DOI: https://doi.org/10.30978/CEES-2020-2-7

Особливості ведення хворих з ендокринними і метаболічними розладами в період пандемії COVID-19: основні положення Європейського товариства ендокринології

S. M. Tkach, T. Yu. Yuzvenko, O. A. Tovkai

Анотація


Пандемія коронавірусної хвороби 2019 р. (COVID-19), котра асоціюється із розвитком тяжкого гострого респіраторного синдрому, спричиненого коронавірусом 2 типу (SARS-CoV-2), потребує, щоб лікарі всіх спеціальностей, зокрема ендокринологи, об’єднали зусилля в боротьбі з вірусом SARS-CoV-2. Лише такий підхід дасть змогу зберегти здоров’я населення і запобігти несприятливим наслідкам, пов’язаним із COVID-19 в осіб, котрі страждають на хронічні, зокрема ендокринні захворювання. Останні дані свідчать про те, що в групу високого ризику і несприятливого перебігу COVID-19 потрапляють не лише пацієнти, які страждають на цукровий діабет (ЦД), а і хворі з іншими ендокринними та метаболічними розладами, такими як ожиріння, недоїдання, мальнутриція та недостатність надниркових залоз. В огляді представлені основні положення щодо ведення хворих з ендокринними розладами і COVID-19, розробленими робочою групою Європейського товариства ендокринології для використання ендокринною спільнотою в цій критичній ситуації.
Наголошується, що літні пацієнти та особи із серйозними хронічними захворюваннями, такими як хвороби серця, легень і ЦД, мають найвищий ризик ускладнень, пов’язаних з інфекцією COVID-19. Хронічна гіперглікемія негативно впливає на імунну систему, збільшуючи ризик захворюваності та смертності внаслідок будь-якої інфекції, зокрема COVID-19. У пацієнтів із ЦД, інфікованих SARS-CoV-2, глікемічний контроль під час гострого періоду зазвичай значно погіршений. Тому звернення до лікаря по телефону, електронною поштою або через відеозв’язок у разі появи можливих симптомів інфекції COVID-19 є строго обов’язковим для отримання відповідної допомоги.
При розгляді взаємозв’язків між ЦД, цукрознижувальною терапією і COVID-19 важливе значення надається молекулі, яка відіграє роль рецептора для SARS-CoV-2, а саме ангіотензинперетворювальному ферменту-2 (АСЕ-2). Недавно висловлено припущення, що селективні інгібітори натрій-залежного котранспортера глюкози 2 типу (SGLT-2), агоністи рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), піоглітазон і навіть інсулін можуть індукувати надекспресію рецепторів ACE-2. Це може мати серйозні негативні наслідки для осіб із ЦД у разі зараження SARS-CoV-2. Ця проблема має важливе значення, оскільки при ЦД у період пандемії COVID-19 необхідний оптимальний глікемічний контроль, а багато хворих змушені приймати зазначені цукрознижувальні препарати.
Досвід ведення хворих з ожирінням свідчить про те, що навіть у молодих осіб COVID-19 нерідко прогресує в бік деструктивного альвеоліту з розвитком дихальної недостатності та смерті, спричиненої синдромом апное уві сні, сурфактантною дисфункцією, а також значно погіршеним глікемічним контролем. Що стосується пацієнтів з порушеннями харчування, то інфекція COVID-19 пов’язана з високим ризиком розвитку мальнутриції з підвищеними вимогами до харчування і наявністю тяжкого гострого запального статусу. Хоча нині немає об’єктивних достовірних даних щодо наслідків інфекції COVID-19 у хворих з адреналовою недостатністю, такі пацієнти можуть бути схильні до вищого ризику медичних ускладнень і, зрештою, до підвищеного ризику смертності в разі інфекції COVID-19. У разі підозри на COVID-19 хворому з недостатністю надниркових залоз слід негайно модифікувати замісну терапію, принаймні подвоїти звичайні дози замісних глюкокортикоїдів, щоб уникнути адреналової кризи.

Ключові слова


COVID-19, цукровий діабет, ендокринні та метаболічні розлади

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Puig-Domingo M, Marazuela M, Giustina A. COVID-19 and endocrine diseases. A statement from the European Society of Endocrinology. Endocrine. 2020;68:2–5. https://doi.org/10.1007/s12020-020-02294-5.

Casqueiro J, Casqueiro J, Alves C. Infections in patients with diabetes mellitus: a review of pathogenesis. Indian J. Endocrinol. Metab. 2012;16(1):27–36. https://doi.org/10.4103/2230-8210.94253.

Deng S-Q, Peng HJ. Characteristics of and public health responses to the coronavirus disease 2019 outbreak in China. J. Clin. Med. 2020;9(2):575.

Gupta R, Ghosh A, Singh AK, Misra A. Clinical considerations for patients with diabetes in times of COVID-19 epidemic. Diabetes Metab. Syndr. 2020;14:211–2. https://doi.org/10.1016/j.dsx.2020.03.002.

Wu Z, McGoogan J.M. Characteristics of and important lessons from the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) outbreak in China: Summary of a report of 72 314 cases from the Chinese Center for Disease Control and Prevention. JAMA. 2020. https://doi.org/10.1001/jama.2020.2648.

Center for Disease Control and Prevention. Interim clinical guidance for management of patients with confirmed coronavirus disease (COVID-19). 2020. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-guidance-management-patients.html#.

Wang D, Hu B, Hu C et al. Clinical characteristics of 138 hospitalized patients with 2019 novel coronavirus-infected pneumonia in Wuhan, China. JAMA. 2020. https://doi.org/10.1001/jama.2020.1585.

Klonoff DC, Umpierrez GE. COVID-19 in patients with diabetes: risk factors that increase morbidity. Metabolism. 2020. https://doi.org/10.1016/j.metabol.

Pal R, Bhansali A. COVID-19, diabetes mellitus and ACE2: The conundrum. Diabetes Res Clin Pract. 2020. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2020.108132.

Prattichizzo F, La Sala L, Ryde’n L et al. Glucose-lowe­­ring therapies in patients with type 2 diabetes and cardiovascular diseases. Eur J Prev Cardiol. 2019; 26(2):73–80. https://doi.org/10.1177/ 2047487319880040.

Stoian AP, Banerjee Y, Rizvi AA, Rizzo M. Diabetes and the COVID-19 pandemic: how insights from recent experience might guide future management. Metab Syndr Relat Disord. 2020. https://doi.org/10.1089/met.2020.0037.

Iacobellis G. COVID-19 and Diabetes: can DPP4 inhibition play a role? Diabetes Res Clin Pract. 2020. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2020.108125.

Barazzoni R et al. ESPEN expert statements and practical guidance for nutritional management of individuals with SARS-CoV-2 infection. Clin. Nutr. 2020. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2020.03.022.

Giustina A, Adler RA, Binkley N et al. Controversies in vitamin D: summary statement from an International Conference. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2019;104(2):234–40.

Bouillon R, Marcocci C, Carmeliet G et al. Skeletal and extraskeletal actions of vitamin D: current evidence and outstanding questions. Endocr. Rev. 2019;40(4):1109–1151.

Ballesteros MD, Rubio Herrera MA, Bretón I. Management of disease-related malnutrition in hospitalized patients with COVID-19. Statement of the nutrition section, Spanish Society of Endocrinology and Nutrition, 2020.

Bancos I, Hazeldine J, Chortis V et al. Primary adrenal insufficiency is associated with impaired natural killer cell function: a potential link to increased mortality. Eur. J. Endocrinol. 2017;176(4):471–80.https://doi.org/10.1530/EJE-16-0969.

Jin YH, Cai L, Cheng ZC, Cheng H, Deng T, Fan YP et al.; for the Zhongnan Hospital of Wuhan University Novel Coronavirus Management and Research Team, Evidence-Based Medicine Chapter of China International Exchange and Promotive Association for Medical and Health Care (CPAM). A rapid advice guideline for the diagnosis and treatment of 2019 novel coronavirus (2019-nCoV) infected pneumonia (standard version). Mil. Med. Res. 2020;7(1):4. https://doi.org/10.1186/s40779-020-0233-6.


Пристатейна бібліографія ГОСТ








Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія

ISSN: 1818-1384 (Print), e-ISSN: 2519-2582, DOI: 10.24026/1818-1384.

При копіюванні активне посилання на матеріал обов'язкове.

Flag Counter