Забезпеченість вітаміном D і особливості імунного статусу у жінок з автоімунним тиреоїдитом у постменопаузі

O. A. Goncharova; T. L. Arkhipkina; V. О. Bondarenko; L. P. Lyubimova

doi:10.30978/CEES-2020-1-51

Автор(и)

O. A. Goncharova Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
T. L. Arkhipkina ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України», Харків, Україна
V. О. Bondarenko ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України», Харків, Україна
L. P. Lyubimova ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2020-1-51

Ключові слова:

автоімунний тиреоїдит, вітамін D, субпопуляції лімфоцитів, постменопаузальний і репродуктивний періоди

Анотація

Мета роботи — встановити вплив гіпоестрогенії у жінок з автоімунним тиреоїдитом на імунологічні показники та рівень вітаміну D. Матеріали та методи. Обстежено 53 жінки з автоімунним тиреоїдитом і гіпотиреозом, які перебували в стані медикаментозної субкомпенсації. Вік жінок — від 19 до 64 років. Виділили дві групи жінок: 28 — репродуктивного періоду (середній вік — (36,95 ± 1,78) року), 25 — упостменопаузального періоду (середній вік — (55,52 ± 1,56) року). Досліджували рівень 25(ОН)D у крові, тиреоїдний статус за рівнем Т4 вільного і тиреотропного гормонів імуноферментним методом та імунофенотип лімфоцитів (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22), розраховували імунорегуляторний індекс супресії (CD4+/CD8+) — один з ключових показників імунного статусу. Вивчали кореляційні зв’язки між вітаміном D і субпопуляціями лімфоцитів у репродуктивний і постменопаузальний періодах. Результати та обговорення. У постменопаузальному періоді у жінок з автоімунним тиреоїдитом має місце зниження відносного вмісту в крові досліджених субпопуляцій лімфоцитів порівняно з особами репродуктивного періоду (у межах референсних значень). Для CD3+-клітин і CD16+-клітин відмінність між групами була статистично значущою (р < 0,05). Ступінь зниження рівня Т-хелперів (CD4+) був більшим, ніж Т-супресорів (CD8+), що призвело до зменшення антитілоутворювальних CD22+-клітин та імунорегуляторного індексу супресії. Рівень вітаміну D у репродуктивному періоді знизився до статусу недостатності, а в постменопаузальному періоді — до дефіциту. Кореляційні зв’язки між вітаміном D і субпопуляціями лімфоцитів мають вікові особливості. Висновки. У жінок з автоімунним тиреоїдитом і недостатністю вітаміну D у крові в постменопаузальному періоді рівень цього вітаміну знижується до статусу дефіциту. Імунограма жінок з автоімунним тиреоїдитом на тлі зниженого рівня вітаміну D у постменопаузальному періоді характеризується нерівномірним зменшенням субпопуляцій лімфоцитів та порушенням балансу між ними. У жінок з автоімунним тиреоїдитом кореляційні зв’язки між вітаміном D і субпопуляціями лімфоцитів відрізняються в репродуктивний і постменопаузальному періодах.

Біографії авторів

O. A. Goncharova, Харківська медична академія післядипломної освіти

Гончарова Ольга Аркадіївна, д. мед. н., професор, проф. кафедри ендокринології та дитячої ендокринології

T. L. Arkhipkina, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України», Харків

Архипкіна Тетяна Леонідівна, д. мед. н., ст. наук. співр., старший науковий співробітник відділу патології статевих залоз

V. О. Bondarenko, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України», Харків

Бондаренко Володимир Олександрович, д. мед. н., професор, завідувач відділу патології статевих залоз

L. P. Lyubimova, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України», Харків

Любимова Лідія Павлівна, к. мед. н., ст. наук. співр., старший науковий співробітник відділу патології статевих залоз

Посилання

Abusarah J, Khodayarian F, Cui Y, Rafei et al. Thymic rejuvenation: are we there yet? Gerontology. 2018:41-62 http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.74048.

Bednarska-Czerwinska A, Olszak-Wasik K, Olejek A et al. Vitamin D and anti-müllerian hormone levels in infertility treatment: the change-point problem.Nutrients. 2019;11:E.1053. doi:10.3390/nu11051053.

Bikle D. Vitamin D: Production, metabolism, and mechanisms of action. 2017. - ncbi.nlm.nih.gov Endotext [Internet].

Biswas Shivhare S, Bulmer JN, Innes BA et al. Menstrual cycle distribution of uterine natural killer cells is altered in heavy menstrual bleeding. J Reprod Immunol. 2015;112:88–94. 10.1016/j.jri.2015.09.001

Ciepiela P, Dulęba AJ, Kowaleczko E et al. Vitamin D as a follicular marker of human oocyte quality and a serum marker of in vitro fertilization outcome. Journal of Assisted Reproduction and Genetics. 2018;35(7):1265-1276.

Dennis NA, Houghton LA, Pankhurst MW et al. Acute supplementation with high dose vitamin D3 increases serum anti-Müllerian hormone in young women.Nutrients. 2017;9:E719. doi: 10.3390/nu9070719

Evliyaoğlu O, Acar M, Özcabı B et al. Vitamin d deficiency and hashimoto’s thyroiditis in children and adolescents: a critical vitamin d level for this association? // J Clin Res Pediatr Endocrinol. 2015;7(2):128-133. doi: 10.4274

Holick MF. The D-batable Institute of Medicine report: a D-lightful perspective. Endocrine Practice. 2011;17(1):143-149.

Irani M, Merhi Z. Role of vitamin D in ovarian physiology and its implication in reproduction: a systematic review. Fertility and Sterility. 2014;102(2):460-468. doi: 10.1016/j.fertnstert.2014.04.046.

Merhi Z, Seifer DB, Weedon J et al. Circulating vitamin D correlates with serum antimüllerian hormone levels in late-reproductive-age women: women’s Interagency HIV Study. Fertility and Sterility. 2012;98:228-234.

Panda S, Das A. Analyzing thyroid dysfunction in the climacteric. J Midlife Health. 2018;9(3):113-116. doi: 10.4103/jmh.JMH_21_18.

Popko K, Górska EE. The role of natural killer cells in pathogenesis of autoimmune diseases. Central-European Journal of Immunology. 2015;40(4):470-476. doi: 10.5114/ceji.2015.56971.

Skowrońska P, Pastuszek E, Kuczyński W et al. The role of vitamin D in reproductive dysfunction in women – a systematic review. Ann Agric Environ Med. 2016;23(4):671–676. doi.org/10.5604/ 12321966.1226865.

Sowah D, Fan X, Dennett L et al. Vitamin D levels and deficiency with different occupations: a systematic review // BMC Public Health.2017;17:519. doi:10.1186/s12889-017-4436-z

Yang F, Zheng Q, Jin L. Dynamic function and composition changes of immune cells during normal and pathological pregnancy at the maternal-fetal interface. Front Immunol. 2019;10:2317. doi: 10.3389/fimmu.2019.02317

Goncharova OA, Karachencev YuI. Autoimmunnaya tireoidnaya patologiya. – K.: Izdatel Zaslavskij AYu. 2017:212.

Mihajlova SV, Zykova TA. Vitamin D, autoimmunnye zabolevaniya shitovidnoj zhelezy i narusheniya reproduktivnoj funkcii u zhenshin. Sib med zhurn. 2013;2:13-18.

Potrohova EA, Sobotyuk NV, Bochancev SV, Gaponenko VP. Vitamin D i autoimmunnye zabolevaniya. Rossijskij vestnik perinatologii i pediatrii. 2017;62(1):26-31.