41-83, 25-09-29, доц. кафедри хірургії №1 з урологією, малоінвазивною хірургією та нейрохірургією імені Л. Я. Ковальчука

Посилання

Olson E, Wintheiser G, Wolfe KM, Droessler J, Silberstein PT. Epidemiology of thyroid cancer: A review of the ational Cancer Database, 2000-2013 Cureus. Journal of Medical Science. 2019;11(2):e4127. doi: 10.7759/cureus.4127.

Jiwang L, Zhendong L, Shuchun L et al. Clinicopathologic characteristics of familial versus sporadic papillary thyroid carcinoma. Acta Otorhinolaryngol Ital. 2015;35(4):234-42.

Центр медичної статистики Мiнiстерства охорони здоров’я України. Center of Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine [in Ukrainian]. http://medstat.gov.ua/ukr/main.html.

Mazzaferri EL, Doherty GM, Steward DL. The pros and cons of prophylactic central compartment lymph ode dissection for papillary thyroid carcinoma. Thyroid. 2009;19(7):683-9. doi: 10.1089/thy.2009.1578.

Schonberger L, Marienhagen L, Agha A et al. Papillary microcarcinoma and papillary cancer of the thyroid ≤ 1 cm – Modified definition of the WHO and the therapeutic dilemma. uklearmedizin. 2007;46(4):115-20. doi: 10.1160/nukmed-0059.

Rosenbaum MA, McHenry CR. Central eck dissection for papillary thyroid cancer. Arch Otolaryngol Head eck Surg. 2009;135(11):1092-7. doi: 10.1001/archoto.2009.158.

Zuniga S, Sanabria A. Prophylactic central eck dissection in stage 0 papillary thyroid carcinoma. Arch Otolaryngol Head eck Surg. 2009;135(11):1087-91. doi: 10.1001/archoto.2009.163.

Palestini , Borasi A, Cestino L et al. Is central eck dissection a safe procedure in the treatment of papillary thyroid cancer? Our experience. Langenbecks Arch Surg. 2008;393(5):693-8. doi: 10.1007/s00423-008-0360-0.

Moo TA, McGill J, Allendorf J et al. Impact of prophylactic central eck lymph ode dissection on early recurrence in papillary thyroid carcinoma. World J Surg. 2010;34(6):1187-91. doi: 10.1007/s00268-010-0418-3.

Haugen BR, Alexander EK, Bible KC et al. American Thyroid Association Management Guidelines for Adult Patients with Thyroid odules and Differentiated Thyroid Cancer: The American Thyroid Association Guidelines Task Force on Thyroid odules and Differentiated Thyroid Cancer. Thyroid. 2016;26(1):1-133. doi: 10.1089/thy.2015.0020.

Pacini F, Schlumberger M, Dralle H et al. European Consensus for the management of patients with differentiated thyroid carcinoma of the follicular epithelium. Eur J Endocrinol. 2006;154(6):787-803. doi: 10.1530/eje.1.02158.

Zhao W, Han L, Zhou Y. Evaluating the effectiveness of prophylactic central eck dissection with total thyroidectomy for cN0 papillary thyroid carcinoma: An update meta-analysis. Eur J Surg Oncol. 2017;43:1989-2000. doi: 10.1016/j.ejso.2017.07.008.

Zhao W, You L, Hou X et al. The effect of prophylactic central eck dissection on locoregional recurrence in papillary thyroid cancer after total thyroidectomy: a systematic review and meta-analysis. Ann Surg Oncol. 2017;24:2189-98. doi: 10.1016/j.ejso.2017.07.008.

Popadich A, Levin O, Lee JC et al. A multicenter cohort study of total thyroidectomy and routine central lymph ode dissection for cN0 papillary thyroid cancer. Surgery. 2011;150:1048-57. doi: 10.1016/j.surg.2011.09.003.

Garcia A, Palmer BJ, Parks A, Liu TH. Routine prophylactic central eck dissection for low-risk papillary thyroid cancer is ot cost-effective. Clin Endocrinol. 2014;81:754-61. doi: 10.1111/cen.12506.

Kim SK, Woo JW, Lee JH et al. Prophylactic central eck dissection might ot be ecessary in papillary thyroid carcinoma: analysis of 11,569 cases from a single institution. J Am Coll Surg. 2016;222:853-64. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2016.02.001.

Паламарчук ВО, Товкай ОА, Куц ВВ та ін. Роль стимульованого тиреоглобуліну у прогнозуванні персистенції папілярного раку щитоподібної залози. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.

Lang BH, Wong KP, Wan KY et al. Impact of routine unilateral central eck dissection on preablative and postablative stimulated thyroglobulin levels after total thyroidectomy in papillary thyroid carcinoma. Ann Surg Oncol. 2012;19(1):60-7. doi: 10.1245/s10434-011-1833-x.

Giordano D, Valcavi R, Thompson GB et al. Complications of central eck dissection in patients with papillary thyroid carcinoma: results of a study on 1087 patients and review of the literature. Thyroid. 2012;22(9):911-7. doi: 10.1089/thy.2012.0011.

De Crea C, Raffaelli M, Sessa L et al. Surgical approach to level VI in papillary thyroid carcinoma: an overview. Updates Surg. 2017;69(2):205-9. doi: 10.1007/s13304-017-0468-2.

Mazzaglia PJ. Surgeon-performed ultrasound in patients referred for thyroid disease improves patient care by minimizing performance of unnecessary procedures and optimizing surgical treatment. World J Surg. 2010;34(6):1164-70. doi: 10.1007/s00268-010-0402-y.

Lee SL. Complications of radioactive iodine treatment of thyroid carcinoma. J atl Compr Canc etw. 2010;8(11):1277-86. doi: 10.6004/jnccn.2010.0094.

Hughes DT, White ML, Miller BS et al. Influence of prophylactic central lymph ode dissection on postoperative thyroglobulin levels and radioiodine treatment in papillary thyroid cancer. Surgery. 2010;148(6):1100-6; discussion 1006-7. doi: 10.1016/j.surg.2010.09.019.

Yoo BJ, Song CM, Ji YB et al. Efficacy of central eck dissection for clinically ode-negative papillary thyroid carcinoma: propensity scoring matching. Front. Endocrinol. 2019;10:172. doi: 10.3389/fendo.2019.00172.

Kim SK, Woo JW, Lee JH et al. Prophylactic central eck dissection might ot be ecessary in papillary thyroid carcinoma: analysis of 11,569 cases from a single institution. J Am Coll Surg. 2016;222(5):853-64. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2016.02.001.

Dobrinja C, Troian CT, Mis TC et al. Rationality in prophylactic central eck dissection in clinically ode-negative (cN0) papillary thyroid carcinoma: Is there anything more to say? A decade experience in a single-center. Int J Surg. 2017;41(1):40-7. doi: 10.1016/j.ijsu.2017.01.113.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження