Первинний внутрішньогрудний (медіастинальний) зоб
DOI:
https://doi.org/10.30978/CEES-2020-1-83Ключові слова:
щитоподібна залоза, внутрішньогрудний зоб, стернотомія, пухлина переднього середостінняАнотація
На прикладі клінічного випадку розглянуті питання діагностики та хірургічного лікування внутрішньогрудного зоба з урахуванням мультидисциплінарного підходу до даної проблеми. Лікування таких пацієнтів здійснюють торакальні та ендокринні хірурги, що дає змогу у повному обсязі та безпечно виконати оперативне втручання. Внутрішньогрудний зоб, частота якого серед усіх пухлин середостіння становить 16—37 %, оперують торакальні хірурги. Натомість шийна частина зоба залишається поза увагою, що призводить до повторних операцій. Внутрішньогрудний компонент зоба, який спостерігають в 0,1—0,5 % пацієнтів серед усіх прооперованих із зобом, залишається непоміченим ендокринними хірургами, що також призводить до повторних операцій. В описаному клінічному випадку діагноз внутрішньогрудного зоба встановлено пацієнтці 1956 р.н. на основі результатів комп’ютерної томографії (КТ) шиї та органів грудної клітки з контрастуванням, після того як загруднинний компонент щитоподібної залози (ЩЗ) було запідозрено за даними ультразвукового дослідження (УЗД). Прийнято рішення про виконання операції за участю ендокринних та торакального хірургів. У хірургічному відділенні УНПЦЕХ було проведено цервіко-стернотомію та екстрафасціальну тиреоїдектомію з видаленням загруднинного компонента зоба. Шийну частину ЩЗ видалено трансцервікально, доступом за Кохером, загруднинний компонент — стернотомічним доступом. За найменших підозр за даними УЗД про загруднинне поширення зоба КТ є методом вибору за відсутності клінічної картини компресії та деформації органів середостіння. Комплексний мультидисциплінарний підхід до лікування хворих з шийно-медіастинальною формою зоба дає змогу у повному обсязі і безпечно виконати оперативне втручання з найнижчим ризиком післяопераційних ускладнень.Посилання
Sheng YR, Xi RC. Surgical approach and technique in retrosternal goiter: Case report and review of the literature. Ann Med Surg. (Lond). 2016;5:90–92. doi: 10.1016/ j.amsu.2015.12.057.
Hammoumi M, Oueriachi F, Arsalane A, Kabiri EH. Surgical Management of Retrosternal Goitre: Experience of a Moroccan Center. Acta Otorrinolaringol Esp. 2014;65(3):177–182. doi: 10.1016/j.otoeng.2014.05.001.
Palamarchuk VA, Smolyar VA, Getman VG, Safonov VE, Kravchenko KV. Vnutrigrudnoj (mediastinalnyj) zob. Klinicheskij sluchaj. Klinichnaendokrinologiya ta endokrinnahirurgiya 3 (49) 2017:77-83. doi: https://doi.org/10.24026/1818-1384.3(59).2017.110924.
Tsilimigras DP, Antonopoulou A, Velissaris D et al. Retrosternal goitre: the role of the thoracic surgeon. Journal of Thoracic Disease Diamantis I. 2017;9(3):860–863. doi:10.21037/jtd.2017.02.56.
Eldawlatly A. Is enhanced recovery after anesthesia a synonym to enhanced recovery after surgery. Saudi J Anaesth. 2016;10:119–20. DOI: 10.4103/1658-354X.177413.
Feldheiser A, Aziz O, Baldini G et al. Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) for gastrointestinal surgery. Part 2: consensus statement for anaesthesia practice. Acta Anaesthesiologica Scandinavica. 2016. doi: 10.1111/aas.12651.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.